"На все політична воля". Які шанси на скорочення кількості депутатів в Раді

"На все політична воля". Які шанси на скорочення кількості депутатів в Раді

"На все політична воля". Які шанси на скорочення кількості депутатів в Раді Уніан

15 січня Верховна рада розмістила на своєму офіційному каналі в Telegram опитування щодо того, чи підтримують українці ідею закону стосовно скорочення кількості народних депутатів у парламенті з 450 до 300. За кілька годин у ньому взяло понад шість тисяч людей, які позитивно оцінили цю ініціативу. Для того, аби закон ухвалили в цілому, за нього мають проголосувати щонайменше 300 депутатів.

Суспільне з'ясовувало, які є шанси на те, що ці зміни до Конституції будуть підтримані народними депутатами під час голосування у парламенті.

Думка людей

Під час місцевих виборів приблизно 5 мільйонів людей взяли участь в ініційованому президентом Володимиром Зеленським опитуванні. За результатами опитування, скорочення кількості нардепів до 300 підтримали 89% учасників, а проти виступили 7%.

На питання "Чи підтримуєте скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300?" в анонімному опитуванні від Верховної ради відповіли вже понад шість тисяч осіб, які схвально оцінили цю ідею. З них 83% відповіли "так".

Які є шанси на прийняття змін до Конституції

Перший заступник голови Комітету з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної ради Сергій Євтушок ("Батьківщина") у коментарі Суспільному зазначив, що шанс на те, що скорочення кількості нардепів у парламенті є, утім, все залежатиме від ситуації.

"На все політична воля. Буде політична воля ‒ схвалять, не буде ‒ не схвалять. Ця процедура (скорочення кількості депутатів ‒ ред.) ‒ це зміни до Конституції, це основний закон. Це і глибша і ширша дискусія, і процедура голосування", — зазначив він.

За словами Євтушка, для того, щоб внести зміни до Конституції, за це на останньому читанні та після висновків Конституційного суду має проголосувати 300 депутатів.

Заступник голови парламентської фракції "Голос" Ярослав Железняк зазначив, що у такій редакції закону №1017 "необхідних 300 голосів для голосування за нього немає і не буде, як в коаліції, так і в опозиції".

Натомість, за словами народної депутатки від партії "Слуга народу" Ірини Верещук, скорочення кількості народних депутатів раніше підтримували у партії "Голос".

"Наприклад, партія "Голос" ‒ це (скорочення кількості депутатів - ред.) були її передвиборчі обіцянки. Пан Вакарчук як лідер партії говорив про те, що забагато депутатів у кількості 450. Коли ми говоримо про партію "Батьківщина" ‒ я говорю зараз про ті партії, які імовірно підтримають цей законопроєкт ‒ то пані Юля Тимошенко, яка у 2014 році йшла на вибори, теж говорила про скорочення кількості депутатів", — зазначила вона.

Верещук додала, що у першому читанні партія "ОПЗЖ" голосувала за цей законопроєкт. Вона також сказала, що було б дивно, якби люди, які є в залі, почали забувати про це та зазначати, що голосування буде не на часі.

"Я знаю, що зараз є різні голоси у парламенті, які кажуть, що це не на часі, що це, мовляв, президент у такий спосіб хоче ледь не помститися парламенту. Але він подав цей законопроєкт ще у 2019 році, тому не має жодних передумов вважати, що це, наприклад, веде до дострокових перевиборів", ‒ зазначила нардепка і закликала ті сили, які є у парламенті, згадати свої обіцянки.

Голова партії "Слуга народу" Євгенія Кравчук зазначила, що за зміни до Конституції голосуються конституційною більшістю (300 голосів), і додала, що голосів монобільшості, навіть якщо вона проголосує у 100% складі, не вистачить.

"Цього, мабуть, не станеться, (про стовідсоткове голосування фракції "Слуга народу" ‒ ред.) бо все одно є люди, які будуть відсутні, які мають особисту думку і будуть проти. Звичайно, більшість буде за, але тут потрібна буде підтримка навіть не однієї фракції або групи, а кількох. Тому ми ще будемо переконувати колег, які записували це у свої політичні програми", — зазначила Кравчук.

Хто обіцяв

Скорочення кількості народних депутатів у парламенті була однією з передвиборчих обіцянок Володимира Зеленського. Нардепка Ірина Верещук також давала таку обіцянку під час місцевих виборів. У першому читанні депутати від "Європейської солідарності", "Батьківщини", "Голосу", з депутатської групи "Довіра" та "За майбутнє", а також позафракційні парламентарі або утримались, або виступили проти цього законопроєкту.

Юлія Тимошенко також давала таку обіцянку під час балотування у президенти у 2019 році. Утім, як народний депутат та лідер "Батьківщини", вона не голосувала за попереднє схвалення змін до Конституції. У своїй програмі як кандидат у президенти, а згодом депутат від фракції "Батьківщина" Сергій Тарута також обіцяв скоротити число депутатів, утім, при голосуванні він також утримався.

Прийняття змін до Конституції

У вересні 2019 року Рада внесла до порядку денного сесії та направила до Конституційного суду президентський законопроєкт №1017. У грудні КС визнав його конституційним.

У своєму законопроєкті президент Володимир Зеленський пропонує в ст. 76 Конституції закріпити положення про кількісний склад Верховної ради в 300 народних депутатів (відповідно до чинної редакції Конституції їх 450), яких обирають на п'ять років. Окрім скорочення кількості народних депутатів, документ пропонує запровадити такий виборчий ценз, як володіння державною мовою, та закріпити пропорційну виборчу систему на парламентських виборах.

Після отримання висновку КС парламент може попередньо схвалити (прийняти в першому читанні) такий законопроєкт щонайменше 226 голосами. Після цього на наступній черговій сесії Рада може розглядати його для ухвалення в цілому. Для цього буде потрібно щонайменше 300 голосів парламентарів.

4 лютого 2020 року Верховна рада прийняла в першому читанні президентський законопроєкт №1017. За відповідну постанову на пленарному засіданні проголосували 236 народних депутатів, а 14 січня 2021 року Комітет з правової політики рекомендував Верховній раді підтримати скорочення кількість депутатів до 300.

У разі схвалення законопроєкту депутати у новому складі та кількості будуть переобиратися з наступної каденції.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди