"Ми боролись проти очевидного геноциду, ініційованого київською владою. Народ Донбасу став кременем, який неможливо перемогти і змусити щось робити". Ймовірно, ці очевидно пропагандистські слова ви прочитали з нерозумінням і обуренням. І недарма. Цю цитату так званого "міністра культури" окупованої частини Луганської області Дмітрія Сідорова ми взяли з інтерв’ю марокканському журналісту Рашиду Ачачі. Їхня розмова стала частиною пропагандистського фільму "Донбас — авангард руского міра", який планували показати на марокканському телебаченні у листопаді 2024 року. Через протест України показ скасували.
Фільм Рашида Ачачі наштовхнув редакцію розслідувань Суспільного на ідею проаналізувати, який вплив мають Україна та Росія у Марокко — африканській країні, яка є одним із найбільших позаблокових партнерів НАТО, зберігає нейтралітет щодо російсько-української війни й де журналістика — це слідування правилам монархії. І як Україна намагається змінити нейтралітет цієї країни на підтримку у свій бік.
Фільм Ачачі — як приклад російської пропаганди у Марокко
В окупований Луганськ марокканський журналіст та геополітик Рашид Ачачі приїхав 10 вересня 2024 року у складі делегації "Комітас Генціум Франція-Росія" — асоціації французьких та російських юристів.
"Комітас" проводить пропагандистські конференції та надає фінансування на різні проєкти, наприклад, на виробництво фільмів. Офіс асоціації зареєстрований у Парижі та нараховує понад 20 співробітників російського і французького походження, але місце реєстрації сайту, контактні дані адміністратора та оригінальний домен тягнуться з Москви.
Очолює асоціацію Карін Беше-Головко — французька юристка і викладачка, яка з 2002 року живе у Москві. Її чоловік — Леонід Головко — професор юридичного факультету Московського державного університету ім. Ломоносова.
Асоціація запросила марокканця Ачачі відвідати окуповані території Луганської та Донецької областей, щоб показати "справжнє життя" на цих землях. У його фільмі зібрані інтерв’ю з місцевими лікарями, вчителями та французькими найманцями на боці бойовиків, які розповідають про свою участь у війні. Ачачі критикує Майдан та називає дії українських військ "вторгненням на Донбас". Загалом у фільмі весь набір популярних російських меседжів: дискредитація Степана Бандери та бійців підрозділу "Азов", звинувачення українських військових у злочинах проти цивільних, інтерв’ю з так званим міністром культури окупованої Луганщини про "незалежність Донбасу" та історичний зв’язок з Росією. А ще — співчуття до Дар'ї Дугіної, доньки російського ідеолога Олександра Дугіна, яку вбили у 2023 році.
Свій продукт Ачачі опублікував у листопаді 2024 року на своєму ютуб-каналі "ODC TV", який має понад 100 тисяч підписників. Проте фільм зібрав тільки 4000 унікальних переглядів і 20 коментарів, що демонструє маленьку зацікавленість.
Україна закликала уряд Марокко заборонити показ стрічки на національних кінофестивалях та провести комунікацію з YouTube для видалення фільму.
"Показ фільму, що був анонсований у Марокко у листопаді, вдалося скасувати, зокрема, завдяки нашому втручанню через міністерство закордонних справ, парламент і урядові структури. Ми змогли донести позицію, що сепаратистські настрої не відповідають інтересам Марокко, особливо з огляду на їхні відносини з так званим "районом Полісаріо". Цей регіон вважається самопроголошеною територією з автономною системою управління, яка прагне визнати південні провінції Марокко суверенними та незалежними, з перспективою відокремлення від території країни. Це суперечить позиції більшості держав і є критично важливим для самого Марокко", — розповів журналістам редакції розслідувань Суспільного посол України у Марокко Сергій Саєнко.
Марокканська влада не може заборонити чи видалити певні продукти з YouTube. Але посол стверджує, що марокканська сторона вже почала відстежувати наративи, які завдають шкоди як їм, так і Києву:
"За останні 2-3 місяці ми спостерігаємо зменшення подібної риторики на різних платформах. Робота з YouTube триває, але обмеження чи заборона такого контенту — це складний і довготривалий процес".
