Канада та країни Північної Європи домовилися наростити виробництво оборонної продукції та поглибити співпрацю у сфері безпеки через загрозу від Росії та погрози президента США Трампа щодо контролю над Гренландією.
Про це йдеться у заяві країн Арктичного регіону, яку опублікував уряд Канади.
"Ми віддані безпеці Арктики та забезпеченню процвітання людей, які живуть у нашій частині світу, у мирних умовах. Для досягнення цієї мети ми працюватимемо у партнерстві з корінними народами та північними громадами, щоб розкрити потенціал Арктики; запобігти зміні клімату та пом'якшити її наслідки; а також сприяти безпеці", — йдеться у заяві країн.
Сторони домовилися:
- поглибити співпрацю для забезпечення безпеки, суверенітету та розвитку «зелених» економік;
- приділяти особливу увагу Арктиці, працюючи разом із місцевими громадами для розвитку регіону, протидії кліматичним змінам та зміцнення безпеки;
- підтримати зусилля НАТО щодо посилення оборони в Арктиці та на східному фланзі, зокрема через участь у військових навчаннях і місіях;
- нарощувати оборонну промисловість, розвивати інноваційні технології та зміцнювати стійкість до гібридних загроз.
Країни підтвердили, що Росія є однією з загроз для арктичного регіону, тому підтримка України у війні проти РФ є важливою для безпеки регіону та Європи в цілому.
"Ми продовжуватимемо надавати економічну, цивільну, військову та гуманітарну допомогу Україні та закликаємо всіх членів Коаліції бажаючих збільшити свою підтримку. Ми продовжуватимемо координацію нашої загальної допомоги, зокрема щодо санкцій, щоб ще більше обмежити можливості Кремля фінансувати свою незаконну війну", — йдеться у заяві.
Країни Північної Європи та Канада також заявили, що прагнуть підтримувати міжнародні торговельні звʼязки, "засновані на усталених правилах".
"З огляду на те, що технології та міжнародна торгівля все частіше використовуються як інструмент примусу, ми зобов'язуємося посилювати нашу співпрацю в галузі економічної безпеки", — йдеться у заяві.
Окремо країни наголосили на співпраці, зокрема у сфері критичних мінералів, чистої енергетики та новітніх технологій — від штучного інтелекту до космічних програм.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп припустив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО. Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
21 січня під час свого виступу на Всесвітньому економічному форумі у швейцарському Давосі Трамп запевнив, що США не застосовуватимуть силу для отримання контролю над островом. 29 січня агентство Bloomberg повідомило, що США, Данія та Гренландія розпочали переговори щодо нової рамкової угоди про співпрацю навколо арктичного острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
