Данія, Велика Британія, Німеччина, Фінляндія, Франція, Нідерланди, Норвегія та Швеція попередили про небезпеку погроз щодо Гренландії з боку президента США Дональда Трампа та заявили про готовність до діалогу, заснованого на принципах суверенітету та територіальної цілісності.
Відповідна заява опублікована на сайті німецького уряду.
"Як члени НАТО, ми прагнемо зміцнити безпеку Арктики як спільний трансатлантичний інтерес. Попередньо скоординовані данські навчання "Арктична витривалість", проведені разом з союзниками, відповідають цій необхідності. Вони не становлять загрози ні для кого", — підкреслюється у заяві.
Також всі ці вісім держав висловили повну солідарність з Королівством Данія та народом Гренландії.
"Спираючись на процес, розпочатий минулого тижня, ми готові до діалогу, заснованого на принципах суверенітету та територіальної цілісності, які ми твердо підтримуємо", — йдеться у заяві.
Окрім цього, наголошується, що тарифні погрози американського лідера "підривають трансатлантичні відносини" та "можуть призвести до небезпечної низхідної спіралі".
"Ми й надалі будемо єдиними та скоординованими у нашій відповіді. Ми прагнемо підтримувати наш суверенітет", — додають країни-підписанти.
Детальніше про те, чому президент США Дональд Трамп знову взявся за спроби забрати Гренландію — читайте у матеріалі.
Що відомо про заяви Трампа щодо Гренландії
Наприкінці 2024 року Дональд Трамп заявив, що контроль над Гренландією є "абсолютною необхідністю" для нацбезпеки США. Прем’єр-міністр Гренландії Муте Егеде у відповідь наголосив, що острів не продається.
Уже 7 січня 2025 року Трамп не виключив застосування військового чи економічного тиску для встановлення контролю над Гренландією та Панамським каналом, а також публічно закликав до "приєднання" острова до США, назвавши це неминучим. У подальших інтерв’ю він пояснював інтерес до Гренландії оборонними міркуваннями.
На тлі заяв Трампа про Венесуелу прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен висловила занепокоєння та назвала риторику США неприйнятною щодо союзника та закликала припинити погрози анексії. Вона також заявила, якщо США вторгнеться до Гренландії, це означатиме кінець НАТО. Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що пов’язування острова з військовим втручанням є проявом неповаги.
Реакція була і на міжнародному рівні: Німеччина, Франція, Велика Британія, Польща, Італія, Іспанія та Данія виступили зі спільною заявою, наголосивши, що безпека в регіоні має забезпечуватися колективно в межах НАТО.
Голова данського МЗС Ларс Льокке Расмуссен 14 січня 2026 року заявив, що Данія виділила додаткові кошти на озброєння для потенційного захисту Гренландії.
14 січня Франція на прохання Данії вирішила мобілізувати невеликий військовий загін для розгортання на території Гренландії. Це рішення ухвалили в координації з кількома країнами-членами НАТО.
Шведські, норвезькі та німецькі війська теж прибули до Гренландії для участі в підготовці багатонаціональних навчань під егідою Данії.
Прибуття шведських офіцерів збіглося з початком термінового розгортання данських передових підрозділів у Нууку. До цього Копенгаген та уряд Гренландії вирішили посилити військову присутність через погрози Дональда Трампа встановити контроль над островом.
17 січня президент США Дональд Трамп оголосив 10% мита з 1 лютого на товари з європейських країн, які підтримали Гренландію перед загрозою анексії з боку Америки. 1 червня очільник Білого дому планує підвищити мита до 25%. Це продовжуватиметься поки Штати не укладуть угоду та не виплатять ціну за купівлю острова.
Гренландія — це найбільший острів у світі та автономна територія Данії з великими запасами корисних копалин і нафти, а також стратегічними обʼєктами, зокрема, американськими.
