Наразі більшість українців позитивно оцінюють Революцію Гідності та вважають, що події 2013-2014 років дали Україні новий імпульс розвитку.
Про це свідчать результати опитування, яке упродовж 4-9 лютого 2025 року провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС).
За даними соціологів, у 2015 році 63% українців вважали Революцію Гідності народним протестом на підтримку прозахідного розвитку проти 20%, які скоріше поділяли думку, що це була боротьба націоналістів за владу за підтримки західних спецслужб. Ще 17% не мали визначеної думки.
У лютому 2025 року, тобто десять років потому і вже після повномасштабного вторгнення РФ, думки з цього питання практично не змінилися.
"Зараз 67% вважають Революцію Гідності народним протестом проти 18%, які сприймають її скоріше в негативному світлі. Ще 15% не змогли визначитися зі своїм поглядом", — йдеться у повідомленні.
У КМІС зазначили, що у лютому 2025 року українцям також поставили запитання, а як у цілому вони оцінюють вплив Революції Гідності на подальший розвиток України.
"62% респондентів обрали варіант, що, можливо, не так швидко і з певними проблемами, але загалом завдяки Революції Гідності Україна розвивається і рухається до кращої країни. Натомість 24% поділяють скоріше негативну інтерпретацію – що через Революцію Гідності розвиток України був відкинутий назад, а країна і люди зазнали марних руйнувань і страждань. Решта 13% не змогли визначитися зі своїми поглядами", — йдеться у повідомленні.
Проте соціологи відзначають, що є більш важлива динаміка – значне зменшення регіональних відмінностей у сприйнятті Революції Гідності.
"Так, у 2015 році із Заходу на Схід з 85% до 32% знижувалася частка тих, хто сприймали Революцію Гідності як народний протест. Натомість у 2025 році більшість у всіх регіонах (69% на Заході, 71% у Центрі, 62% на Півдні та 55% на Сході) сприймають Революцію Гідності як народний протест", — йдеться у повідомленні.
Як проводилось опитування
Упродовж 4-9 лютого 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки "Омнібус", до якого за власною ініціативою додав запитання про сприйняття українцями Революції Гідності.
Методом телефонних інтерв’ю (computer-assistedtelephoneinterviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням) у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія) було опитано 1000 респондентів.
Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася урядом. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% — для показників, близьких до 10%, 1,8% — для показників, близьких до 5%.
Революція Гідності
Наприкінці 2013 та на початку 2014 років в Україні почались масові протести проти політики тодішньої влади та відмову від європейської інтеграції. Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників.
Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 р., внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.
ГПУ оголосила підозри щодо причетності до вбивств на Майдані 66 особам, 46 з яких перебувають у розшуку. Здебільшого звинувачення у розстрілах висунуто співробітникам розформованого нині спецпідрозділу МВС "Беркут".
Окрім того, підозри в організації злочинів висунуто Януковичу, його старшому сину Олександру, експрем'єру Миколі Азарову, ексголові МВС Віталію Захарченку, ексгенпрокурору Віктору Пшонці та його синові Артему, ексголові АП Андрію Клюєву, колишньому заступнику міністра внутрішніх справ Віктору Ратушняку, колишньому першому віцепрем`єру Сергію Арбузову, ексміністру доходів і зборів Олександру Клименку, ексміністру енергетики Едуарду Ставицькому, ексміністру освіти Дмитру Табачнику, олігарху Сергію Курченку. Більшість з них нині переховується в Росії.
Сукупно у всіх містах України розслідується понад 4,7 тисячі злочинів проти учасників Революції Гідності.
День Гідності та Свободи
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи – одне зі знакових офіційних свят, встановлене на честь двох революції, які відбулися в Україні у 2004 та 2013 роках. Цього дня українці вшановують пам’ять про людей, які під час Революції Гідності та Помаранчевої революції стали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини й громадянина, національних інтересів держави та її європейського вибору.
