Сьогодні свій шістдесятий день народження святкує Джоан Ролінґ — британська письменниця, яка подарувала світові серію книг про Гаррі Поттера. До речі, це свято вона якраз розділяє зі своїм юним персонажем-чарівником — той теж народився 31 липня.
"Слова – це наша найневичерпніша магія. Вони можуть і загоювати, і завдавати ран", — каже Албус Дамблдор. А його авторка, Джоан Ролінґ, за допомогою цієї магії створила одну з наймасштабніших франшиз у світі та об'єднала мільйони читачів у любові до своїх магічних світів.
Про шлях "мами Ро" від безробітної матері-одиначки до першої письменниці-мільярдерки в історії; від приголомшливого успіху до звинувачень у трансфобії — у біографії від Суспільне Культура.
Дитинство та юність
Джоан Ролінґ зростала в маленькому селі на англо-валлійському прикордонні. Вже в п'ять років вона написала свій перший твір — це була розповідь про кролика на ім'я Кролик, який захворів на кір.
До речі, перший спогад Джоан про книги теж пов'язаний з кором: коли в чотирирічному віці дівчинка була прикута до ліжка виснажливою хворобою, батько втішав її, читаючи вголос казку "Вітер у вербах" Кеннета Ґрема.

Тиха, веснянкувата, короткозора, геть не спортивна — і водночас нестерпна всезнайкаЦією рисою — щоправда, дещо гіперболізованою — вона пізніше нагородила свою героїню Герміону Ґрейнджер, яка завжди поспішала першою підняти руку на уроках. Саме такою школяркою себе згадує Ролінґ. А ще ненаситною книголюбкою, яка з ранніх років мріяла створювати власні уявні світи.
"Щойно я дізналася, хто такі письменники, я захотіла бути однією з них. У мене ідеальний темперамент для цього: я цілком щаслива на самоті в кімнаті, вигадуючи історії", — каже Ролінґ.
Зокрема, в одинадцять вона написала роман про сімох людей, які оволоділи проклятими діамантами (схоже, кілька десятиліть по тому цей задум трансформувався в горокракси Волдеморта).
У світ Поттеріанни перекочувало й чимало інших дитячих спогадів Джоан. Наприклад, прототипом Рона Візлі був її шкільний друг Шон Гарріс, родина якого — не повірите — мала бірюзовий автомобіль Ford Anglia. А Заборонений ліс письменниця змалювала з лісу Діна неподалік її дому в графстві Глостершир.
У підлітковому віці однокласники глузували з Джоан: називали її Rowling pin через схожість з bowling pin ( англійської — "кегля для боулінгу"). Пригнічували й сімейні проблеми: хвороба матері та конфлікти з батьком. Письменниця каже, що не повернулася б у той період, "навіть якби їй заплатили".
Цікаво, що в юності кумиркою Ролінґ була журналістка-розслідувачка Джессіка Мітфорд, відома суперечливимиМітфорд була прихильницею комунізму, членкинею Комуністичної партії США, активно виступала проти расизму, капіталізму та американського способу життя, що було особливо скандально в контексті Холодної війни і панівних у США антикомуністичних настроїв. політичними поглядами.
У школі Джоан була старостою. Вивчала французьку та німецьку мови, добре склала випускні іспити — проте в Оксфордський універститет вступити не вдалося. Так вона опинилася на філологічному факультеті Ексетерського університету, а один навчальний рік у межах свого курсу провела в Парижі. У студентські роки обожнювала романи Толкіна та Діккенса, а також рок-концерти The Smiths.
Після випуску Джоан працювала двомовною секретаркою та дослідницею в лондонських офісах Amnesty International, та згодом закохалася — і разом з бойфрендом переїхала до Манчестера.

Перша "зустріч" із "Хлопчиком, який вижив"
Одного дня Джоан Ролінґ їхала в потязі Манчестера до Лондона. Думки ліниво тягнулися під ритмічний стукіт коліс, аж раптом — жінку наче струмом ударило — в уяві чітко з'явився образ худорлявого хлопчика в окулярах, який навчається в школі чарів. Упізнаєте?
"Я не можу описати це захоплення людині, яка не пише книжок. Це було неймовірно піднесене відчуття — ніби ти щойно зустріла когось, у кого можеш зрештою закохатися", — поділилася Ролінґ.
У голові запустився блискавичний механізм — ідеї вирували одна за одною, а в сумочці, як на лихо, не виявилося ручки чи бодай олівця для очей, щоб занотувати. Довелося фіксувати всі деталі в пам'яті — і того ж вечора Ролінґ почала писати першу книгу про Гаррі Поттера (хоча ці чернетки сильно відрізнялися від фінального результату).
Уже тоді "мама Ро" знала, що це буде серія із семи частин, а також придумала наперед основну сюжетну канву.

