НАБУ та САП повідомили про підозру ексголові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в легалізації майна, одержаного злочинним шляхом на суму близько 26 млн грн.
Про це йдеться у офіційному повідомленні.
Правоохоронці не назвають імені та прізвища фігуранта, але, за даними Центру протидії корупції, мова йде про Богдана Львова. Про підозру у вчиненні злочину також повідомлено ще двом особам — колишній підлеглій судді та її матері.
За даними слідства, у період 2021–2022 років отримав у власність активи на загальну суму близько 26 млн грн. Йдеться про будинок із земельною ділянкою, дві квартири-апартаменти та чотири земельні ділянки.
Аби приховати незаконне походження коштів та справжнього власника активів, він залучив до злочинної схеми свою підлеглу, яка, фактично, виконувала обов'язки його секретаря. Незаконно набуте майно офіційно реєстрували на її матір, що дозволяло легалізувати активи.
Дії ексголови Касаційного господарського суду та матері підлеглої кваліфіковано за ч. 3 ст. 209 КК України, підлеглої — за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
Що відомо про справу судді Львова
15 вересня 2022 року журналісти «Схем» оприлюднили розслідування, де наводять докази, що суддя Верховного Суду, очільник Касаційного господарського суду, заступник голови Верховного Суду Богдан Львов під час конкурсу на посаду судді ймовірно мав паспорт Російської Федерації. Голова Верховного Суду Всеволод Князєв заявив, що звернувся до СБУ з проханням перевірити факти і повідомити йому, чи правдиві вони.
Богдан Львов, який з 2017 року очолює Касаційний господарський суд ВС, спростовує звинувачення і заявляє, що недостовірну інформацію поширюють, аби його дискредитувати.
16 вересня 2022 року Вища рада правосуддя наголосила, що від імені України суддя може мати лише громадянство української держави. Доведена у визначений законодавством спосіб наявність іншого громадянства є підставою для припинення його повноважень.
19 вересня відбулись збори суддів Касаційного господарського суду, де голосували за недовіру Львову і за те, щоб йому не давали справи. Обидва рішення не підтримали. Проте Князєв розповів, що закрив Львову доступ до державної таємниці на час перевірки.
21 вересня НАБУ відкрило кримінальне провадження та розпочало досудове розслідування щодо ймовірних фактів незадекларованої нерухомості судді Богдана Львова у Москві, повідомив народний депутат Ярослав Юрчишин.
26 вересня Служба безпеки України скасувала допуск до державної таємниці заступнику голови Верховного суду Богдану Львову.
30 вересня наявність у судді Богдана Львова громадянства РФ підтвердив журналіст-розслідувач видання Bellingcat Христо Грозєв.
5 жовтня 2022 року голова Верховного суду Всеволод Князєв повідомив, що суддю Богдана Львова відрахували зі штату Верховного Суду через наявність в нього російського громадянства.
9 листопада стало відомо, що Богдан Львов подав позов до Окружного адміністративного суду Києва, де просить визнати протиправним та скасувати наказ голови Верховного суду Всеволода Князєва про його відрахування зі штату Верховного суду, а також «негайно поновити його на посаді» судді касаційної інстанції і стягнути середню заробітну плату за час «вимушеного прогулу».
10 січня Київський окружний адмінсуд частково задовольнив позов Львова. КОАС зобов'язав поновити його на посаді судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Крім того, Львову мають виплатити середню зарплату за час вимушеного прогулу за період з 5 жовтня 2022 року.
Після цього Верховний Суд України подав апеляцію щодо рішення Київського окружного адміністративного суду (КОАС).
20 жовня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) зменшив зі 302 млн грн до 20 млн грн розмір застави для колишнього заступника голови Верховного Суду і судді Касаційного господарського суду Богдана Львова.