Тож хто такий Рашид Ачачі? Він народився у Санкт-Петербурзі й прожив там до трьох років. Має російське і марокканське громадянства та часто відвідує Росію. Окрім окупованого українського Луганська, був у Сіверськодонецьку, який росіяни захопили у 2022 році.
"Оскільки я росіянин і марокканець, я завжди відчував зв'язок із Росією. Я вважаю, що неможливо не цікавитися геополітикою, коли ти маєш справу з Росією. Росія — це не звичайна країна. І тут мова не лише про Холодну війну, а й про те, що сталося після неї. Захід хоче знищити Росію, а іноді й сама Росія хоче знищити себе", — заявив Ачачі в інтерв’ю російському науковцю Антону Малафєєву.
Численні аналітичні статті, інтерв’ю та виступи на конференціях Ачачі часто відображають проросійські наративи. Наприклад, в інтерв’ю з французьким аналітиком Ксав’є Моро він наголошував на "стратегічних перевагах Росії" у конфлікті з НАТО, підкреслюючи, що Захід чинить тиск на Росію, провокуючи глобальні ризики.
Ачачі залишається помітною фігурою в медіапросторі Марокко, де на тлі суворої цензури журналісти не можуть висловлювати погляди, що суперечать офіційній політиці монархії. Водночас у Марокко, за нашими спостереженнями, майже немає незалежних журналістів із прозахідними чи проукраїнськими поглядами, які працюють з достовірними джерелами.
Марокко — фронтир нейтралітету
Північна Африка або ж Магриб, до якої входить і Марокко, є стратегічно важливим регіоном для Росії з часів СРСР. У 1990-х вплив РФ в Африці ослабнув, але після анексії Криму у 2014 році та введення санкцій Москва активізувала діяльність на континенті. Країни Магрибу все більше потрапляють під вплив Росії через військові навчання та культурну дипломатію. Проте Марокко залишається одним із небагатьох, хто зберігає нейтралітет.
Українські дипломати у Марокко намагаються створити позитивний імідж нашої країни та поширювати об’єктивну інформацію про російсько-українську війну у тамтешніх медіа. Але через обмеженість державних ресурсів України ефективна протидія російській пропаганді залишається викликом.
Марокко — конституційна монархія, де король має значний вплив на політичні, соціальні та релігійні аспекти життя. Політика цензури та нейтралітету формується під його контролем.
Згідно з дослідженням Reuters Institute, у 2024 році загальний рівень довіри до новинних джерел у Марокко був низьким (31%). Деякі конкретні холдинги мають вищий рівень довіри, наприклад, медіакомпанія "Medi1 TV", яку фінансують як приватні банки, так і пенсійні фонди Марокко.
Більш незаангажовані медіа ризикують потрапити в "чорний список" уряду або під кримінал. Наприклад, 18 листопада 2024-го головного редактора новинного вебсайту "Badil.info" засудили до 18 місяців ув'язнення за звинуваченням у наклепі проти міністра юстиції. Хоча, за словами марокканської правозахисної групи "AMDH" у коментарі для Reuters, справу мали розглядати за спеціальним законодавством для медіа, яке не передбачає тюремного ув’язнення. Журналіст "Badil.info" уже був заарештований до трьох років ув’язнення у 2017 році за "неповідомлення про загрозу державній безпеці" після висвітлення мирного маршу, забороненого владою.
Через високий рівень цензури марокканські медіа вимушені дотримуватись нейтралітету стосовно усіх подій в державі та світі. Вони не засуджують Росію і не підтримують Україну, спираючись на офіційну позицію Марокко невтручання у будь-які воєнні конфлікти.
"Марокко завжди виступало проти застосування насильства для вирішення спорів", — заявив марокканський міністр закордонних справ Нассер Буріта у березні 2023 року під час пресконференції з заступником федерального міністра Європейських та міжнародних справ Австрії.
Міністр також наголосив, що позиція Королівства щодо російсько-української війни ґрунтується на ряді принципів, серед яких повага до міжнародного права та Статуту ООН, збереження державного суверенітету, повага до територіальної цілісності членів ООН, мирне врегулювання суперечок і підтримка позитивної політики добросусідства.
