Цього року Україна святкує 34 роки Незалежності. За цей час українські артисти встигли випустити тисячі альбомів та пісень.
У спільній добірці з Українським інститутом проєкт "Artилерія" зібрав 12 пісень, які переконували українців у їхній Незалежності та засвідчували той час, в який виходили.
Незалежність, про яку йдеться в цих піснях, — поняття не тільки геополітичне. Окрім патріотичних мотивів українська музика також успішно працює з темами ідентичності, емансипації та внутрішніх конфліктів людини.
Почнемо нашу добірку з пісень, які були хітами на самому початку сучасної української держави.
Дев'яності роки заведено вважати важким періодом в економічному та політичному плані, та попри всі ці перешкоди українська музика активно розвивалася, адже нарешті стала вільною від радянської цензури.
Фестиваль "Червона рута", телепрограма "Територія А" та інші масштабні ініціативи тільки сильніше підігрівали інтерес до нової хвилі української музики, яка тепер була частиною глобального культурного контексту.
Тарас Петриненко — Україно (1987)
Цю пісню не можна до кінця віднести до епохи 90-х, оскільки вперше її виконали в 1987 році. У той час пісня була неформатною для трансляції на радянському радіо. А рядок "Ще наша свічка не згоріла" викликав особливо багато питань у цензорів, адже асоціювався з тоді ще забороненим державним гімном України, який починається зі слів "Ще не вмерла Україна".
З відновленням Незалежності пісня отримала набагато більше уваги і стала лунати частіше — по телебаченню, у виконанні академічних та естрадних колективів тощо.
Сам Тарас Петриненко виконав пісню на інавгурації президента Віктора Ющенка у 2005 році. Хоч текст і здається дещо наївним та сповненим патріотичного пафосу, він якнайкраще передає ту радість, яку українці відчували в той день, коли Україна нарешті отримала незалежність.
Кавери до пісні записали гурти "Скай", Panivalkova та вірменський електронний артист Hovsep.
Віка Врадій — То моє море (1992)
Взагалі ця пісня належить гурту "Скрябін": слова написали Андрій (Кузьма) Кузьменко та Ростислав (Рой) Домішевський, а музику — Сергій (Шура) Гера.
З дозволу гурту "Скрябін" Віка Врадій виконувала пісню на концертах, хоча всі права на пісню завжди належали "Скрябіну".
І саме у виконанні Врадій "То моє море" та кліп до неї стали хітом телепрограми "Територія А", яка в той час була найгучнішим рупором для української популярної та альтернативної музики.
Чіпкий приспів, якому легко підспівувати на концертах, та унікальна харизма самої виконавиці не дали цій пісні затонути серед усієї тієї лавини нової музики, яка почала з'являтися зі здобуттям Україною Незалежності.
А з початком війни з Росією 2014 року пісня набула нових сенсів — і стала не просто розслабленим роздумом про людську природу, а й висловлюванням про цілком реальне море, яке опинилося під загрозою окупації. І нагадувати "то моє море" усім у світі стало дуже важливо. Це зробили, наприклад, Dakh Daughters, заспівавши хіт Віки на KEXP.
Вхід у змінному взутті — Час, що минає (1997)
Але разом з оптимізмом та азартом, які прийшли до українців з відновленням Незалежності, з'явилося також багато питань. Питання ці були здебільшого екзистенційного характеру — хто ми? хто тепер є авторитетом? на що ми гаємо свій час?
Один із перших успішних реп-гуртів України не давав на них відповідей, а радше ставив питання так, аби кожен замислився над ними іще глибше. Попри те, що українців мучили сумніви і внутрішні конфлікти, країна тоді ствердилася як частина глобального культурного процесу.
Жанр, який не мав проявів в українській культурі до здобуття Незалежності, стрімко увійшов у новостворені чарти та радіоротації. Запит на український хіп-хоп як частину автентичної міської культури був, і не без перешкод заповнювався новими іменами.
Турбулентні дев'яності пройшли, залишивши за собою твердий ґрунт для розвитку нової музики. У двотисячних артисти мали вже набагато більше можливостей для просування своєї музики. І попри те, що українській музиці доводилося важче боротися за увагу публіки з російською, наступна декада залишила нам багато хітів.
Скрябін — Сам собі країна (2002)
В альбомі "Озимі люди" Кузьма Скрябін спробував завдати удару по постколоніальному комплексу меншовартості. У пісні, яка не була ані лід-синглом, ані головним хітом платівки, він доносить до публіки простий меседж про те, що українська культура не є меншою та біднішою за культури інших країн.
