Правозахисники повідомили про масове поховання під Дамаском у Сирії, що містить тіла щонайменше 100 000 людей, вбитих колишнім урядом поваленого президента Башара аль-Асада. За їхніми даними, це одне з п'яти місць масових поховань у Сирії.
Про це пише Reuters.
Повідомляється, що в телефонному інтерв'ю агентству з Дамаска керівник правозахисної організації “Сирійська оперативна група з надзвичайних ситуацій”, що базується в США, Муаз Мустафа розповів, що масова могила в Аль-Кутайфа за 40 км від Дамаска містить тіла щонайменше 100 000 людей, убитих режимом Асада. За його словами, це одне з п'яти масових поховань, які він виявив за останні роки. Докази про масові поховання походять зі свідчень робітників, які втекли з Сирії.
"Сто тисяч — це найскромніша оцінка кількості тіл, похованих на цьому місці. Це дуже, дуже консервативна оцінка”, — сказав правозахисник.
Він додав, що впевнений, що масових поховань більше, ніж у п'яти місцях, і що поряд із сирійськими жертвами є громадяни США та Великої Британії та інші іноземці.
Мустафа розповів агенції, що розвідувальне відділення сирійських військово-повітряних сил “відповідає за передачу тіл із військових госпіталів, де тіла збирали після того, як їх закатували до смерті, до різних розвідувальних підрозділів, а потім їх відправляли до місця масового поховання".
За його словами, трупи також транспортували до місць поховань за допомогою муніципального похоронного бюро Дамаска, персонал якого допомагав розвантажувати їх із рефрижераторних тягачів.
“Ми змогли поговорити з людьми, які працювали на цих масових могилах, які самі втекли з Сирії або яким ми допомогли втекти”, — сказав Мустафа.
Його група розмовляла з водіями бульдозеристів, які були змушені копати могили, і “багато разів за наказом здавлювали тіла, щоб вони помістилися, а потім покривали їх брудом”, сказав він.
Мустафа висловив занепокоєння тим, що місця поховань не захищені, і сказав, що їх необхідно зберегти, щоб зберегти докази для розслідування.
Reuters не зміг підтвердити звинувачення Мустафи. Зазначається, що за оцінками експертів, сотні тисяч сирійців були вбиті з 2011 року на тлі придушення Асадом протестів проти його правління.
Сирійці, правозахисні групи та інші уряди звинувачують Асада та його батька Хафеза, який був президентом перед ним і помер у 2000 році, у широкомасштабних позасудових вбивствах, включаючи масові страти у тюремній системі країни.
Асад неодноразово заперечував, що його уряд порушував права людини, і називав своїх недоброзичливців екстремістами.
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю. Reuters, посилаючись на дані сервісу Flightradar24, а також на двох неназваних співрозмовників у Сирії повідомляло, що літак Асада міг зазнати трощі. Однак агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад.
За даними ГУР Міноборони України, інформацію про "смерть" президента Сирії Башара Асада в авіакатастрофі поширила РФ, щоб прикрити свою операцію з його порятунку.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз у відомстві не уточнювали.
Сирійська армія заявила, що її сили продовжують військові операції проти повстанців у сільській місцевості поблизу міст Хама, Хомс та Дараа.
Увечері 8 грудня російські державні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела про те, що Асад, який залишив Сирію після взяття повстанцями Дамаска та інших великих міст, прибув до Росії, де отримав притулок.
9 грудня речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Асад з родиною отримали притулок у Росії і це рішення ухвалене Володимиром Путіним.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
Що відомо про угруповання Хаят Тахрір аш-Шам
Хаят Тахрір аш-Шам (HTS) визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Голані та його група брали на себе відповідальність за смертоносні вибухи на території Сирії. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів. HTS контролює частину провінції Ідліб поблизу кордону з Туреччиною.