2 березня 2022-го представник Марокко був відсутній під час голосування за резолюцію Генеральної Асамблеї ООН, яка вимагала виведення російських військ з території України. На початку 2023 року Марокко також утрималося від голосування за резолюцію щодо засудження російської агресії. Така обережність пояснюється, зокрема, тим, що Росія, постійний член Ради Безпеки ООН, відіграє роль у вирішенні конфлікту навколо Західної Сахари — болючого питання для зовнішньої політики Марокко.
Проте всупереч обережній позиції, Марокко стало першою державою Магрибу, яка надала Україні військову допомогу, передавши 20 модернізованих танків Т-72Б. Це рішення лобіювали США.
Стовпи російського впливу
Росія намагається усіляко сформувати позитивний імідж серед африканських еліт та населення загалом, наголошуючи, що вона ніколи не колонізувала Африку, а багато африканських лідерів здобули освіту або проходили підготовку в СРСР.
У звіті Південноафриканського інституту міжнародних відносин йдеться, що під час саміту "Росія-Африка" у 2019 році учасники зазначили, що західні ЗМІ зображують Росію в негативному світлі, а директор марокканського інформагентства "Maghreb Arabe Presse" Халіл Хашімі Ідріссі закликав африканців припинити дивитися на ситуацію "очима Reuters або Associated Press".
Російський іномовник RT надає контент англійською, французькою та арабською мовами для таких африканських країн, як Алжир, Марокко та Південна Африка, та співпрацює з місцевими медіа.
Проте російські медіа значно поступаються за популярністю провідним марокканським виданням, як 2M і Medi1, а також міжнародним арабським мережам, наприклад, Al Jazeera та France 24, які домінують у медіапросторі Марокко.
Для залучення молодої аудиторії у Марокко росіяни використовують соціальні медіа та YouTube. Розповсюдження російських наративів також часто відбувається опосередковано через партнерства, культурні ініціативи, наприклад, організовані "російськими домами".
"Русскій Дом" — це представництво росспівробітництва, федерального агентства, яке відповідальне за міжнародне гуманітарне співробітництво і просування російської мови. Наразі установа має офіційні представництва у восьми країнах Африканського континенту.
"Російський дом" у Марокко, окрім того, що популяризує російську культуру, мову та науку, сприяє академічному та науковому співробітництву між РФ та Марокко, а також підтримує зв’язки з російською діаспорою. Щороку "Російські доми" беруть участь у відборі іноземних студентів до російських вишів і працюють із випускниками.
Наприклад, на початку 2022-2023 навчального року приблизно 3400 марокканських студентів навчалися у Росії на бакалаврських, магістерських і спеціалітетських програмах.
До повномасштабного вторгнення Україна також була для марокканців популярним напрямом для навчання. У 2020 році в Україні навчалися близько 76 500 іноземних студентів зі 155 країн. Марокканські студенти складали приблизно 12% цієї кількості, тобто понад 9 тисяч.
Однак війна призвела до значного відтоку іноземних студентів, включаючи марокканців. Як зазначило посольство України в Марокко у коментарі Суспільному, у 2024 році тільки півтори тисячі марокканських студентів навчалися в Україні.
Російські виші натомість проводять кампанії з залучення марокканських студентів на навчання у Росії. 5 грудня 2024 року, наприклад, близько 400 марокканських студентів та викладачів долучились до презентації російських університетів. Марокканський Університет Хасана II та російський СПбПУ підписали угоду про співпрацю.
Україна через повномасштабне вторгнення Росії тимчасово призупинила ініціативи з залучення марокканських студентів. Але Київ допомагає закінчити освітні програми тим, хто був змушений призупинити навчання в українських закладах. Наприклад, українське посольство забезпечило для марокканських студентів медичних спеціальностей можливість скласти іспит КРОК за кордоном. Своєю чергою Марокко запустило платформу для реінтеграції студентів з України у національну освітню систему.
У гру входить Україна
20 червня 2022 року у зверненні до Африканського Союзу (міжурядової організації, в яку входить 55 африканських країн — ред.) Зеленський анонсував комплекс заходів, покликаних розширити співробітництво України з континентом. Відносини України з Марокко особливо закріпились після візиту міністра закордонних справ Дмитра Кулеби 22 травня 2023-го, під час якого Київ підтвердив визнання автономії Сахари у складі Марокко.
