Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь повідомив про сповільнення процесів українізації у 2024 році.
Про це йдеться на сайті мовного омбудсмена.
“На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході — медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців”, — підкреслив Кремінь.
Однією з ключових проблем Кремінь назвав зменшення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною: серед учнів цей показник скоротився на 17%, серед батьків — на 11%, серед вчителів — на 8%.
Також спостерігається зменшення використання української мови в освітньому середовищі, посилення русифікації інтернет-простору та соціальних мереж.
Особливу увагу він звернув на мовну ситуацію серед молоді. За словами Креміня, лише 37% учнів спілкуються українською з друзями, 39% — вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті.
У зв'язку з цим уповноважений із захисту державної мови визначив основні завдання для державної мовної політики:
1. Реалізація державної програми розвитку української мови до 2030 року.
2. Завершення імплементації мовного закону:
- переклад та опублікування державною мовою міжнародних договорів;
- розробка та затвердження правничої, медичної та іншої термінологій;
- приведення законодавства у відповідність із законом про мову.3. Виконання рекомендацій Конституційного Суду України щодо офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов.
3. Впровадження норм Українського правопису, затвердженого у 2019 році.
4. Підтримка вивчення української мови за кордоном та сертифікація рівня її володіння як іноземної.
5. Посилення роботи Національної комісії зі стандартів державної мови.
6. Створення окремого підрозділу в структурі Мінкульту, який займатиметься державною мовною політикою.
“Гарантії домінування та динамічного розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави, реалізація якого сприятиме національній безпеці та обороноздатності”, — підкреслив мовний омбудсмен.
Закон про мову
Закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. Він зміцнює статус української мови як єдиної державної, а його статті вводилися поступово, щоб українська стала єдиною мовою в роботі органів державної влади та місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя.
16 січня 2021 року набули чинності норми закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", згідно з яким мовою обслуговування споживачів є державна мова.
За порушення мовного законодавства карають попередженням або штрафом. Штраф за перше порушення мовного законодавства становитиме від 3400 до 8500 гривень, а за повторне — від 8500 до 11900 гривень.
З 16 січня 2022 року на українську мову мали перейти друковані ЗМІ.
