"Били і тримали у полоні". Так згадує Другу світову війну 83-річна кропивничанка Валентина Долженко. У 1941 році їй було чотири роки. Її батько Семен Долженко був командиром партизанського загону, який майже два роки діяв на території чотирьох районів Кіровоградської області та обласного центру. У День визволення обласного центру від нацистських окупантів жінка поділилась своїми спогадами.
Валентина Долженко показує воєнні фотографії з родиною. Говорить, у 1941 році вона з батьками поїхали з тодішнього Кіровограда у село Підлісне Кіровоградської області. Там її батько організовував партизанський загін.
У Валентини Долженко було три брати. Усі загинули на війні.
Згадує, коли тато з села пішов у ліс, щоб його не спіймали вороги, її віддали ліснику. Його дівчина мала називати своїм дідусем. “Дід сидів у білизні, я – навпроти. Німець кричав йому “век”, я кинулася до діда на коліна і кажу “Дідусю, не ходи, бо вб’ють”. Німець мене одірвав, кинув об долівку, ударив прикладом по голові, а діда вивели у двір. Там над ним познущались, вибили зуби, перебили руку, потім кинули у погріб. Хату облили бензином і поїхали. Я не знаю, як діду вдалося вибратися. Він побачив, що хата горить, заскочив туди, знайшов мене під ліжком, я вже була синя, витягнув і повів до інших зв’язкових”.
Дівчинка потрапила до жандармерії – відділку поліції ворога. Там пробула два-три тижні. Згадує: її били. Потім партизани з батькового загону звільнили ув’язнених.
Перемогу у війні зустрічали у тодішньому Кіровограді.” Там застали день перемоги, на вулиці Калантай. Люди усі повиходили на вулицю, знайомі, незнайомі, усі обіймалися, цілувалися, плакали, раділи”.
На фасаді п'ятиповерхівки, у якій живе Валентина Долженко, встановили пам’ятну дошку її батькові.
Суспільне: КропивницькийЧитайте також
- У Кропивницькому відзначили річницю визволення міста від нацистських окупантів.
- Кропивничанка мріє надрукувати книгу спогадів батька, який очолював партизанський загін.
- У Долинському районі знайшли уламки воєнного літака ІЛ-2.