І хоча найбільшу загрозу для української культури завжди становила Росія, Скрябін у своїй пісні звертає увагу на комплекс меншовартості українців стосовно західної культури. Він перераховує такі атрибути, як прапори Канади, США та Німеччини на одязі, який носили люди довкола, та констатує домінування закордонної музики в інфополі українців.
Попри те, що сам Скрябін надихався The Cure, Depeche Mode та Nine Inch Nails, він усвідомлював необхідність шукати у творчості щось автентично українське, а не тільки спиратися на впливи.
Крихітка Цахес — На першому місці (2005)
Коли телебачення почало втрачати свою актуальність як медіум, потребу слухацтва у нових голосах почала заповнювати альтернативна сцена. Голос Саші Кольцової з гурту "Крихітка Цахес" (пізніше — просто "Крихітка") став одним із тих, які тоді звучали найпереконливіше.
Замість звичного телевізійного епатажу "Крихітка Цахес" пропонувала відвертість, якої годі було шукати на більшості телеканалів. Самі учасники гурту в інтерв'ю жартома кажуть, що ледь не першими проспівали слово "секс" українською мовою.
У головній пісні з однойменного альбому "На першому місці" гурт ділиться зовсім не кіношною історією кохання — з сумнівами у взаємності та без хепіенду.
Лірична героїня тут точно не фліртує з об'єктом своєї симпатії — вона розчиняється у ньому повністю. Таку сильну прив'язаність до людини, напевно, відчували усі бодай раз у своєму житті, але боялися зізнатися в цьому навіть собі.
Втім, з виходом "На першому місці" сміливості визнати свої почуття стало більше.
Океан Ельзи — Без бою (2005)
У цій добірці явно не обійдеться без подвійних трактувань деяких пісень. І за сотнею відео з Майдану з цією піснею на фоні, багато хто вже забув, що "Без бою" з самого початку була, взагалі-то, піснею про особисте, а не про політичне.
Втім, приспів був настільки влучним, що зробив пісню універсальною. Як свавілля влади, так і незрозумілі стосунки або будь-які інші життєві перипетії постійно змушують нас повертатися до надривного Вакарчукового "Я не здамся без бою!".
У рядку "Ти випила мою кров і п'яною впала" однаково чітко впізнаються і влада, і токсичний партнер, і саме життя. І в подібних ситуаціях вампіризму ця пісня допомагає стати на ноги і повернутися до боротьби. Адже іноді надія і бажання чинити опір — це єдине, що тримає людину на плаву. А втома від невизначеності часто перетворюється в агресію та виливається через край.
Після нульових на Україну чекало іще буремніше десятиліття, яке почалося з перемоги на виборах проросійського кандидата Януковича, якого зрештою скинули з посади під час Революції Гідності. На тлі нового сплеску національної свідомості, викликаного Майданом, українська музика також отримала нове дихання.
Dakh Daughters — Rozy / Donbass (2013)
Пісню, яка народилася з постмодерних ігор з поезією та музикою, зараз вважають ледь не пророцтвом. Перший запис пісні — лайв-відео, яке Dakh Daughters запостили у своїх соцмережах влітку 2013 року, тобто за менш ніж пів року до скандального побиття студентів на Хрещатику.
Пісня виникла ще навіть до того, як Dakh Daughters зібралися в повноцінний колектив із постійним складом. Тоді актори та акторки театру "Дах" готували новий матеріал для виступу на "Гогольфесті", і на репетиціях часто експериментували із сонетами Шекспіра. Тоді Марко Галаневич з гурту "ДахаБраха" жартома заримував рядки з 35-го сонету зі словом "Донбас".
Ідея сподобалася учасницям Dakh Daughters і пісня, народжена з експериментів під час репетицій, стала візитівкою гурту.
З початком російської агресії на сході України у 2014 році пісня здобула ще більшу актуальність. Втім, за словами учасниць гурту, те, що пісня стала аж настільки актуальною, було сюрпризом для них самих. Навіть рози, які є символом Донецька, в цій пісні з'явилися цілком випадково.
Jamala — 1944 (2016)
За 34 роки незалежності Україні тричі вдалося перемогти на "Євробаченні". Втім, будь-хто зі спільноти єврофанів може підтвердити, що саме перемога Джамали на конкурсі у 2016 році була найбільш зворушливою та резонансною. На момент, коли співачка взяла участь у "Євробаченні".
Свій виступ на головному пісенному конкурсі Європи Джамала використала як можливість розказати світовій спільноті про історію кримськотатарського народу та власної родини: у приспіві Джамала використала рядки з кримськотатарської народної пісні Ey, güzel Qırım.
