Перейти до основного змісту

«Води багато, а толку мало». Чи вирішують свердловини проблему з водою у гірських селах Львівщини

Мешканка Оксана Паращак. Суспільне Львів/Марія Сович

Жителі гірських сіл Львівщини через обміління річок та пересихання колодязів облаштовують свердловини на своїх подвір'ях. Однак вода з них не завжди придатна для пиття та приготування їжі: у ній виявляють підвищений вміст заліза, а іноді вона має неприємний запах.

Чому вода із свердловини може не відповідати вимогам питної та скільки коштує перевірити її склад — у матеріалі Суспільного.

Свердловина за дві тисячі доларів і вода з осадом

Оксана Паращак із села Коростів два роки тому облаштувала на подвір'ї свердловину глибиною 28 метрів. За її словами, на той час родина заплатила за неї майже дві тисячі доларів.  

«Ми були задоволені. Води було багато, ми навіть сусідам шланг кидали і ділились. Але толку з тої води було мало», — розповіла Оксана Паращак.

Як розповідає жінка, згодом вона помітила, що вода має осад та легкий присмак, а на сантехніці та в чайнику з'являється рудий наліт.

«Білий одяг теж неможливо було попрати, він ставав жовтуватим. Зрозуміли, що то щось не то. Взяли ту воду, здали на аналіз, і там виявилося багато заліза у воді», – розповіла Оксана Паращак.

Після лабораторного дослідження родина встановила систему фільтрації. За словами жінки, це вартувало понад 50 тисяч гривень.

«Зараз покажу вам магію чистої води Карпат. Ось тут у нас є очисні фільтри. Насос закачує воду зі свердловини, і вона проходить кілька рівнів фільтрації. Ось тут ми кожних два тижні засипаємо спеціальну сіль, час від часу міняємо фільтри і маємо спокій», — каже жінка.

У сусідньому  селі Орявчик Михайло Минів пробурив свердловину нещодавно. Однак, за словами чоловіка, вода має специфічний запах, тому родина не використовує її для пиття та приготування їжі.

«Отакий запах тухлих яєць, розумієте. Ми вже й лимон, і м'яту додавали — ну не можемо пити. Хіба таке у господарстві використовуємо, для прання. А їсти варити, пити — то набираємо з місцевого джерела. Не знаю, що з тим роботи. Гроші вже пішли. Може  глибшу треба було бурити», — розповідає чоловік.

Лабораторного дослідження своєї води Михайло не проводив.

Звідки у гірській воді залізо

За словами доцента кафедри екологічної та інженерної геології й гідрогеології Львівського національного університету імені Івана Франка Василя Дяківа, підвищений вміст заліза у воді може бути пов'язаний із природними особливостями геологічної будови місцевості

 «Це природний геохімічний фон. Людина то того не дотична.Якщо подивитися на геологічний розріз, то у деяких регіонах на Львівщині є багато жовтих відкладів, пісків, сланців та інших порід. І ось той жовтий колір надається тим відкладам за рахунок вмісту заліза. І коли вода фільтрується через ці піски, то, відповідно, у ній є підвищений вміст заліза», — пояснює фахівець.

За словами фахівця, у Карпатах природне знезалізнення води може відбуватися у водоймах із доброю проточністю та достатнім доступом повітря. За потреби також застосовують спеціальні технології для видалення заліза з води.

Чому вода може мати неприємний запах

За словами Василя Дяківа, один із можливих чинників запаху — сірководень. Він може утворюватися у підземних водах унаслідок природних хімічних і мікробіологічних процесів.

«Сірководень характерний для тих ділянок підземних вод, виключно підземних вод де є зона сповільненого водообміну. Вода тривалий час не контактувала з атмосферним повітрям і де в хімічному складі є хоча б якась кількість сульфатів. І ті сульфати за певних умов і процесів можуть давати сірководень. Там треба дуже мізерна кількість, щоб був характерний запах тухлих яєць, — пояснює чоловік.

За словами гідрогеолога, сірководень у воді може бути також присутнім, як тільки пробурили свердловину і випробовують її. У міру відкачування води її запах і склад може змінитися. Рідше зустрічаються родовища мінеральних вод, проте щоб це підтвердити потрібні додаткові дослідження. 

Як розповідає завідувач Стрийського районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ» Тарас Рокунець, за запахом чи кольором не можна встановити, чи безпечна вода. Для цього її потрібно дослідити в лабораторії.

«Напевне, за цей рік десь чоловік 30 звернулося з того регіону. З них чверть десь були показники, які не відповідають нормам. Зустрічалися і нітрати і нітрити, твердість, залізо. У нас на території Стрийського району є населені пункти в яких часто зустрічається перевищений вміст заліза», — розповідає Тарас Рокунець.

Водночас випадків звернень щодо води із запахом сірководню саме з гірської місцевості  фахівець не пригадує.

Скільки коштує перевірити воду

Безпечність води визначають за результатами лабораторних досліджень. Перевіряти можна як хімічні, так і мікробіологічні показники

Тарас Рокунець розповідає, що будь-яке перевищення показників може впливати на організм та мати ефект накопичення.

«Показників, за якими досліджують воду є сотні. В нашій лабораторії для громадян ми розробили мінімальне мікробіологічне дослідження. Його вартість в межах 500 гривень. І розробили мінімальний пакет по санітарно-хімічних показниках. Він коштує десь 1790 гривень», — каже чоловік.

Фахівці можуть виїхати на місце або сказати людині, як правильно самій відібрати воду для аналізу.

Свердловина дає доступ до підземної води, однак не завжди до питної. Її якість залежить від різних чинників і може відрізнятися навіть у сусідніх населених пунктах. 

Топ дня
Вибір редакції