Темна смуга
Попри чіткість ідеї, яка постала в уяві авторки у 1990-му, книга "Гаррі Поттер та філософський камінь" була завершена аж через п'ять років. У цей час у "маґлівському" житті Джоан тягнулася темна смуга.
У грудні 1990-го мати письменниці померла після багаторічної боротьби з розсіяним склерозом. Ця трагічна подія глибоко травмувала Джоан та її молодшу сестру: саме під впливом особистої втрати Ролінґ зобразила Гаррі сиротою.
"Смерть мами вразила мене як мінний вибух. Їй було 45 — це надто рано, щоб померти й покинути свою сім'ю. Вона ніколи не дізналася, чим ми з сестрою займаємося. Мама сприйняла б моє письменництво як особливу честь, адже вона була справжньою книголюбкою. Це додатково отруює кинджал у моєму серці — мама так і не дізналася про те, що, на мою думку, дуже б цінувала", — поділилася Ролінґ в інтерв'ю.
Окрім цього, фінансові труднощі занесли Джоан аж у Португалію. Там вона викладала англійську мову, невдало вийшла заміж за тележурналіста Хорхе Арантеса (шлюб протривав всього тринадцять місяців — кажуть, Ролінґ зазнавала домашнього насильства від чоловіка та пережила викидень) і народила доньку Джессіку.
Зрештою, вона повернулася до сестри в Шотландію. Тоді тридцятирічна Ролінґ вважала себе цілковитою невдахою: вона, безробітна мати-одиначка, була "настільки бідною, наскільки це можливо в сучасній Британії, не будучи бездомною". З кожним днем світ здавався все похмурішим. Згодом свій досвід депресії вона втілила в образах дементорів — магічних істот, які висмоктують з людей усю радість.
Утім, як казав Албус Дамблдор: "Щастя можна знайти навіть у найтемніші часи, якщо не забувати звертатися до світла". І цим світлом для Ролінґ стало письменництво. Майже щодня вона виходила писати в кав'ярню, поки поруч спала маленька Джессіка.
Левову частку першої книги про Гаррі Поттера було написано в закладі The Elephant House в Единбурзі.
Неочікуваний успіх
У 1995-му рукопис було завершено. Та ви помиляєтеся, якщо думаєте, ніби видавці навперебій пропонували Ролінґ грошовиті контракти. Навпаки: перед заповітним "так" письменниця почула дванадцять відмов.
Чи не останнім шансом було маленьке незалежне видавництво Bloomsbury, яке саме запускало дитячу серію. Літагент Ролінґ приніс перші три розділи директору Найджелу Ньютону — проте потенціал книги розгледів не далекоглядний видавець, а його донька. Прочитавши рукопис, восьмирічна Аліса Ньютон аж сяяла від щастя й марила дізнатися, чим продовжиться історія.

Великих надій видавець не покладав, проте таки виписав Джоан Ролінґ чек на 2500 фунтів стерлінгів (звичайний аванс для дебютної дитячої книги у Великій Британії) та затвердив перший тираж у 1000 примірників. Його сумніви були даремними — саме "Гаррі Поттер" зробив Bloomsbury одним із найуспішніших видавництв у світі.
Цікаво, що видавець спонукав авторку опублікуватися під гендерно нейтральним псевдонімом Дж. К. Ролінґ — аби зробити книгу привабливішою для хлопчиків.
У перший рік після публікації книга отримала кілька престижних нагород, тож невдовзі її захотіли видати й за океаном. На початку 1998-го в США пройшов аукціон за право на публікацію роману, який виграло видавництво Scholastic Inc. за $105 тисяч.
Щоправда, для американського видання назву довелося адаптувати. Тамтешні видавці вважали, що дітлахи не зрозуміють концепцію філософського каменя — натомість охочіше читатимуть "Гаррі Поттера та чаклунський камінь".
У світлі софітів
Літературний світ просто вибухнув — це був феноменальний успіх. Книгу переклали на 85 мов, включно з латиною, івритом та валлійською. Наразі у світі купили понад 600 мільйонів примірників, а загальну вартість бренду Поттеріанни оцінюють приблизно в $15 мільярдів.
Ба більше, Джоан Ролінґ стала першою авторкою-мільярдеркою в історії та однією з найбагатших жінок у світі.
У 1998 році друком вийшов "Гаррі Поттер і таємна кімната", а наприкінці 1999-го — "Гаррі Поттер і в'язень Азкабану".
Четверта книга, "Гаррі Поттер і Келих вогню", ознаменувалася переходом на світові масштаби. Вона вийшла водночас у Великій Британії та в США 8 липня 2000 року — і блискавично побила рекорди продажів в обох країнах. Близько 373 тисяч примірників розкупили у Великій Британії в перший же день, а в США протягом 48 годин було продано три мільйони екзмеплярів.
Ролінґ виграла премію British Book Awards як авторка року.
П'ята і шоста частини — "Гаррі Поттер і Орден Фенікса" (2003), "Гаррі Поттер і напівкровний принц" (2005) — також із перших годин продажів збирали кілометрові черги читачів, спраглих до продовження улюбленої історії.
Українською "Гаррі Поттера" публікувало видавництво "А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га" в перекладі Віктора Морозова. Варто відзначити, що українські читачі мали можливість читати п'яту частину відразу після британських — наш переклад вийшов першим у Європі.

