Телефонна розмова президента США Дональда Трампа та лідера Кремля Володимира Путіна не обов’язково означає швидкі перемовини та перелам у мирному процесі, проте це нормалізує Росію на міжнародній арені після довгої ізоляції та дає сигнал Європі: вона сама має дбати про безпеку на континенті. Які сценарії промальовуються тут для України та чому контакт із Трампом вселяє оптимізм Путіну? Читайте в огляді іноземних медіа від Суспільного.
Bloomberg аналізує, що саме нинішня перемовна історія означатиме для Європи. Видання підрахувало, що захист України та посилення армій країн ЄС може обійтися Європі у додатково 3,1 трлн доларів протягом наступних 10 років. Зокрема, $175 млрд підуть на відновлення української армії, $30 млрд — на 40-тисячне миротворче військо, яке потенційно можуть розмістити в Україні.
Ексміністр оборони Великобританії Бен Воллес сказав у коментарі Bloomberg: "Кожен президент [Сполучених Штатів] знав, що трансатлантична безпека корисна як США, так і Європі. Здається, Трамп вважає, що знає краще. Історія розсудить".
Джерела повідомили Bloomberg, що європейські чиновники були приголомшені телефонною розмовою Трампа з Путіним, ключових союзників про бесіду не сповістили. Один з них назвав це "продажем" і додав, що Штати "поступаються ключовим вимогам Путіна ще до початку перемовин".
Також видання зауважує: ЄС постійно покладається на США в питаннях безпеки, і це дає Трампу важіль впливу, зокрема в торгівельних відносинах (згадаймо мита на сталь та алюміній з ЄС). Континенту доведеться витрачати більше на оборону та перепланувати бюджет, від чого може постраждати охорона здоров’я, освіта та соцзабезпечення. Якщо Штати послаблять внесок у НАТО або в оборону Європи, це свідчитиме про послаблення всього Альянсу, чого й хоче Путін. Тоді Росія може загрожувати, наприклад, країнам Балтії, де може розіграти сценарій, подібний до українського: наголосити на буцімто "захисті російськомовного населення".
Щодо України Bloomberg припустив три сценарії потенційного миру.
- Найбільш імовірний. Окуповані території залишаться під контролем РФ. Можливо, якісь з них обміняють на частину Курської області, що контролює Україна. Київ отримає гарантії безпеки, але не членство в НАТО. США підтримуватимуть Україну достатньо довго, поки ЄС наростить власні ресурси для цього.
- Найгірший. Трамп припинить допомогу Україні, полишивши це на Європу. Мирна угода лише відтермінує війну між НАТО і Росією. РФ залишить контроль над частиною українських територій та заблокує її вступ в НАТО.
- Найоптимістичніший. Європа і США зобов’яжуться втрутитися, якщо Росія порушить мирну угоду. Партнери Києва збільшать військову підтримку та відновлять або посилять санкції проти РФ. Союзники допоможуть Україні розвинути оборонну промисловість, і за якийсь час вона зможе вступити в НАТО.
The New York Times написало, що розмовою з Трампом Путін здобув перемогу — і не на полі бою. Ця розмова — знак того, що попри невдачі Росії на початку вторгнення у 2022 році, РФ "все ще може вийти з війни з перекроєною картою Європи і розширенням російського впливу в ній". В Росії новина про розмову викликала оптимізм, бо РФ таким чином нібито виходить з ізоляції. До того ж головний фондовий ринковий індекс Росії підскочив вранці 13 лютого на 5% — це найвища позначка з минулого літа. Російський бізнес сподівається на скасування санкції проти РФ.
Науковиця Євразійського центру Карнегі в Росії в Берліні Тетяна Станова в коментарі NYT зазначила: "Путін грає розумно. Він інвестує на 100% у спроби спокусити Трампа". Водночас, на думку Станової, успіх Путіна не гарантовано. Тому що Трамп найбільше зосереджений на припиненні бойових дій в Україні, а Путін прагне більшого — такої угоди зі Штатами, яка б повернула Росії сферу впливу в Європі.
Голова Комітету з питань оборони в парламенті Естонії Калев Стойцеску прокоментував естонському виданні Eesti Päevaleht, що розмова Трампа з Путіним підважує міжнародне право:
"Про відповідальність Путіна вже ніхто не говорить. Не вважається за потрібне висувати передумови Росії для переговорів, не кажучи вже про притягнення РФ до відповідальності за агресію та воєнні злочини. Виконувати умови Росії означало б брутально розтоптати міжнародне право та права вільних держав і народів. (...) Гра ще може змінитися, але Росія зараз має всі підстави для оптимізму".
