3 квітня у Будапешті приземлився літак з премʼєром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Угорщина, яка є членом Міжнародного кримінального суду, мала б арештувати його за ордером від МКС, виданим у листопаді минулого року за злочини в Газі. Натомість Будапешт повідомив: Угорщина виходить з Міжнародного кримінального суду. Прем'єр-міністр Віктор Орбан підписав це рішення.
Угорщина — перша країна Євросоюзу, яка вирішила залишити МКС. Але не перша у світі: у 2016-му зі складу суду вийшла східноафриканська країна Бурунді. Тоді її президент П'єр Нкурунзіза мав постати перед судом за переслідування правозахисників, опозиціонерів і журналістів. Навіщо Угорщині вихід з МКС і які небезпеки це становить для системи міжнародного права — пояснює Катерина Рашевська, юристка "Регіонального центру прав людини".
Як виглядатиме процес виходу з МКС?
3 квітня Угорщина ініціювала цей процес на національному рівні. Але є й міжнародний аспект. Він передбачений статтею 127 Римського статуту (основоположного документа МКС — ред.): ніхто нікого в заручниках у Міжнародному кримінальному суді не тримає. Римський статут — це договір, який з-поміж іншого, передбачає механізми виходу з МКС. Але цей вихід має відповідати певним вимогам. Перша — треба надіслати нотифікацію до депозитарія міжнародного договору. Це в нашому випадку Генеральний секретар ООН. Наскільки ми знаємо, такої нотифікації поки не надсилали.
Ймовірно, це пов'язано з тим, що спершу в Угорщині має пройти денонсація на національному рівні. Чи буде вона успішною? Ми не знаємо. При цьому вихід не звільняє Угорщину від виконання її міжнародних зобов'язань. Тому, якщо це все приурочено до візиту Нетаньяху, щоб проігнорувати ордер на його арешт, це — невдалий план. Зобов'язання його арештувати все одно залишиться, навіть якщо Угорщина врешті вийде з МКС, бо на момент видачі ордера вона була членом Міжнародного кримінального суду.
Чи можна покарати країну, яка не виконує зобовʼязань перед МКС?
Єдиний механізм, який має Міжнародний кримінальний суд, щоб змусити державу виконати її зобов'язання — це винесення рішення палатою попереднього розслідування про те, що зобов'язання було порушене. А далі — винесення цього питання на обговорення асамблеї держав-учасниць. Потім може бути так звана "публічна порка", коли за участі різних неурядових організацій будуть намагатися все ж схилити країну до співпраці. Але її не виключать з Міжнародного кримінального суду чи, наприклад, не припинять повноваження судді цієї держави в МКС. Немає таких інструментів.
Які держави ігнорували ордери від МКС?
З моменту, коли Монголія не арештувала Володимира Путіна під час його візиту в країну (у вересні 2024-го — ред.), було ще декілька прецедентів. Наприклад, Італія на початку 2025 року спершу затримала лівійського генералаЙдеться про Наджима Осема Альмасрі Хабіша, очільника судової поліції Лівії. МКС звинувачує його у воєнних злочинах і злочинах проти людяності у в’язниці під Триполі, де утримують мігрантів, а далі супроводила військовим кортежем на територію Лівії — ймовірно, щоб його ніхто з інших держав-членів МКС не зміг заарештувати.
Тобто це не лише історія про якихось одіозних діячів. Це також історія про країни, що висловлюють підтримку Києву, який прагне притягнути до відповідальності винних у злочинах в Україні. Але питання: якщо в цих країнах зміниться політична ситуація, чи будуть вони робити те ж саме (ігнорувати рішення МКС — ред), можливо, вже з російськими діячами, щодо яких є ордери на арешт?
Чому вихід із суду не означає припинення переслідувань?
Бурунді вийшла з МКС, бо в них була ситуаціяУ 2015 році в Бурунді сили безпеки вдалися до репресій після того, як президент П’єр Нкурунзіза вирішив балотуватися на посаду втретє, що призвело до протестів з боку опозиції, яка вважала це неконституційним, яка підпадала під розслідування, і це стало підставою для такого рішення. Так само були розмови про вихід в КеніїСлідом за Бурунді про намір вийти з МКС заявили Кенія та ПАР, але врешті обидві передумали. А ще — на Філіппінах, бо їхній президент Родріго Дутерте підпадав під переслідуванняПрезидента країни Родріго Дутерте звинувачують у злочинах проти людяності під час кампанії з боротьби з наркотиками з 2016 по 2022 рік, яка привела до загибелі тисяч людей. Це врешті стало підставою для виходу країни з Римського статуту у 2018 році. Але чи врятувало це Дутерте від того, що в березні цього року його затримали за ордером на арешт від Міжнародного кримінального суду? Аж ніяк. Тобто те, що якась країна намагається вивернути процеси міжнародної юстиції на власну користь, у МКС працювати не буде.
Які наслідки виходу Угорщини з МКС для самого суду?
Усі члени Ради Європи, Євросоюзу є учасниками Міжнародного кримінального суду. Вони на це погодилися і тепер з різними успіхами намагаються слідувати його рішенням. Чи втратить МКС від того, що Угорщина не буде робити фінансових внесків? Думаю, її частку зможуть покрити інші держави-учасниці.
З іншого боку, бачимо певні труднощі в діяльності МКС — зокрема, невиконання рішень, санкції, які наклали на цю інституцію США. Але який у нас є ще міжнародний судовий орган, що виносить обов'язкові рішення? Коли ми так поводимося з Міжнародним кримінальним судом, це схоже на те, мовби сидиш на гілці — і сам собі її пиляєш. Тобто знімаєш запобіжники для вчинення найстрашніших звірств, які, як вдало зазначено у Римському статуті, викликають шок міжнародної спільноти.
Як це може вдарити по самій Угорщині?
Угорці позбавляються ефективного механізму захисту. Ми не говоримо, що у них має розв'язатися якийсь збройний конфлікт. Але звертаючи увагу на внутрішньополітичні процеси, не можна виключати те, що режим захоче якось зупинити ймовірні заворушення, можливо, вчиняючи злочини проти людяності.
Інше питання, що Угорщина любить маніпулювати. Не виключаю, що таке її рішення є бажанням продемонструвати лояльність до політики сучасних Сполучених Штатів, або ж прихильність до очільників Ізраїлю. Це може бути також способом маніпулювати Євросоюзом. Бо щойно потрібні кошти від ЄС — не хочемо голосувати за допомогу Україні, йдемо пити чай, коли ухвалюємо санкційний пакет. Щойно питання владнається, всі повертаються за стіл. Можливо, і в цьому випадку з Угорщиною можна буде домовитися, аби не підривати авторитет Міжнародного кримінального суду.