Останню книгу серії — "Гаррі Поттер і смертельні реліквії" — Джоан Ролінґ закінчила 11 січня 2007 року. Це відбулося в единбурзькому готелі "Балморал" у номері 552. На честь цієї події авторка залишила пам'ятний напис на задній поверхні бюста Гермеса, розташованого там.
Окрім цього, у 2001 році британська організація Comic Relief, яка бореться з бідністю, попросила трьох найбільш продаваних британських письменників — Делію Сміт, Гелен Філдінґ і Дж. К. Ролінґ — написати невеликі твори, пов'язані з найвідомішими їхніми книгами.
Ролінґ презентувала дві роботи: "Фантастичні звірі і де їх шукати" та "Квідич крізь віки". Це втілення гоґвортських підручників — з догляду за магічними тваринами та з польотів на мітлі. Книги принесли фонду 15,7 мільйона фунтів стерлінгів.
Тим часом особисте життя Ролінґ також налагодилося: у 2001-му вона вийшла заміж за лікаря Ніла Мюррея, а у 2003 та 2005 роках народила ще сина та другу доньку.

Екранізації та театральний формат
Франшиза набирала обертів. Кіностудія Warner Bros. придбала права на першу частину — і 16 листопада 2001 року світ побачила культова екранізація з Деніелом Редкліффом, Рупертом Ґрінтом та Еммою Вотсон у головних ролях. Ролінґ була активно залучена у створенні фільму: затверджувала сценарій, контролювала кастинг і творчі процеси. Основна її вимога була в тому, щоб зйомки відбувалися в Британії та з британськими акторами.
Перші два фільми зняв Кріс Коламбус, режисерами наступних були Альфонсо Куарон, Майк Ньюелл та Девід Єйтс. Кіносерія зібрала, без перебільшень, зірковий акторський склад: Алана Рікмана (Северус Снейп), Меґґі Сміт (Мінерва Макґонеґел), Рейфа Файнза (Лорд Волдеморт), Ґері Олдмена (Сіріус Блек), Гелену Бонем Картер (Белатриса Лестранж) та інших.
Також у 2016 році Warner Bros. випустила спіноф "Фантастичні звірі і де їх шукати", події якого відбуваються в американському магічному світі приблизно за 60 років до сюжету "Гаррі Поттера". Стрічка Девіда Єйтса здобула "Оскар" за найкращі костюми. Цікаво, що це єдина перемога на "Оскарі" для Поттеріанни — хоча до цього всі вісім частин отримували номінації в різних технічних категоріях.
Хоч письменниця й дражнила читачів, що не продовжуватиме історію "Гаррі Поттера", у 2016 році вийшла театральна вистава "Гаррі Поттер і Прокляте дитя". Режисером проєкту став Джон Тіффані, а сценарій написав Джек Торн у співпраці з Джоан Ролінґ. Авторка вважає п'єсу офіційним продовженням основного сюжету — хоча відгуки поттероманів були доволі суперечливими.
Ось як згадує роботу над "Проклятим дитям" сама авторка:
"На зустрічі з продюсерами я дізналася, що вони хочуть зробити щось абсолютно нове — і мене це заінтригувало. Я відмовлялася від адаптації Гаррі Поттера на театральній сцені за вже виданими книгами, бо не хотіла ходити по замкнутому колу. Я розповіла Джону і Джеку, як, на мій погляд, склалася подальша доля Гаррі, Рона й Герміони. І ми створили історію, за якою згодом Джек написав сценарій. У мене залишилося стільки приємних спогадів про перші репетиції і костюми! На той час я знала сценарій вздовж і впоперек, була присутня на всіх його читаннях".

Доросла література
Не казками єдиними: після завершення "Гаррі Поттера" Джоан Ролінґ спробувала себе в дорослій літературі. У 2012 році вийшла її книга "Несподівана вакансія", а услід за нею — низка кримінальних детективів, опублікованих під псевдонімом Роберт Ґалбрейт.
Це був ризик — нова письменницька ера Ролінґ суттєво відрізнялася від Поттеріани. Проте письменниця зазначає, що писати для дорослих їй не менш цікаво.
"Свобода досліджувати нові території — це дар, який мені приніс успіх Гаррі", — каже вона.
Джоан Ролінґ, трансфобія і бойкот
Джоан Ролінґ десятиліттями вибудовувала репутацію "мами Ро" — доброї чарівниці, яка створила уявний прихисток для всіх, хто вірить у дива, дружбу й добро. У книгах письменниця неодноразово засуджувала нерівність та дискримінацію, а поза ними активно займається благодійністю, підтримуючи вразливі групи населення.
У 2000 році вона створила благодійний фонд Volant Charitable Trust, націлений на боротьбу з бідністю та соціальною нерівністю. А у 2005-му Ролінґ разом з депутаткою Європарламенту Еммою Ніколсон заснувала Children's High Level Group (нині — Lumos). Благодійна організація сприяє припиненню інституціалізації дітей у всьому світі.

Окрім цього, вона пожертвувала мільйони фунтів стерлінгів на дослідження та лікування розсіяного склерозу.
Незважаючи на це, з 2020 року чимала частина авдиторії відвернулася від Джоан Ролінґ. Милість на гнів змінили через трансфобні погляди письменниці.
У 2020 році авторка написала на своєму вебсайті:"Коли ви відчиняєте двері туалетів і роздягалень перед будь-яким чоловіком, який вважає себе жінкою або відчуває себе нею, ви фактично відчиняєте ці двері для всіх без винятку чоловіків, які хочуть туди увійти".
Ролінґ також висловила занепокоєння з приводу того, як проблеми трансгендерних людей впливають на права жінок, і висловила незгоду із законопроєктом про гендерну ідентичність у Шотландії.
Деякі сприйняли це як вияв трансфобії й почали бойкотувати всю індустрію Поттеріани. Проти Ролінґ виступили навіть виконавці головних ролей у фільмах про Гаррі Поттера —Деніел Редкліфф, Руперт Ґрінт і Емма Вотсон.
Актор Рейф Файнз, який втілив на екрані антагоніста Волдеморта, натомість став на захист письменниці, назвавши образи в її бік огидними.
У відповідь на звинувачення Ролінґ заявила: "Я знаю і люблю трансгендерних людей, але розмивання поняття статі позбавляє багатьох можливості осмислено обговорювати своє життя. Говорити правду — це не ненависть".

Цікаві факти про Джоан Ролінґ
- Зараз письменниця живе в Шотландії зі своєю сім'єю та двома собаками — Еммою та Бронте.
- Риса, яку Джоан Ролінґ найбільше цінує в людях — хоробрість (справжня ґрифіндорка!).
- Улюблений колір Джоан Ролінґ — рожевий.
- Коли син Джоан Девід був молодшим, вона полюбляла грати з ним у Minecraft.
- Письменниця назвала на честь реальної людини лише одного персонажа Поттеріани. Йдеться про Наталі Макдональд — 9-річну шанувальницю Ролінґ, яка написала їй листа незадовго до того, як померла від лейкемії.
- У 2003 році Джоан Ролінґ з'явилася в "Сімпсонах". Її героїня сказала одну фразу: "Дякую, маленька маґелко".
- Один з улюблених фільмів Ролінґ — жахастик "Американський перевертень у Лондоні" (1981).
- Патронус Джоан Ролінґ — чапля.
- Письменниця публічно засудила російське вторгнення в Україну та ініціювала збір коштів на потреби наших дітей, які опинилися в сирітських будинках через війну.
- Серед хобі Джоан Ролінґ — кулінарія.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]


