Українські полярники показали пташенят домініканських мартинів, які народились на острові Галіндез, біля антарктичної станції "Академік Вернадський".
Відповідні фотографії у Facebook опублікував Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ). Науковці також розповіли подробиці.
"У районі станції "Академік Вернадський" бебі-бум триває не тільки в пінгвінів, а й в інших птахів. Наприклад, подивіться на цих крихітних пухнастиків. Це — малеча домініканських мартинів", — йдеться у повідомленні.
За словами біолога Сергія Єрмоленка, на острові Галіндез, де розташований "Вернадський", зараз підростають четверо пташенят. Також очікується поповнення у двох пар мартинів, гнізда яких розташовані біля самої станції.
У НАНЦ розповіли, що зазвичай мартини відкладають два-три яйця, а гніздами їм слугують не глибокі ямки на землі, вистелені рослинами та пір'ям.
"Примітно, що і яйця, і малюки мають в забарвленні невеликі темні цятки. В пташенят вони розміщені на голові. Загалом же мартинята вкриті густим шовковистим пухом сіро-коричневого кольору. Під час оперення на деяких ділянках тіла, зокрема крилах, з'являються пір'я з темними ромбовидними плямами зі світлою окантовкою. А дорослі птахи мають чорно-білий колір, із сірим на крилах", — йдеться у повідомленні.
Також науковці поінформували, що перші дні пташенята мартинів проводять в гнізді, а потім залишають його, але тримаються поруч, ховаючись в разі небезпеки серед каміння. Ростуть швидко і десь за місяць майже сягають розміру батьків.
"Цікаво, що батьки годують дітей по черзі. Їжу здебільшого ловлять в океані, зокрема, молюсків та морських їжаків. Нагадуємо, що мартинів називають головними садівниками Антарктиди, адже для побудови гнізд вони використовують ключові види місцевих рослин. Птахи цілеспрямовано збирають їх та переносять на значні відстані, у такий спосіб поширюючи", — додали у НАНЦ.
Раніше у НАНЦ повідомляли, що біля антарктичної станції "Академік Вернадський" вже народилися близько тисячі пінгвінят.
Українська полярна станція "Академік Вернадський"
"Академік Вернадський" — єдина українська антарктична станція. Розташована на мисі Марина острова Галіндез за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Вона працює постійно і є метеорологічною та географічною обсерваторією. Головне призначення станції — проведення наукових досліджень в Антарктиді. Для виконання цього завдання підпорядковано всю життєдіяльність станції та Національного антарктичного наукового центру.
Вона була заснована в 1947 році як британська станція Фарадей. У лютому 1996 року Велика Британія передала її Україні. Станцію перейменували на честь видатного українського вченого, академіка Володимира Вернадського, першого президента Національної академії наук України.
29 січня 2021 року президент Володимир Зеленський підписав указ про відзначення 25-ї річниці заснування антарктичної станції "Академік Вернадський".
У серпні 2021 криголам "Ноосфера" придбали для української антарктичної станції "Академік Вернадський". У 1996 році саме цей криголам доставив першу українську місію на колишню британську станцію "Фарадей", яка тепер відома як "Академік Вернадський".
12 грудня 2024 року криголам "Ноосфера" розпочав четвертий антарктичний сезон.
