У липні 2025 року розпочалися зйомки нового фентезійного проєкту Film.UA "Мавка. Справжній міф". У цій стрічці переплітаються українська демонологія, водна стихія та підліткова драма.
Спеціально для Суспільне Культура кінокритикиня Альона Шилова побувала на знімальному майданчику фільму, де поспілкувалася з командою. Про те, чим "Мавка. Справжній міф" відрізняється від класичної п'єси Лесі Українки та яким був спільний досвід роботи на майданчику В'ячеслава Довженка і його сина Івана Довженка — читайте у матеріалі.
У Києві 30 липня з самого ранку ллє дощ — оголошено штормове попередження. Але команда фільму "Мавка. Справжній міф" готується до нового знімального дня. Наша точка призначення — Пирогів, одна з натурних локацій стрічки.
Старі дерев'яні хати, дощова вода і запах вогкої трави створюють майже позачасову атмосферу. Усе навколо перегукується з темою фільму: вологість, тиша, лісові стежки — ніби сам простір готується до повернення мавок-потопельниць, які за сюжетом з'являються раз на чотири роки.
За лаштунками — 29 знімальних змін, із яких 17 — нічні. Це рекордна кількість нічних сцен для проєктів Film.UA. Попереду — підводна зйомка в басейні та побудова складних сет-декорацій. Усе це — частина масштабної роботи над українським фентезі, яке поєднує світ демонології та сучасної молоді. Окрім Пирогова, фільм знімають у Голосіївському лісі — ще одній натурній локації, де міф легко проростає крізь дерева, туман і вологе нічне повітря.
Режисеркою фільму є Катерина Царик, для якої "Мавка. Справжній міф" стала дебютним повнометражним проєктом. Водночас Царик має великий досвід у виробництві контенту — від режисури кліпів (серед яких і "Плакала" гурту Kazka) до ефірів шоу "Голос країни". Серед нещодавніх її проєктів — шостий епізод у серіалі "Перші дні" під назвою "Будинок із зіркою", де В'ячеслав Довженко зіграв Андрія Данилка.
Хоча образ Мавки автоматично відсилає до п'єси Лесі Українки "Лісова пісня", сама Царик зазначає, що "Мавка. Справжній міф" не є адаптацією твору.
"Леся Українка колись надихнулася українською демонологією та міфологією і створила свою «Лісову пісню». Так само ми повністю занурилися в українську міфологію та демонологію — спілкувалися з експертами, дуже глибоко копали —і створили нашу Мавку такою, як вона є в міфах. Це не дух лісу, а дівчина, яка жила колись і потім стала утоплинецею".
Режисерка розповідає, що саме цей образ Мавки як утоплениці став відправною точкою для сценарію, який написав Ярослав Войцешек.
"Ця історія абсолютно оригінальна, у ній немає ніяких відсилань до «Лісової пісні» Лесі Українки", — підкреслює Царик.
За словами Царик, образ Мавки у фільмі уособлює стан і переживання молодої людини. Тему утоплення режисерка розкриває через ідею, що в юному віці, коли людина закохана й переповнена емоціями, вона може чинити необдумані, іноді навіть небезпечні речі. І хоча це неправильно, така емоційна вразливість є притаманною молодості.
Режисерка розповідає, що у фільмі Мавка буде повертатися до життя через саму закоханість у життя.
"А Лук'ян побачить в ній те, що він любить найбільше — це природність, чистоту, гармонію, красу. Те, чого зараз дуже мало".
Однією з ключових рис "Мавки. Справжній міф" стало поєднання двох світів: міфічного — світу мавок і русалок, які з'являються раз на чотири роки, і сучасного світу молодих людей.
"Ми обрали студентів-біологів, бо для нас цей образ був дуже сучасним. У цьому фільмі біологи — це не юнаки, що бігають за метеликами і сачком, це атлетичні, класні, розумні молоді люди, яких, наприклад, якого легко можна побачити на National Geographic".
В українському інфопросторі стрічку вже порівнюють із "Сутінками". Хоча режисерка зазначає, що під час роботи над "Мавкою. Справжній міф" команда не використовувала жодних референсів (стилістичних чи драматургічних) зі світу кіно.
"У нас не було референсів: я б навіть сказала, що це девіз нашого кіно — створити щось своє, а не скопіювати. Ми надихаємося історією, Україною. У нас прекрасне Полісся, ми надихалися ним. Равликами, жуками, оленями, які там живуть і які є дуже рідкісними. Ми надихалися етнічним стилем одягу і поєднанням його із сучасним стилем. І, звісно, красою наших молодих людей".
Оператором-постановником стрічки став Юрій Король, який також знімав такі фільми, як "Захар Беркут" (2019), "Пульс" (2020) та "Кіборги. Герої не вмирають" (2017). Цікаво, що Король також є чоловіком Катерини Царик: у цьому дуеті вони разом знімали вже згадану серію "Перших днів" ("Будинок із зіркою") та короткометражний фільм "Обійми мене" (2020).
Про те, чи впливають особисті стосунки на співпрацю, Катерина Царик говорить таке:
"Ми з Юрою почали знімати разом з мого другого курсу інституту. І, мабуть, тоді це впливало на наші стосунки і на мої ранні режисерські роботи. Але ми продовжували співпрацювати і зняли дуже багато усього разом. Чому мені так легко і приємно співпрацювати із Юрою — бо він на якомусь клітинному рівні знає, який кадр я хочу. Він відчуває так само, як я, і я часто кажу, що він — мої очі".
За художню постановку у фільмі відповідає Максим Німенко, відомий своєю роботою над фільмами "Стоп-Земля" (2021), "Снайпер. Білий ворон" (2021) та серіалом "Кава з кардамоном" (2021).
Художній департамент фільму не звертався за консультаціями до істориків чи науковців, адже світ стрічки є вигаданим та має свої правила й закони:
"У нас із режисеркою Катериною Царик та оператором Юрієм Королем не стояло завдання передавати міфологію такою, як вона є, чи орієнтуватися на анімацію «Мавки. Лісова пісня» (2023). Ця історія має свій всесвіт, зі своїми законами, які ми окремо розробляли для фільму", — пояснив художник-постановник Німенко.
Велику частину зйомок займають сцени на природі, тому ті елементи художньої постановки, що стосувалися будівництва та дизайну, більше належать до закритих локацій.
"Зараз ми знімаємо сцени у кафе, де беруть свій початок події фільму. Тому моїм завданням було закласти певні деталі, які надалі будуть розвиватися у фільмі. Наприклад, панно з русалками, які ще не з'явилися на екрані, але вже вирізьблені на стінах кафе", — розповідає Німенко.
Для панно з русалками Максим Німенко сам розробив ескіз та концепт, орієнтуючись на стилістику українського панно 60-х років та монументальне мистецтво Алли Горської. Також серед джерел натхнення для фільму — творчість українського художника Віктора Зарецького. Над самим процесом створення панно працювали художники.
У декораціях кафе також можна помітити лампу-човник, що відсилає до водного світу, а ще скатертини на столиках, що мають малюнки-брижі.
Серед візуальних елементів, які закладають омажі на майбутні події фільму, Німенко також згадує обереги, які власниця кафе продає студентам. Тільки наприкінці фільму глядачі зможуть зрозуміти усі ці символи та їхнє значення у кіновсесвіті.
Окремо Максим Німенко розповідає про те, що на проєкті заплановані підводні зйомки, що обіцяє бути унікальним досвідом для усієї команди, а згодом і глядачів. Наразі команда Німенка будує у басейні декілька підводних сетів Сет — це побудована або спеціально оформлена локація на знімальному майданчику, де відбувається зйомка конкретної сцени.— перехід із людського світу у світ потойбіччя, а також затоплене село.
Роль Мавки у фільмі втілила акторка Аріна Бочарова. У коментарі для Суспільне Культура вона зазначає, що Мавка не має бути побутовою, і Бочарова не хотіла робити свою персонажку просто "дивною":
"Я зрозуміла таку штуку що найбільша підготовка до ролі, це не заглиблення себе тотально в думки про неї, а навпаки просто очищення думок від чогось зайвого. Це дозволяє впустити всередину не тільки Мавку, а просто світ навколо. І цей світ навколо вже дає мені багато як для Мавки. Я дуже багато музики слухала, читаю про міфологію, сама вдома репетирувала сцени і уявляла як їх грати. Дивилась фільми різні і в них також щось знаходила. Чомусь мені ще попалась на шляху книжка А.Лукіча "Мої думки про кіно". Книжка, здавалося б, корисніша для режисера чи сценариста, а я як акторка знайшла там все що потребувала в той час".
Головну чоловічу роль у фільмі — Лук'яна, коханого Мавки — грає Іван Довженко, для якого "Мавка. Справжній міф" стала першою повнометражною стрічкою у фільмографії.
За словами Довженка, персонаж Лук'яна привабив його своєю легкістю, прагненням до знань і вивчання себе як людини, а також волелюбністю.
"Хімія народжується між коханими людьми, а в кадрі народжується спільна енергетика, — ділиться Іван Довженко співпрацею з Аріною Бочаровою. — Ми більше вибудовували це тепло одне до одного. Сподіваюся, нам це вдалося. Ми були дуже уважні одне до одного".
У "Мавці. Справжній міф" також грає В'ячеслав Довженко — український актор театру і кіно та, за сумісництвом, батько Івана Довженка. Для обох акторів цей проєкт став першою спільною появою на екрані.
На питання про участь батька у фільмі Іван Довженко зазначає, що це було цікаво — побачити його в робочому процесі та вперше відчути як колегу.
"Іноді хочеться дати пораду, але я тримаю себе в руках, бо кожен досвід має бути мегаіндивідуальним. Це перший досвід спільних зйомок для нас, і тому це відповідально та цікаво. Я за ним спостерігаю і мені подобається, що він робить. Він молодець", — каже В'ячеслав Довженко.
В останні роки у масовій попкультурі все поширенішим стає термін nepo-baby — скорочення від nepotism baby, тобто дитина непотизму. Так називають дітей відомих або впливових батьків, які здобули кар'єру в індустрії розваг (чи інших публічних сферах) завдяки сімейним зв'язкам, а не лише власним талантам чи зусиллям.
В Україні цей термін не має широкої популярності, але ми запитали Івана Довженка, як актор бачить це явище в Україні, чи є в цьому сенсі відмінність між українською та міжнародною кіносферою, і яким був його особистий шлях у кіно.
"Звичайно, це питання для нас актуальне, як і для будь-якої країни. Це панує усюди і в багатьох професіях. Тому з самого дитиснтва я виховувався так, що я сам маю обрати професію. Мене ніхто не примушував, не підштовхував і не домовлявся. Я все робив самостійно — жив із хлопцями у гуртожитку, репетирував із ними уривки, сам для себе розвивався, сам проходив кастинги. Звісно, я начуваний, що є якісь ситуації, де хтось за когось домовляється. Але це не про мене і не про нашу родину: мої батьки чесні зі мною і вони хочуть, щоб я сам відчув цю професію", — розповів Іван Довженко.
Актор підкреслює, що фільм "Мавка. Справжній міф" важливий тим, що відкриває нові обличчя, адже основна частина акторського складу — це студенти та молодь. За словами Довженка, це створює відчуття, що український кінематограф не стоїть на місці й що перші зміни вже відчутні.
Згадуючи процес кастингу, режисерка Катерина Царик розповідає, що коли побачила перші проби Івана Довженка, Аріни Бочарової та інших молодих акторів, вона одразу відчула, що кожен із них потрапляє точно в образ і характер свого персонажа.
"Тут спрацьовує твоє інтуїтивне відчуття як режисера: так, це — Лук'ян, так, це — Мавка. Ти просто у них закохуєшся, і є велика надія на те, що так само закохаються і глядачі", — каже Царик.
Повертаючись до В'ячеслава Довженка — у фільмі він грає викладача Бориса Олександровича, якого студенти кличуть Бо. Актор зазначає, що має "давнішню любов" до Каті Царик (адже вони співпрацювали над "Будинком із зіркою") та Юрія Короля (який крім "Будинку із зіркою" був оператором "Кіборгів. Герої не вмирають", за який Довженко отримав "Золоту дзиґу"). Тож у цьому випадку актор навіть не задумувався, чи погоджуватися на роль.
За словами Довженка, "Мавка. Справжній міф" — це історія для молоді, що є надзвичайно важливим для українського кіно.
"Це фентезі, це історія для молоді, що дуже круто. У нас мало такого контенту і його треба створювати. Адже чим більше ми будемо знімати таких фільмів, тим більше ми зможемо запронувати альтернативу власного виробництва, як мінімум, щоб забути російський контент і більше до нього не вертатися", — говорить В'ячеслав Довженко.
Першим великим проєктом у фільмографії "Мавка. Справжній міф" стала і для акторки Анастасії Янкової, яка грає роль Христини — колишньої дівчини Лук'яна. Для неї це були перші живі проби, перша зустріч із режисеркою і перші ансамблеві проби, що, за словами, Янкової було страшно відповідально, але дуже цікаво.
Акторка розповідає, що її героїня є складною та яскравою персонажкою, яка прагне повернути любов хлопця.
"Якщо говорити про мене в житті, то її дії та вчинки мені не дуже близькі. Але я розумію, чому вона так чинить — жорстоко, необдумано, імпульсивно. Тому що їй бракує любові, і завжди її бракувало. І вона готова на все заради своєї мети", — сказала Анастасія Янкова.
Янкова також поділилася, що до цього часто грала амплуа "хороших дівчаток" і у "Мавці. Справжній міф" здійснилася її мрія — зіграти щось непритаманне їй, щось антагоністичне і комплексне.
"Ідея про те, що справжні почуття, справжня любов (якщо вона щира) — будь до чого, до країни, до людини, до землі — може перемогти будь-що", — підсумовує Катерина Царик.
Побачити "Мавку. Справжній міф" у кінотеатрах українське глядацтво зможе вже у березні 2026 року.
Загальний бюджет фільму (без урахування витрат на промоцію) становить близько одного мільйона доларів і знімається без державної фінансової підтримки. Частину виробництва покрила студія Film.UA, іншу частину — українські бізнеси, які вклалися у проєкт як співінвестори (тобто вони отримають частину прибутку з прокату). За схожою моделлю компанія Film.UA вже створила "Конотопську відьму", "Песиків" та "Потяг у 31 грудня". А також планує реалізувати й наступні фільми — "Каховський об'єкт" та "Потяг до Різдва".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
