Міжнародний кримінальний суд (МКС) стикається з суттєвими труднощами у роботі через санкції, запроваджені проти його прокурора Каріма Хана.
Про це передає AP після спілкування із чинними та колишніми працівниками МКС, міжнародними юристами та правозахисниками.
У матеріалі зазначається, що після запровадження санкцій з боку адміністрації Дональда Трампа особисті рахунки прокурора МКС заблоковані, а організаційна робота суду частково паралізована. Хан не може сплатити навіть за страхування власного автомобіля.
У лютому 2025 року Міністерство фінансів США запровадило фінансові та візові обмеження проти Каріма Хана. Таке рішення ухвалили на тлі візиту прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу до Вашингтона. Раніше МКС видав ордери на арешт Нетаньягу та колишнього міністра оборони Ізраїлю Йоава Галанта. Як зазначає AP, це вперше Сполучені Штати запровадили санкції проти чинного прокурора суду, створеного Римським статутом 1998 року.
Співробітники та союзники МКС заявили, що ці санкції дедалі більше ускладнюють виконання трибуналом основних завдань, не кажучи вже про досягнення справедливості для жертв воєнних злочинів чи геноциду.
"Ці санкції не дозволять жертвам отримати доступ до правосуддя", — наголосила директорка з міжнародного правосуддя Human Rights Watch Ліз Евенсон.
Речники МКС та Хана відмовилися від коментарів. Окрім того, відомо, що шість високопосадовців залишили суд через побоювання щодо санкцій.
Одним із чинників, що ускладнюють роботу МКС, є його залежність від підрядників та неурядових організацій. Через загрозу санкцій з боку США чимало з цих партнерів скоротили або повністю припинили співпрацю із судом. Про це розповіли нинішні й колишні працівники МКС.
Зокрема, компанія Microsoft закрила електронну пошту Каріма Хана, змусивши його перейти на альтернативного провайдера зі Швейцарії — Proton Mail. Крім того, у Великій Британії заблоковані його особисті банківські рахунки. У Microsoft на запит журналістів не відповіли.
Одна з неурядових організацій, яка допомагає суду у зборі доказів і пошуку свідків, перевела свої гроші з рахунків у США в інші юрисдикції, остерігаючись можливого втручання американської влади.
Керівники ще двох правозахисних організацій у США повідомили AP, що їхні установи призупинили будь-які контакти з МКС. Один із старших співробітників зізнався, що працівники перестали відповідати на листи суду, побоюючись реакції з боку адміністрації Трампа.
Нагадаємо, що адміністрація Трампа вже застосовувала подібні заходи у 2020 році проти попереднього прокурора Фату Бенсуда. Тоді США також засуджували спроби МКС розслідувати дії американських військових в Афганістані.
Що цьому передувало
У листопаді 2024 року МКС видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, ексміністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта та кількох лідерів угрупування ХАМАС. Зокрема очільника ізраїльського уряду та колишнього очільника Міноборони країни підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази.
Тодішній президент США Джо Байден назвав "обурливим" рішення МКС про видачу ордерів на арешт ізраїльських лідерів обурливою.
Адміністрація президента США Дональда Трампа також розкритикувала МКС за це рішення й 6 лютого 2025 року запровадила економічні та візові санкції проти людей, що працюють над розслідуваннями суду щодо громадян США або їхніх союзників, таких як Ізраїль. Перед цим Нетаньягу відвідував Вашингтон, й, за словами радника офісу глави ізраїльського уряду, Трамп під час зустрічі "запропонував нові розв'язання проблем, які переслідують Ізраїль з моменту його заснування".
7 лютого Трамп підписав указ, який запроваджує економічні та візові санкції проти людей, що працюють над розслідуваннями Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо громадян США або їхніх союзників, таких як Ізраїль.
79 країн, серед яких Нідерланди, Велика Британія, Німеччина та Франція, виступили із заявою проти санкцій, які США запровадили щодо Міжнародного кримінального суду (МКС) у Гаазі.
Міжнародний кримінальний суд, до якого входять 125 країн, є постійним трибуналом, що займається розглядом справ про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії. США, Китай, Росія та Ізраїль не є членами цього суду і не зобов'язані виконувати його ордери.