У березні New York Times опублікувала статтю про спільний українсько-американський штаб у німецькому Вісбадені і про його роль у плануванні та проведенні операцій ЗСУ у 2022-2023 роках. Колишній головнокомандувач ЗСУ, посол України у Великій Британії Валерій Залужний вперше розповів про роботу штабу.
Про це Залужний написав у Facebook.
"Минулого тижня багато говорили про Вісбаден. Цей штаб справді став нашою з партнерами секретною зброєю у плануванні операцій та формуванні потреб для їх реалізації. І я вам привідкрию завісу, як він створювався", — написав він.
За словами Залужного, після початку повномасштабної агресії військова допомога від партнерів суттєво зросла — Україна отримала різноманіття зброї і техніки, а з цим і нові виклики, пов'язані з її доставкою та ремонтом.
Саме тому, за словами посла, у квітні 2022 року створили центр з координації постачання військової допомоги Україні. Він базувався у штаб-квартирі Європейського командування США у Штутгарті, Німеччина. Через деякий час цей штаб продовжив роботу у Вісбадені.
"Згодом ми зрозуміли, що нам потрібен спільний з партнерами оперативний штаб, який буде здійснювати оцінку потреб у зброї та техніці, виходячи з планування операцій. Це питання особливо гостро постало влітку 2022 року, коли наші партнери висловили сумніви щодо доцільності тих чи інших видів озброєнь та боєприпасів для фронту в Україні", — написав Залужний.
Тоді, за його словами, й виникла ідея створити на базі логістичного оперативний штаб, який би аналізував сплановані операції ЗСУ і, відповідно до стандартів НАТО, формував під них потребу.
"Завдяки підтримці Великої Британії цю ідею вдалося реалізувати. І Вісбаден отримав нове дихання. У цьому штабі планували операції, проводили воєнні ігри, формували потреби для ЗСУ та передавали їх до Вашингтона та європейських столиць. Цей майданчик став чудовим механізмом взаємодії з нашими партнерами щодо майбутніх воєнних операцій та формування потреб під них", — зазначив Залужний.
Про що стаття у NYT
Наприкінці березня New York Times опублікувала розслідування про те, що майже три роки Київ і Вашингтон об'єднувало неафішоване партнерство в розвідці, стратегії, плануванні та технологіях. І про це було відомо тільки вузькому колу американських і союзних чиновників.
За даними газети, американська база в німецькому Вісбадені надавала ЗСУ координати російських військ на території РФ. Ця операція мала назву Task Force Dragon, її завдання полягало в тому, щоб компенсувати перевагу Росії в живій силі та озброєнні.
Американські та українські військові щодня визначали пріоритетні цілі. Зокрема, розвідка вивчала супутникові знімки, радіовипромінювання та перехоплені повідомлення для того, щоб знайти російські позиції, координати яких потім передавали ЗСУ.
Як пише NYT, під час роботи у штабі "червоні лінії" адміністрації Байдена постійно відсовувались. США від початку повномасштабного вторгнення заявляли, що не братимуть прямої участі у війні через стурбованість, що РФ може вдарити по об'єктах НАТО або реалізувати свої ядерні погрози. Однак в якийсь момент штаб у Вісбадені отримав дозвіл відправити до Києва близько десятка американських військових радників.
Зазначається, що пізніше ця група розширилася до трьох десятків людей. А згодом цим радникам нібито дозволили вирушити в українські командні пункти, які були ближче до місць бойових дій.
Також у 2022 році ВМС США дозволили надати ЗСУ дані, які б допомогли в ударах морськими дронами по російських військових кораблях. Також ЦРУ дозволили підтримувати українські операції в кримських вводах. Тоді українські безпілотники ударили по російських військових кораблях у порту Севастополя.
У січні 2024 року американські та українські військові офіцери у Вісбадені спільно спланували кампанію з використанням ракет дальнього радіуса дії, доставлених коаліцією, і українських дронів для атаки на близько 100 російських військових об'єктів у Криму. Операція "Місячний град" значною мірою підштовхнула росіян вивезти обладнання, об’єкти та сили з Криму назад на материкову частину Росії.
Як пише NYT, найжорсткішою "червоною лінією" для США був російський кордон. Але навесні 2024 року, щоб захистити Харків від російського нападу, адміністрація дозволила створити "операційну скриньку" — зону російської території, у межах якої офіцери США у Вісбадені могли надати українцям точні координати. Спочатку зона поширилася на широку смугу північного кордону України. Після того, як Північна Корея направила війська на підмогу росіянам у Курську область Росії, зону розширили.
Зазначається, що розвідка США виявила величезний склад боєприпасів у Торопці, у Тверській області РФ. 18 вересня 2024 року українські безпілотники атакували склад боєприпасів. Згодом було дозволено завдавати ракетних ударів на півдні Росії, де росіяни розмістили сили та техніку для свого наступу на сході України.
За даними NYT, контрнаступ ЗСУ у 2023 році мав надати імпульс Україні після тріумфів першого року. Однак після того, як у Вісбадені було проведено військові навчання та узгоджено стратегію, план зазнав краху. Причина — суперечки в українському військово-політичному командуванні.
За інформацією журналістів, тодішній Головком Залужний підтримав план, за яким мав відбутись штурм у напрямку південного міста Мелітополь. Це б дозволило перерізати російські лінії постачання.
Але тодішній командувач ОСУВ "Хортиця"Олександр Сирський запропонував завдати удару російським військам в окупованому східному Бахмуті. Президент Зеленський підтримав Сирського, і розділив боєприпаси та сили між двома головними фронтами замість одного.
В результаті Бахмут повернути не вдалось, контрнаступ закінчився провалом, а Росія отримала перевагу на фронті, пише видання.
