Низка європейських країн після падіння режиму Башара Асада в Сирії заморозили рішення щодо запитів сирійців про надання притулку, а деякі готують "програму депортації".
Про це повідомляє французьке видання Le Monde.
Німеччина, Франція, Австрія, Греція, Швеція, Норвегія, Данія та Велика Британія заявили, що заморозять усі незавершені запити на надання притулку від сирійців.
Про подібні заходи також планує оголосити уряд Франції, повідомили виданню в Міністерстві внутрішніх справ. Там зазначили, що рішення "має бути прийнято найближчими годинами".
Міністерка внутрішніх справ Німеччини Ненсі Фезер заявила, що багато сирійських біженців "тепер нарешті мають надію повернутися на свою сирійську батьківщину", водночас вона зазначила, що "ситуація в Сирії зараз дуже неясна".
"Зважаючи на цю незрозумілу ситуацію Федеральне відомство у справах міграції та біженців заморозило рішення щодо процедур надання притулку, які все ще тривають, доки ситуація не проясниться", — сказала представниця німецького уряду.
Зазначається, що Німеччина прийняла майже мільйон сирійців, основна частина з яких прибула до країни у 2015-16 роках.
В Австрії, де кількість сирійців сягає близько 100 тисяч, федеральний канцлер Карл Нехаммер доручив Міністерству внутрішніх справ "призупинити всі поточні заяви про надання притулку Сирії та переглянути всі гранти на притулок".
Міністр внутрішніх справ Герхард Карнер "доручив міністерству підготувати впорядковану програму репатріації та депортації до Сирії".
Шведське міграційне агентство повідомило, що призупинить ухвалення рішень щодо сирійських запитів на надання притулку та депортації
"З огляду на ситуацію, на даний момент просто неможливо оцінити підстави для захисту", — сказав голова відділу правових питань агентства Карл Бекселіус.
Агентство заявило, що офіційно оголосить рішення у вівторок, 10 грудня. Поки діятиме призупинення, не будуть виконуватися відмови у наданні притулку чи рішення про депортацію, а також не ухвалюватимуть нові дозволи на проживання.
У 2015-2016 роках Швеція посіла друге місце після Німеччини за кількістю сирійських біженців у Європейському Союзі.
Захоплення Дамаска і втеча Асада
Сирійські повстанці зранку 8 грудня оголосили про звільнення Дамаска. Президент країни Башар Асад покинув столицю. Reuters, посилаючись на дані сервісу Flightradar24, а також на двох неназваних співрозмовників у Сирії повідомляло, що літак Асада міг зазнати трощі. Однак агентству не вдалося підтвердити, що на борту міг бути Башар Асад.
За даними ГУР Міноборони України, інформацію про "смерть" президента Сирії Башара Асада в авіакатастрофі поширила РФ, щоб прикрити свою операцію з його порятунку.
Прем'єр-міністр Сирії Мухаммад Газі аль-Джалалі заявив, що готовий співпрацювати з будь-яким керівництвом, обраним сирійським народом, та вживати будь-яких заходів щодо передачі влади.
У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що у результаті переговорів з низкою сирійських повстанців Башар Асад вирішив передати владу "мирним шляхом" та покинув країну. Де він може перебувати зараз у відомстві не уточнювали.
Сирійська армія заявила, що її сили продовжують військові операції проти повстанців у сільській місцевості поблизу міст Хама, Хомс та Дараа.
Увечері 8 грудня російські державні ЗМІ повідомили з посиланням на джерела про те, що Асад, який залишив Сирію після взяття повстанцями Дамаска та інших великих міст, прибув до Росії, де отримав притулок.
9 грудня речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що Асад з родиною отримали притулок у Росії і це рішення ухвалене Володимиром Путіним.
Що відомо про громадянську війну та розклад сил у Сирії
Громадянська війна у Сирії розпочалась у 2011 році, коли Башар Асад розпочав насильницьке придушення протестів сирійців. Ключові союзники світської диктатури Асада — Іран, Росія та підтримуване іранцями ліванське угрупування "Хезболла".
Сили повстанців підтримували НАТО та частина країн Перської затоки. У 2016 році урядові війська за підтримки російської авіації взяли в облогу Алеппо, ключове місто у протистоянні, повстанцям довелось його здати. До кінця 2018 року всі опорні пункти повстанців, крім частини регіону Ідліб, були взяті урядовими військами за підтримки Росії.
Паралельно із цим у 2014 році угруповання "Ісламська держава" захопило контроль над значною частиною східної Сирії та західного Іраку, що спонукало очолювану США коаліцію розпочати авіабомбардування проти неї, водночас надаючи наземну підтримку Сирійським демократичним силам, що складались з курдів. "Ісламська держава" зазнала поразки, втім її вогнища ще зберігаються у сирійській пустелі.
Приблизно 30% території країни, що не підпорядковується режиму Асада, контролюється низкою опозиційних сил та іноземних військ. Туреччина підтримує опозиційні групи та має військову присутність на північному заході Сирії, водночас США підтримують сирійських курдів на сході.
За даними ООН, за більш ніж десятиліття війни було вбито понад 300 000 мирних жителів, а мільйони людей були змушені покинути свої домівки по всьому регіону.
З 2020 року, відколи Туреччина та Росія домовились про перемирʼя, конфлікт був здебільшого статичним. Нинішній наступ почався наступного дня після оголошення про припинення вогню між Ізраїлем і "Хезболлою" в Лівані.
Що відомо про угруповання Хаят Тахрір аш-Шам
Хаят Тахрір аш-Шам (HTS) визнана США та ООН терористичною організацією. Її лідер Абу Мохаммед аль-Голані очолював сирійський підрозділ Аль-Каїди у 2011 році. Голані та його група брали на себе відповідальність за смертоносні вибухи на території Сирії. Втім у 2016 році Голані розірвав зв’язки з Аль-Каїдою, намагаючись відсторонитися від найрадикальніших її членів. HTS контролює частину провінції Ідліб поблизу кордону з Туреччиною.
