Заступник прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Андрій Синюк звільнився з посади за власним бажанням.
Про це він заявив у коментарі Суспільному.
Відповідне рішення він аргументував прагненням уникнути будь-яких спекуляцій щодо впливу на перебіг та результати службового розслідування.
"Для уникнення будь-яких спекуляцій щодо мого можливого впливу на перебіг службового розслідування і результати я ухвалив рішення звільнитись за власним бажанням", — сказав Синюк.
У пресслужбі САП підтвердили, що Синюк був звільнений з посади за власним бажанням з 14 листопада 2025 року.
"Зауважимо, що відповідно до законодавства України керівник САП не має повноважень одноосібно звільняти своїх заступників. Це повноваження належить винятково Генеральному прокурору України", — додали у відомстві.
Там також повідомили, що у НАБУ триває досудове розслідування щодо можливого витоку інформації з обмеженим доступом. Паралельно триває службове розслідування, розпочате керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Раніше джерела Radio NV в антикорупційних органах повідомляли, що Андрія Синюка звільнили зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. За даними медіа, причиною стало службове розслідування через підозри в "системному зливі інформації щодо розслідувань, зокрема у справі "Мідас".
Джерела додали, що раніше проти Синюка відкрили службове розслідування через його зустрічі з ймовірними фігурантами справи про корупцію в сфері енергетики. Крім того, його підозрюють у тривалому та систематичному "зливі деталей інших розслідувань, зокрема Офісу президента".
Нагадаємо, Андрій Синюк фігурує у справі Міндіча. Зокрема, під час обрання запобіжних заходів іншим фігурантам справи прокурори наголошували, що, у разі виходу під заставу, їм слід утриматися від спілкування з низкою осіб, серед яких і Синюк — перший заступник керівника САП.
Крім того, він згадувався в розслідуванні "Української правди", журналісти видання зафіксували зустріч Синюка з адвокатом, імовірно пов’язаним із Міндічем.
Пізніше керівник САП Олександр Клименко повідомив, що щодо Синюка проводять службове розслідування. Читайте детальніше — у нашому матеріалі.
Схема масштабної корупції у сфері енергетики
10 листопада в НАБУ заявили про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики, у межах якої відбулось понад 70 обшуків. За даними слідства, організатори схеми отримували до 15% вартості контрактів державного Енергоатому у вигляді "відкатів". Сплачували їх контрагенти компанії, яких їм навʼязували учасники схеми.
10 листопада НАБУ оприлюднило записи розмов фігурантів з кодовими іменами, та стверджує, що до схеми увійшли: "Рокет" (був радником ексміністра енергетики Германа Галущенка), "Тенор" (був виконавчим директором з фізичного захисту та безпеки Енергоатому), а також відомий бізнесмен та ще чотири людини. За даними слідства, загалом їм вдалося "відмити" 100 мільйонів доларів.
В Енергоатомі заявили, що повністю співпрацюють зі слідчими органами, сприяють прозорому розслідуванню та надають всі запитувані правоохоронцями матеріали.
В Офісі президента заявили, що всі причетні до корупційних схем у сфері енергетики мають бути покарані. Володимир Зеленський наголосив на потребі "результативних дій" і невідворотному покаранні.
10 листопада "Українська правда" повідомила, що НАБУ провело обшуки в бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, який за кілька годин до цього залишив Україну. У Держприкордонслужбі заявили, що не мають доступу до інформації щодо виїзду бізнесмена.
Видання також писало, що перший заступник голови САП Андрій Синюк міг контактувати з Міндічем, але посадовець це заперечив. Після цього керівник САП Олександр Клименко створив комісію для перевірки можливого витоку даних.
11 листопада наглядова рада НАЕК "Енергоатом" заявила, що ставиться з максимальною серйозністю до нещодавніх звинувачень у корупції, пов’язаних із працівниками компанії. У зв’язку з цим скличуть спеціальне засідання для оцінки ситуації та визначення подальших дій.
В Енергоатомі заявили, що нещодавній випадок, пов'язаний із корупційним скандалом, не вплинув на виробничі плани та безпеку атомних станцій.
Керівник групи детективів НАБУ Олександр Абакумов повідомив, що бізнесмен і співвласник "Кварталу 95" Тимур Міндіч виїхав за кордон, а бюро з’ясовує, хто міг цьому сприяти. За його словами, в корупційній справі в енергетиці фіксували чотирьох міністрів українського уряду різних періодів.
11 листопада Міністерство юстиції підтвердило, що за участі міністра Германа Галущенка провели слідчі дії у справі щодо корупції в Енергоатомі. Відомство заявило, що міністр сприяє слідству та утримується від коментарів до завершення розслідування.
11 листопада НАБУ опублікувало новий епізод "плівок НАБУ", де розповіли, як учасники злочинної організації, які фігурують у справі про розкрадання в Енергоатомі, передавали гроші колишньому віцепрем’єру, якого у внутрішньому спілкуванні називали "Че Гевара". Йдеться про ексвіцепрем'єра — міністра національної єдності Олексія Чернишова, якому в той день повідомили про підозру.
Ексміністр економіки України у 2019-2020 роках та президент Київської школи економіки Тимофій Милованов оголосив, що йде з Наглядової ради Енергоатому. Згодом премʼєр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що уряд перезапускає діяльність Енергоатому. Першим рішенням став розпуск Наглядової ради компанії.
11 листопада під час засідання суду щодо обрання запобіжного заходу Ігорю Миронюку прокурор у справі оголосив, що Герман Галущенко, ексміністр національної єдності Олексій Чернишов та Тимур Міндіч є фігурантами справи про розкрадання в Енергоатомі та проти них теж триває розслідування.
12 листопада ВАКС обрав запобіжний захід приватній підприємиці Людмилі Зоріній у вигляді тримання під вартою на 60 днів і 12 млн грн застави, яку за неї вже внесли.
Приватній підприємиці Лесі Устименко призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 25 млн грн. У справі вона фігурує як працівниця бек-офісу. За неї внесли необхідну суму і вона вийшла із СІЗО.
Колишнього радника ексміністра енергетики Германа Галущенка Ігоря Миронюка взяли під варту до 8 січня 2025 року з можливістю внесення застави у 126 мільйонів гривень. У "плівках НАБУ" його ідентифікують як "Рокета".
Виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки Енергоатома Дмитру Басову призначили тримання під вартою на 60 днів з можливістю застави у 40 мільйонів гривень. У справі він фігурує як "Тенор".
Виконавчому директору з безпеки Енергоатома Ігорю Фурсенку — тримання під вартою до 8 січня з можливістю внесення застави у 95 мільйонів гривень. На "плівках НАБУ" Фурсенко має прізвисько "Рьошик".