Норвезький суспільний мовник NRK звернув увагу й на той аспект, що Трамп згадав про спільну боротьбу США та СРСР проти нацистської Німеччини. У матеріалі NRK нагадали: так, Радянський Союз і Сполучені Штати були в тій війні на одному боці. "Але коментар Трампа не враховує, що зараз Путін використовує цю війну для виправдання агресії в Україні. Путін фальсифікує історію і зображує жорстоку загарбницьку війну як продовження боротьби з нацистами", — ідеться в статті.
Дослідниця Карен-Анна Егген з Норвезького інституту оборонних досліджень у коментарі NRK висловила побоювання, що США нададуть Путіну те, чого він хоче: "Зараз у нього [Путіна] є можливість реалізувати мрію про наддержаву, сівши за стіл переговорів з Трампом і вирішивши долю України і Європи, не даючи їм можливості висловитися".
Польська політична блогерка, публіцистка Катажина Садло в колонці для Rzeczpospolita написала, що Путін нині може бути оптимістичним щодо перемовин. "Той, хто планує анексувати Канаду, Гренландію та вигнати палестинців з їхньої землі (Трамп раніше заявляв, що США візьмуть управління над Сектором Гази, він також хотів виселити мешканців Гази до Єгипту та Йорданії — ред.), щоб побудувати розкішну "Близькосхідну Рив’єру" для мільйонерів, навряд чи буде стояти на захисті інтересів України, коли сам вірить, що все можна або купити, або забрати силою".
У матеріалі Spiegel зробили низку висновків із зідзвону Трампа та Путіна:
- Трамп захопився потенціалом співпраці з Росією;
- американський президент порушив політику США щодо Москви та Києва, адже його попередник Джо Байден стояв на позиції "Нічого про Україну без України". Трамп же спершу розмовляв з Путіним, а вже потім сповістив про це як Зеленського, так і європейських партнерів;
- підхід Трампа виглядає хаотично: імовірно, він не має чіткого плану перемовин;
- цим дзвінком Трамп почав нормалізувати відносини з Росією як державою-агресором.
Про порушення принципу "нічого про Україну без України" наголосив і Tagesspiegel: мовляв, з Путіним ідуть обговорення, а Зеленського тільки інформують.
"Це ляпас для європейців, з якими все це шоу було явно не узгоджено. Насамперед це ляпас Україні. "Брудна угода" може закінчитися справжньою катастрофою", — ідеться в статті.
Найбільшою проблемою перемовин, як пише авторка матеріалу Ханна Вагнер, є гарантії безпеки для України. За кілька годин до бесіди Трампа з Путіним міністр оборони США Піт Геґсет на черговому "Рамштайні" дав зрозуміти, що очікує від України поступок територіями та вважає її членство в НАТО нереальним у найближчому майбутньому. Таким чином США пішли на ключові поступки Москві ще до початку перемовин, зазначається в Tagesspiegel.
Британське The Daily Telegraph пише, що Європа не має сприймати як несподіванку, що майбутнє континенту вирішуватиметься без їхньої участі. Адже європейські лідери не змогли збільшити витрати на оборону, попри неодноразові попередження.
Як додає видання, Європа мала раніше засвоїти урок, що мусить взяти на себе відповідальність за власну оборону. Зокрема, на це вказували події: коли президент США Барак Обама не дотримався обіцянки про "червоні лінії"Президент Обама обіцяв, що Сполучені Штати почнуть операцію проти режиму Асада, якщо той застосує хімічну зброю в країні, він це зробив, але операція так і не почалася, або й коли Джо Байден дав зелене світло "незначному вторгненню" Росії до України. "Це свідчить радше про постійні невдачі Європи, ніж про якусь особливу підступність з боку Вашингтона", — пише The Daily Telegraph.
Науковець Шанхайського національного інституту міжнародного обміну та судового співробітництва Цуй Хен у коментарі китайському виданню Global Times акцентував на значному розриві у вимогах російської та української сторони, тож, на його думку, буде складно обійтися без посередництва. І ще зарано говорити, що у війні настав переломний момент. Подібної думки й професор Китайського університету закордонних справ Лі Хайдун. Він пояснив, що Трамп намагається покласти край російсько-українській війні так, щоб мінімізувати втрати для США та переключитися на Азійсько-Тихоокеанський регіон, а таку позицію не можна вважати переломною.
