У Меджибізькій фортеці реставрують головну вежу. Про це розповів директор державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Олег Погорілець. За його словами, бастіон реставрують вперше за останні півстоліття існування музею на території замку. Результат досліджень - знахідки різних століть, починаючи від часів Київської Русі.
"На цей час біля башти ми розчистили на глибину 8 метрів, розчистили башту на глибину мінус 10 метрів і дійшли до її основи", - розповідає завідувач сектором археології державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Віктор Вєтров.
Археологи у Меджибізькій фортеці працюють від грудня минулого року. Наразі розчищають нижній ярус Круглої вежі, нижню частину трьохярусного барбакану та бастіону. Віктор Вєтров каже, вежа, у якій працюють, найменш досліджена археологами.
"Східна частина фортеці є найбільш давньою. Ми знаємо, що тут були укріплення ще часів Київської Русі. Далі замок Литовського часу - 14 століття та початок розвитку фортеці 15 - 16 століття. Він був саме з цієї ділянки. Тому тут ми маємо найбільшу кількість перебудов, добудов, фортифікаційних споруд, які шарами розміщуються одна за одною. І от ця розчистка дає нам можливість подивитися початкову частку цієї фортифікації. І дійсно у основі от цієї стіни ми знайшли і фрагмент давньоруського рову, в який була поставлена башта".
Віктор Вєтров додає, спершу башта мала захисну функцію.
"Ми вважаємо, що перше навантаження башти було безумовно захисне, фортифікаційне, але далі, у зв'язку з розвитком фортеці спочатку вона була частково закрита. Вперед на Схід трьох'ярусним барбаканом і з часом була майже повністю закрита трьох'ярусним бастіоном, який ми можемо подивитися ззовні фортеці".
З часом призначення башти змінювалось: з оборонного на побутовий. Таких висновків археологи дійшли, досліджуючи знайдений посуд. Загалом, це кухонне приладдя кінця 19-го століття, розповідає археолог Антон Барановський.
"Знаходимо такі рідкісні речі, як фарфор 19 століття. Розписні частинки тарілочок, блюдечок, наприклад, частинка блюдця, на них є клейма, пляшки від горілки, від вина, от одна ціла є. Є багато пателень, які в ті часи робили з кераміки: на ніжках ставилася в пічку і в основному продукти тушкувалися. Пляшки шампанського раніше знаходили в підвалах цього палацу, скло гутне. Воно ще не дуже якісне, повітря в середині. Це трохи раніше ніж кінець 19 століття. Більш унікальні знахідки. Вдалося знайти не розбиту цілу пляшку від гірчиці, пляшка кінця 19 століття з гербом царським. Це означає, що це поставник царського двору. Глазуровані люльки, це вже більш пізня, 19 століття люлька".
Археологи вважають, що між 14 і 15 століттям один із в’їздів в фортецю вів саме через Круглу вежу, каже директор державного історико-культурного заповідника "Межибіж" Олег Погорілець.
"Це таке ключове місце. Це, де дійсно з чого починалася фортеця. Бо Дон Джон, це завжди місце проживання самого феодала, там є його арсенал, зброярня, ну і це сама головна вежа і зрозуміло, ті роботи, які ми зараз проводимо, вони дадуть можливість зрозуміти наскільки вона гарно виглядала 500 років тому".
