Від початку 2021 року на Львівщині виникло близько 220 пожеж сухої трави. За аналогічний період минулого року кількість пожеж становила 1267. Про це у коментарі Суспільному розповів речник рятувальників Львівщини Ігор Курус.
Пожежі несуть загрозу
Загалом за 2020 рік на Львівщині виникло 2700 пожеж трави. У кожній пожежі гинули рослини та тварини. У кількох випадках через вогонь травмувались та гинули люди.
"11 березня 2020 року у селі Угнів Сокальського району виникла пожежа сухої трави на приватній ділянці. На місці пожежі рятувальники знайшли тіло загиблої жінки, власниці ділянки. 7 квітня у Львові, на вулиці Роксоляни, на відкритій приватній території, опіки 80 % тіла отримав чоловік. Львів'янин помер у автомобілі швидкої допомоги", — розповідає Ігор Курус.
У Бориславі та Стрийському районі було два випадки травмування людей.
Одна із найбільших пожеж трапилася у селі Чижиків Пустомитівського району. Площа займання сягнула понад 170 тисяч м 2. А також у селі Сухоріччя Пустомитівського району на відкритій території. Площа займання також становила понад 170 тисяч м2. Загалом, минулого року у Пустомитівському районі виникло найбільше пожеж.
Пожежі в природних екосистемах характеризуються дуже швидким розповсюдженням на значну площу, особливо, за умови сильного вітру.
"На такі пожежі рятувальники виїжджають, як і на будь-яку іншу пожежу. Витрачають велику кількість палива та великий ресурс людський. Відповідно, знаходячись на певній відстані від житлового сектора, рятувальникам у разі пожежі у житловому секторі, доводиться долати значні відстані. Це забирає зайвий час", — каже Ігор Курус.
Пожежі шкодять усім: рослинам, тваринам та людям
Еколог Анатолій Павелко каже, пожежі у екологічних системах шкодять рослинам, тваринам, людям та ґрунтам.
"Багато видів рослин не здатні відновитися після того, як лукою чи полем пройшлася пожежа. Це, зокрема, квіткові рослини. Натомість, це сприяє росту бур'яна. Відбувається зміна в екосистемі. Бур'ян має хорошу кореневу систему, а квіткові рослини поширюються за допомогою насіння, яке згорає", — каже еколог Анатолій Павелко.
Відсутність трав — це відсутність корму для бджіл. Під час пожеж гинуть молоді дерева та тварини, які залишилися на зимівлю серед трави. У цей час знижується якість ґрунту. А дим, який виникає при пожежі, шкодить людині.
"Під час пожеж у повітря викидається багато отруйних речовин, які отруюють нас, потрапляючи у легені. Це різні бензопірениБензопірен — C20H12, п'ятикільцевий поліциклічний ароматичний вуглеводень. За нормальних умов має вигляд світло-жовтих кристалів, із температурою плавлення 179 °C. Міститься в кам'яно-вугільній смолі, тютюновому димі, забрудненому повітрі великих міст, особливо на великих магістралях і поблизу заправних станцій, в ґрунті, сирій нафті. Утворюється при піролізі ацетилену, стиролу, тетраліну. Дуже сильний мутаген і канцероген, є одним з найнебезпечніших вуглеводнів., а також, сажа, яка утворюється. Також, зменшується вміст кисню. Говорити, що ми дихаємо чистим повітрям не виходить", — додає еколог.
Спалювання трави чи стерні карається штрафами, а в деяких випадках, передбачає кримінальну відповідальність.
Що відомо
- 13 квітня 2020 року Верховна Рада прийняла законопроєкт №2339 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою збереження навколишнього середовища (щодо посилення відповідальності за дії, спрямовані на забруднення атмосферного повітря і знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу)”.
- Відповідно до нього, випалювання луків, пасовищ карається штрафом від 3060 до 6120 гривень на громадян та на посадових осіб — штрафом від 15 300 до 21 420 гривень.
- Фактично штрафи подвоюються, якщо випалювання відбувається на природоохоронних територіях. Окрім цього, деякі порушення, передбачають кримінальну відповідальність.