Річка Стрий на Львівщині цього року суттєво обміліла. За даними гідрологічних спостережень, рівень води у водоймах Львівщини подекуди впав майже вдесятеро. Фахівці пов'язують маловоддя насамперед із малосніжними зимами та тривалим періодом без опадів. Водночас природоохоронці говорять про вплив сільськогосподарської діяльності, зокрема розорювання прибережних захисних смуг.
Більше про те, чому міліють річки — у матеріалі Суспільного.
За словами керівника природоохоронної групи «Терен» Петра Тєстова, одна з можливих причин обміління — розорювання прибережної смуги поблизу села Розгірче:
«Чому це погано? Тому що так звані прибережні захисні смуги створені в першу чергу для того, аби зберігати водність річок. Перше, що вони роблять, — захищають від змивання з полів хімікатів, які використовуються у сільському господарстві, — нітратів і пестицидів, таким чином зберігаючи якість води у річці. Інша важлива роль, яку вони виконують, — дозволяють, аби після сильних дощів із полів у річку не змивалися частини ґрунту».
Заступник начальника Держекоінспекції Львівщини Василь Стрищак каже, що будь-яке підприємство чи фермерське господарство, яке здійснює діяльність поблизу річок, має дотримуватися санітарних норм, визначених законодавством.
«Є вимоги згідно з Водним кодексом: залежно від категорії річки — велика чи середня — встановлено водоохоронні зони і прибережні захисні смуги. Для великих річок це 50 метрів, для середніх — 25 метрів. Власне, у цих зонах заборонена будь-яка діяльність, яка може негативно вплинути на водний об'єкт. Зараз ми маємо обмеження на проведення перевірок. Ви знаєте, 303-тя постанова Кабінету Міністрів, яка повністю забороняє проведення планових заходів і суттєво обмежує позапланові. Проте інспекція бере участь у рамках кримінальних проваджень для обстеження таких фактів», — каже Василь Стрищак.
Геолог Василь Дяків каже, що за даними гідрологічних спостережень, рівень води в річках цьогоріч знизився майже в десять разів. За його словами, на це насамперед впливають кліматичні зміни.
«Насамперед пов'язано з тим, що зими в останні п'ять років були малосніжні, снігу випадало мало. Відповідно, це є основний чинник, який забезпечує підживлення водоносних горизонтів», — пояснює Василь Дяків.
«Річки живляться за рахунок того, що випадають дощі, дощовими опадами. Коли інтенсивні опади, то вони виходять з берегів. А коли тривалий період часу нема, то річка живиться виключно за рахунок ґрунтового живлення», — каже геолог.
Водночас Василь Дяків говорить і про вплив діяльності людини на зміни клімату. Зокрема, серед основних чинників називає спалювання викопного палива.
«То саме відбувається і з впливом людини на довкілля. Тобто від чого ті зміни клімату? Доведено, що основним чинником є, власне, спалювання викопного палива. Людство викидає в атмосферу — щоб ви собі уявили — у 100 разів більше вуглекислого газу та інших парникових газів, ніж викиди всіх вулканів на Землі», — розповідає геолог.
Цьогоріч обміління спостерігалося на всіх водоймах Львівщини. За словами директора обласного Департаменту екології Володимира Корди, через це збирали обласну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.
«Приймалися рішення щодо обмеження промислових водокористувачів у кількості відбору води з поверхневих водозаборів. До деяких суб'єктів господарювання ці обмеження зараз застосовані та діють. Такого стійкого маловоддя, якщо я не помиляюся, у нас не спостерігалося більше 25 років», — каже Володимир Корда.
Він також додає, що контролювати водозабір та промислову чи сільськогосподарську діяльність поблизу річок мають, серед іншого, органи місцевого самоврядування.
У Грабовецько-Дулібівській громаді, на території якої розташована ділянка біля річки Стрий, про яку повідомили громадські активісти, від коментаря Суспільному відмовилися.