"Територія Західної Сахари розглядається як спірна територія. Це історичне явище, пов'язане зі здобуттям незалежності Марокко в 1956 році, певними революціями й територіальними спорами з Алжиром. Запропонований Марокко план автономії передбачає фактично аналогічну структуру автономії, як у нашому випадку Автономної Республіки Крим. Це дозволяє формувати свою політику територіальної цілісності країни. Такий підхід Марокко ми підтримуємо і висловили, що в нас спільний характер політико-дипломатичних відносин", — розповів посол України в коментарі Суспільному.
За його словами, монархія має вимоги до показів українських продуктів: презентувати "миролюбні" або історичні фільми; не поширювати сучасні стрічки, що відверто засуджують та демонструють російське вторгнення 2022 року.
Але 19 лютого 2024 року у Рабаті відбувся показ фільму "Ольга" франко-швейцарського режисера Елі Граппа — про події Революції Гідності. У листопаді 2024 року показували стрічку "Культура vs війна" — про українських митців, які долучились до боротьби проти російської агресії.
Деякі аспекти української історії, зокрема визнання Голодомору геноцидом українського народу, залишаються чутливими темами для співпраці з урядом Марокко.
"У цьому випадку позиція, яку декларує Марокко як невтручання в історичні питання, які не мають безпосереднього стосунку до країни, викликає в нас певне здивування, але ми маємо поважати й вибір, і позицію цієї країни. Це суверенне право, але я вважаю, що Київ має сприяти інформаційно-роз'яснювальній роботі на рівні наукових досліджень, щоб розкрити всі деталі колоніалізму Росії. Академічні історичні кола мають попрацювати над тим, щоб провести певну паралель і аналогії. Ми маємо певні просування у цьому напрямку та певні домовленості на рівні державних архівів", — зазначив посол Саєнко.
Україна в Марокко проводить виставки та благодійні ярмарки для демонстрації культурної спадщини. Нещодавно, наприклад, у великих містах країни презентували колекцію рушників черкаської майстрині Олександри Теліженко. За інформацією посольства, на останньому заході, присвяченому різноманіттю світових культур, українська команда зібрала понад 800 доларів за продаж традиційних сувенірів та виробів. Усі гроші, за задумами організаторів ярмарки, надійшли у благодійний фонд принцеси Марокко.
Програма "Зерно з України" є прикладом спроможності України підтримувати партнерів у важливих сферах, стверджує посол Сергій Саєнко. Зокрема, це демонструється для марокканського суспільства, політичних, торгівельних, комерційних і наукових кіл: навіть під час війни Україна зберігає інтелектуальний, продовольчий та сільськогосподарський потенціал.
Попри зусилля Москви дискредитувати Київ перед його партнерами, Україна виконує зобов'язання за контрактами та водночас прагне стати країною, яка швидко відновиться після війни, додає посол.
"Україна продовжує доводити [Марокко], що є важливим чинником стабільності та безпеки в регіоні Чорного та Середземного морів, — зазначає посол Саєнко. — Її роль як партнера для Європи є ключовою, і європейські країни підтримують Україну заради миру, безпеки та відновлення. Інвестиції в оборону, безпеку та відновлення України сприятимуть її швидкому поверненню на світову арену як сильного і надійного гравця".
Росія домінує в інформаційному просторі багатьох африканських країн, де вона проводить військові операції. Але за висновками Національного демократичного інституту міжнародних справ, Кремль не має ні фінансової, ні військової потуги, щоб дати африканським урядам-партнерам щось більше, ніж ботоферми, зброю та регулярні просвітницькі кампанії.
Марокко намагається зберегти нейтралітет у питанні російсько-української війни, але наша війна вплинула на цю африканську країну. У 2023 році Світовий банк повідомив, що рівень інфляції у Марокко у грудні 2022 року склав 8,3%. Міжнародна фінансова установа пов'язала ці дані з війною в Україні.
"Ціни на сировинні матеріали спричинили значну інфляцію, яка вплинула на все населення, особливо на середній клас і бідних", — зазначив Науфель Бельхадж, професор економіки Університету Хасана II в Касабланці.
Утім, як стверджують аналітики Middle East Eye, фінансова криза, спричинена повномасштабною війною в Україні, не змусить марокканців створити інформаційну кампанію проти Росії, адже це може погіршити економічні перспективи Марокко і довготривалі відносини з Москвою.
