Іран поскаржився до Ради безпеки ООН на "нерозважливі та войовничі" погрози президента США Дональда Трампа, назвавши їх "грубим порушенням міжнародного права" та Статуту ООН.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на лист постпреда Ірану в ООН Аміра Саїда Іравані.
"(Іран, — ред.) рішуче застерігає від будь-якого військового авантюризму і буде швидко і рішуче реагувати на будь-який акт агресії або напад Сполучених Штатів або їх маріонетки, ізраїльського режиму, проти його суверенітету, територіальної цілісності або національних інтересів", — написав Іравані у листі.
30 березня Трамп пригрозив Ірану бомбардуванням і додатковими митами, якщо Тегеран не домовиться з Вашингтоном щодо своєї ядерної програми.
31 березня Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що Тегеран не вестиме прямих переговорів зі США щодо своєї ядерної програми, але залишає можливість непрямих контактів через Оман.
Що відомо про санкції проти Ірану та ядерну угоду
Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції та співпрацю з морським флотом Ірану.
Санкції були запроваджені США після ісламської революції 1979 року в Ірані та розширені у 1995 році переліком фірм, контрольованих іранським урядом. У 2006 році Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою припинити програму зі збагачення урану.
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Велика Британія підписали Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми (СВПД), так звану ядерну угоду. Її мета запобігти створенню Тегераном ядерної зброї.
17 січня 2016 року США та ЄС заявили про зняття санкцій з Ірану і розблокування близько 100 млрд доларів в міжнародних та закордонних фінустановах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів.
У 2018 році за президента Трампа США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди і знову запровадили масштабні санкції проти Тегерана.
Переговори про повернення дотримання умов ядерної угоди розпочалися в столиці Австрії у квітні 2020 року, але зайшли у глухий кут після обрання президентом Ірану у 2021 році прихильника жорсткої лінії у відносинах із Заходом Ібрагіма Раїсі. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану рівнів, що перевищують узгоджені в ядерній угоді.
У червні 2021-го МАГАТЕ повідомляла, що Іран накопичив та зберігає у 16 разів більше збагаченого урану, ніж це передбачається ядерною угодою 2015 року.
27 вересня 2021 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет пригрозив Ірану наслідками через подальше розгортання ядерної програми.
Організація атомної енергії Ірану (ОАЕІ) 1 серпня 2022 року запустила кілька сотень центрифуг для збагачення урану.
28 серпня 2024 року Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив уряду країни, що готовий відновити переговори зі США щодо питання іранської ядерної програми, оскільки "нічого не заважає" спілкуванню з "ворогом".
