Британські психологи виявили, що дорослішання у двомовній родині може дати переваги у більш пізньому віці. Це впливає на рівень уваги, а когнітивне старіння настає пізніше.
Таких висновків дійшли дослідники під керівництвом доктора Діна Д’Суза з Університету Раскін. У двох окремих експериментах взяли участь 127 дорослих, передає Medical Express.
Так, у першому експерименті учасники переглядали зображення на екрані, одне з яких поступово змінювалося, а друге залишалося незмінним. Люди, які у ранньому віці опанували дві мови, набагато швидше помітили зміни, ніж ті, хто вивчив другу мову пізніше.
Другий експеримент показав, що люди, які двомовні з дитинства, краще контролюють свою увагу. Вони швидше переключали увагу з однієї картинки на другу.
Раніше доктор Д’Суза вже виявив, що немовлята з двомовних сімей швидше адаптуються до різноманітного і непередбачуваного мовного середовища. Нове дослідження показало, що така адаптація, набута ще в перші роки, впливає і на доросле життя.
"Це дослідження є захопливим продовженням нашого попереднього дослідження, яке показало, що немовлята, які виросли в двомовних сім'ях, адаптуються до складнішого мовного середовища, перемикаючи увагу, швидше і частіше", ‒ зазначив науковець.
Він переконаний, що така здатність до адаптації допомагає їм користуватися перевагами великої кількості джерел візуальної інформації, як-то міміка, жести, тонкі рухи рота, що може допомогти вивчити кілька мов.
Окрім того, типові ознаки когнітивного старіння у двомовних проявляються пізніше, а розвиток вікових дегенеративних розладів, таких як слабоумство або хвороба Альцгеймера, також відбувається пізніше ‒ іноді різниця складає до п'яти років. Вчені припускають, що білінгви переключаються з однієї перспективи на іншу паралельно тому, як змінюють мову, якою розмовляють. Окрім того, двомовні люди схильні приймати більш раціональні економічні рішення, коли користуються другою мовою.
Що відомо
- Вчені розробили технологію, яка може дати людям, які втратили зір, можливість знову бачити форми та образи за допомогою стимуляції мозку.
- У Німеччині одну з головних наукових премій, відому як "Німецька премія майбутнього", вручили дослідникам, які розробили технологію створення мікрочипів за допомогою ультрафіолету.