І спроба була вдалою — Джамала перемогла того року на конкурсі, а видання The Guardian у 2023 році визнало її виступ одним із найкращих в історії "Євробачення". У їхньому рейтингу вона поступилася лише виступу французької співачки Франц Галль у 1965 році та виступу шведського гурту Abba у 1974 році.
Один в каное — В мене немає дому (2019)
Ніхто не передає вайб українських 2010-х так, як "Один в каное". Індіфолк, орієнтований на акустичний звук, став одним із панівних жанрів не тільки на українській, а і на світовій сцені.
Назва гурту запозичена з культури корінних американців, в піснях постійно з'являються різні міфологічні персонажі, а на концертних відео на учасниках гурту часто можна побачити картаті сорочки. Цей гурт виглядає і звучить як час, в якому був найбільш активним.
До того ж пісня "У мене немає дому" займає особливе місце у серці сотень тисяч людей, які були змушені покинути рідну домівку через війну. До свого офіційного релізу у 2019 році пісня підкорювала серця українців на концертах та фестивальних виступах. А кліп, який для гурту зняв режисер Володимир Власенко, досі залишається єдиним кліпом гурту.
Неочікувано для всіх, нову хвилю популярності української музики спричинила пандемія Covid-19. Тоді багато людей, опинившись на самоті з собою та своїми думками, зрозуміли, що їм є що сказати саме в пісенній формі. А згодом повномасштабне вторгнення Росії підсилило увагу до української музики як в Україні, так і за кордоном.
Thekomakoma — Ніхто крім нас не спасе нас (2023)
Наразі Сергій Сілаков є бійцем Національної гвардії України. Але ще до того, як стати широко відомим за своїми піснями патріотичного спрямування, він мав популярність серед поціновувачів електронної музики та інтернет-культури.
Його іронічні пісні тоді описували будні київських тусовщиків, які ще вчора намагалися вразити одне одного екстравагантним луком та музичним смаком, а вже сьогодні їдуть у село до батьків на свята.
Пізніше Сергій змінив вектор своєї творчості у більш наївний бік і випустив декілька альбомів простих та оптимістичних пісень. Саме треки з цього періоду принесли музиканту найбільшу популярність.
Натомість пісня, яку ми обрали для цієї добірки, не належить навіть до першої десятки найпопулярніших у Thekomakoma. Проте вона якнайкраще демонструє життєві принципи Сергія, які поділяють тисячі інших захисників. Адже захист свого — це насамперед питання особистого вибору та особистої відповідальності.
Анастимоза — Хризантеми (2022)
Відеогра S.T.A.L.K.E.R. 2 ознайомила мільйони геймерів в Україні та за кордоном з великим пластом української музики. Але серед більш ніж 400 треків з грою найбільше асоціюється з піснею Анастимози — індіпоп-виконавиці з Чернівців.
У Анастимози не було амібіції потрапити до саундтреку відеогри. Та і взагалі уявити пісню про романтичне побачення у постапокаліптичному сетингу дуже важко. Втім, "Хризантеми" відтворюють не саму атмосферу занепаду та небезпеки, притаманну грі, а швидше те відчуття безпеки, яке відчуваєш, зайшовши у своє, нехай навіть тимчасове, помешкання. Поки поряд горить вогнище, з радіо лунає пісня про бентежний момент очікування і яскравий букет осінніх квітів.
І Анастимозі вдається дарувати це відчуття тепла й безпеки як у відеогрі, так і в реальному світі. Ба більше, відчути атмосферу українського затишку та романтики змогли не тільки в Україні — через реліз гри багато іноземців зацікавилися "Хризантемами" та творчістю Анастимози загалом.
Jerry Heil, Alyona Alyona — Teresa & Maria (2024)
Присутність України на "Євробаченні" не залишається непоміченою навіть тоді, коли Україна не здобуває на конкурсі перемоги. І виступ Jerry Heil та Alyona Alyona тільки поповнює низку тих виступів, які запам'яталися навіть більше, ніж виступ переможця. Раніше таким могли похвалитися Go-A та Вєрка Сердючка, яким вдалося стати символами конкурсу.
Натомість пісня Jerry Heil та Alyona Alyona запам'яталася не тільки видовищним номером від всесвітньо відомої кліпмейкерки Таню Муіньо, але і соціальною кампанією #WorldOnHerShoulders, в межах якої виконавиці поділилися історіями українських жінок, що долають виклики війни.
Навіть попри критику щодо доцільності використання образу Матері Терези у пісні, номер часто потрапляє у добірки найкращих та недооцінених виступів на "Євробаченні".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
