"Важливе рішення ЄСПЛ". Заступник міністра юстиції - про ухвалу по Криму й інші позови України до РФ

"Важливе рішення ЄСПЛ". Заступник міністра юстиції - про ухвалу по Криму й інші позови України до РФ

Ексклюзивно
"Важливе рішення ЄСПЛ". Заступник міністра юстиції - про ухвалу по Криму й інші позови України до РФ Суспільне

14 січня Європейський суд з прав людини визнав прийнятним український позов проти Росії щодо анексованого нею Криму та переходить до розгляду справи по суті. Суд також підтримав твердження України, що РФ контролювала півострів до незаконного "референдуму". Водночас ЄСПЛ у рішенні зазначив, що наразі не розглядатиме питання законності референдуму у Криму, оскільки це неважливо для цієї справи.

Що дає Україні це рішення та які подальші перспективи розгляду у ЄСПЛ позовів проти Росії, розповів у бліц-інтерв'ю Суспільному заступник міністра юстиції України, уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Що Україна отримала і чого не отримала в результаті ухвали Європейського суду з прав людини?

Ми отримали набагато більше, аніж сподівались. Наш адвокат, зовнішній радник із цього питання, сказав, що абсолютно ми не очікували такого настільки проукраїнського рішення Європейського суду з прав людини.

Найважливіше полягає у тому, що Росія визнана як така, що мала військовий ефективний контроль над Кримом до проведення референдуму. А саме з 27 лютого 2014 року, коли російськими спецпризначенцями було захоплено Верховну Раду АРК.

ЄСПЛ дослідив дані, які надавала Україна щодо кількості військових, присутності цих військових у пунктах постійної дислокації, щодо збільшення їх кількості без згоди України, зміну структури військової присутності. Усе це ЄСПЛ взяв до уваги. Особливо мені сподобалось посилання на інтерв’ю Путіна “Крим: Путь на Родину”, де він також визнавав наявність російських військ на території Криму поза пунктами постійної дислокації. І все це разом ЄСПЛ врахував і встановив у фактах: Росія несе відповідальність за порушення прав людини, починаючи з 27 лютого 2014 року.

Чи було таке рішення очікуваним для України?

Ми не очікували, що Європейський суд дійде такого висновку у цьому рішенні. Якщо дивитися на попередню практику, то ЄСПЛ в аналогічних справах, таких як “Грузія проти Росії 2” щодо Південної Осетії визнав справу прийнятною в цілому, відкинув більшість російських зауважень щодо прийнятності, але ось це питання ефективного контролю, центральне та найболючіше питання цієї історії, він залишив на розгляд по суті. І більш-менш ми очікували на рішення у цьому ж ракурсі.

Але ЄСПЛ наразі вирішив, що він має достатньо доказів з боку України та пояснень з боку РФ, щоб прийти висновку по суті щодо цього питання. Тобто щодо наявності ефективного контролю з боку РФ до 18 березня, коли був підписаний так званий "договір" між так званою республікою Крим та РФ про "приєднання" Криму.

"Ми не очікували на таке проукраїнське рішення ЄСПЛ"Суспільне

"Ми не очікували на таке проукраїнське рішення ЄСПЛ". Іван Ліщина, Київ, 2021 рік

Тобто, аргументація Російської Федерації про те, що вони прийшли на допомогу громадянам Криму, які хотіли приєднатися до Росії, фактично визнана нікчемною, бо на момент проведення "референдуму" було встановлено, як сказав ЄСПЛ, військовий ефективний контроль. Мовою міжнародного гуманітарного права - військова окупація цієї території. Тобто проведення будь-якого референдуму не має жодного сенсу і взагалі незаконне. Тому ЄСПЛ власне у цій частині нас підтримав.

Чи були порушення по суті? Європейський суд буде зараз розглядати. Але наявність адміністративної практики по 11 пунктах була доведена. Включно з примусовим зникненням осіб, незаконним триманням під вартою, катуваннями, порушенням права на мирні збори, порушенням свободи слова українських ЗМІ, дискримінацією кримських татар по багатьох статтях конвенції тощо.

По трьох пунктах ЄСПЛ не визнав, що наявні систематичні порушення. А саме, він не визнав розстрілів і вбивств у ситуації з убитими українськими військовими. Він не сказав, що це не порушення. Він сказав, що тут не було систематичності, тут не було достатньої кількості випадків, щоб визнати це, як адміністративну практику.

Те саме суд вирішив стосовно майна українських військових і щодо затримання іноземних журналістів. У нас було доведено один такий випадок, ЄСПЛ вважає, що цього недостатньо для наявності адміністративної практики. Власне у цих трьох пунктах нам було відмовлено, але скаргу щодо майна приватних осіб ЄСПЛ визнав прийнятною.

Які ще справи зі сторони України чекають на розвиток у Європейському суді?

У нас є дуже велика справа, що стосується Донбасу. Сподіваюсь, що цього року буде засідання. Коли - не скажу. У нас є окрема справа моряків, є справа політв’язнів, але зараз її долучили до кримської справи, зобов’язали Росію надати коментар. У ЄСПЛ є дуже велика кількість індивідуальних скарг, в яких Україна виступає або третьою стороною, або відразу позначена як співвідповідач. Вони стосуються подій, що відбувалися на Донбасі, у Криму, порушень з боку Росії чи їх підлеглих місцевих адміністрацій.

Чи можна щось сказати про майбутнє цих справ? Їх розглядатимуть роками, десятиліттями?

Не готовий сказати чітко кількість років, протягом яких будуть розглядати. ЄСПЛ спочатку розгляне міждержавні справи, а потім буде вирішувати, що робити з індивідуалками. Потрібно дочекатися рішення ще по прийнятності щодо Донбасу, подивимось, що там буде. Думаю, за кілька років буде. Але по Криму, наприклад, тепер Європейському суду доступні всі справи, що вказують на порушення з боку РФ, що відбулися у період з 27 лютого по 18 березня. Зараз міждержавне питання він вирішив і може розглядати ці індивідуалки вже по суті.

ЄСПЛ визнав, що Росія анексувала Крим. Які перспективи кримської справиСуспільне

І що, власне, за процедурою, буде далі з кримською справою, у якій сьогодні винесли процедурне рішення?

Далі буде процес обміну позиціями щодо наявності системності порушення, наявності самих порушень, чи довела їх Україна, чи не довела. Росія буде подавати якісь докази щодо того, що вони ні в чому не винні. Подивимось. Але цей процес досить довгий. Справа “Грузія проти Росії 2” розпочалась у 2008 році, а рішення буде винесено 21 січня цього року. Тобто, розгляд зайняв 13 років. Я не думаю, що Кримська справа буде швидше, а Донбаська думаю затягнеться ще більше. Але тут неможливо передбачити.

До чого зобов’язує винесене судом рішення у кримській справі?

Зараз ні до чого. Але це, по-перше, процедурне рішення, яке декларативно є дуже важливим з точки зору позиції держав у світі. По-друге, воно відкриває можливість вже індивідуальним справам подаватись.

Що отримає Україна в разі позитивного рішення по суті?

Буде встановлено факт порушення і компенсація. Скоріше за все ЄСПЛ буде також вимагати від країни-відповідача якихось додаткових заходів загального чи індивідуального характеру. Доживімо до цього.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди