25 та 26 червня правоохоронні органи Вірменії розпочали обшуки у представників опозиції та церкви. Десятки людей доставили до слідчого комітету на допити та заарештували.
Про це повідомляє вірменська служба "Радіо Свобода".
За даними видання, правоохоронні органи порушили справу про тероризм та підготовку до узурпації влади. Правоохоронці провели вже 9 обшуків у цій справі. Прокуратура Вірменії прийняла рішення про порушення кримінальної справи проти 16 осіб у цій справі. Станом на 27 червня за рішеннями слідчого заарештували 14 осіб.
Серед заарештованих – ексдепутат парламенту Нагірного Карабаху Давид Галстян та колишній військовий офіцер, полковник Мігран Махсудян.
Слідчий комітет Вірменії допитує членів партії Дашнакцутюн — найстарішої партії у Вірменії. Партія заявила, що слідчий комітет допитує членів партії Ігора Саркісяня, Вардана Авагяня, Арташеса Унаняна та Вараздата Амірагяна. У Артура Саркісяна — депутата опозиційної фракції "Вірменія" — провели обшуки.
Правоохоронці затримали лідера опозиційного руху "Священна боротьба" та архієпископа Баграта Галстаняна.У 2024 році він очолював антиурядові протести. Прокуратура звинувачує його у намірах вчинити державний переворот. Адвокат Галстаняна вважає, що це політичне переслідування.
26 червня правоохоронні органи Вірменії порушили кримінальну справу проти ще одного архієпископа — Майкла Аджапахяна. Його звинувачують у закликах до державного перевороту. Та його поки не заарештували. Сам Аджапахян заявив вірменським медіа, що "якщо я загроза для цієї країни", то правоохоронці мають приїхати та заарештувати його, "але головна загроза знаходиться в урядовій будівлі".
Заклики до зміни влади представниками опозиції та церкви повʼязують з поверненням під контроль регіону Нагірний Карабах (Арцах) Азербайджаном у 2023 році. Тоді понад 50 тисяч вірмен виїхало з регіону до Вірменії. Уряд Вірменії на чолі з премʼєр-міністром Ніколом Пашиняном заявив про можливість підписання мирної угоди з Азербайджаном та передачі тому території Карабаху під контроль. Через це у Вірменії у 2023 та 2024 роках тривали антиурядові протести. Попри протести, Пашинян не відступив від цілі підписати з Азербайджаном мирний договір.
Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі
Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.
Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.
Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалися протести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.
У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.
2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.
25 травня 2023 року на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.
