У Румунії тисячі людей по всій країні вийшли на акції протесту проти виходу ультраправого політика Келіна Джорджеску у другий тур президентських виборів.
Про це повідомляє digi24.ro.
Протестувальники хором скандували, що вони хочуть збереження демократії. Найбільше людей було в Бухаресті, але протестувальники також вийшли на вулиці в Тімішоарі, Констанці, Яссах і Крайові, Сібіу, Брашові. Вони скандували гасла на користь демократії, НАТО та Європи та проти екстремізму.
Зазначається, що це вже друга ніч протестів у Бухаресті, але протести у вівторок навіть удвічі масштабніші, ніж ті, що були у понеділок. Йдеться про понад 500 людей, більшість з яких молодь, студенти столичних вишів, пише digi24.ro.
У Яссах сотні людей також вийшли на площу з картонними плакатами, на яких, серед іншого, було написано “Ми не повторюємо історію. Ми хочемо демократії” та “Ми за НАТО”. Молоді люди скандували, що Джорджеску слід відправити під трибунал, і закликали “не голосувати за диктатора”. Вони розповіли журналістам, що вийшли на площу, щоб “зупинити антидемократичний курс Румунії”.
“Я приїхав, щоб Румунія зберегла свій європейський шлях і, якщо можливо, зміцнила його. Я проєвропейський… Разом з моїми друзями ми вважаємо Європу союзником, і нам у ній набагато краще. Чесно кажучи, я би не хотів уявляти Румунію без Європейського Союзу”, — сказав Матей.
Мобілізацію на акцію протесту проводили в соціальних мережах, більшість учасників – студенти.
Також сотні молодих людей зібралися на акцію протесту в Тімішоарі з плакатами "Демократія, не злодійство!".
Десятки людей також зібралися перед префектурою Констанца і протестували проти незалежного кандидата. Вони скандували “Народ вас не хоче, ми за вас не проголосуємо” та “Моя Румунія – не твій легіон”. Люди зібралися перед префектурою Констанци з плакатами, на яких було написано “Об’єднані під триколором, а не під диктатором”.
Акція протесту відбулася також у Брашові.
Понад 300 демонстрантів, більшість з яких молодь, протестували на площі Союзу в Сібіу проти Келіна Георгеску та крайніх правих, заявив організатор санкціонованого протесту Драгомір Опря.
“Ми тут переважно студенти, але приходили й люди старшого віку. Дуже важливо розуміти, якої небезпеки ми наражаємося, якщо хочемо проголосувати за кандидата, який підтримує поворот на Схід. Ми хочемо бути спрямованими на Захід, на європейські, демократичні цінності”, — заявив Опря.
Хто такий Келін Джорджеску
Як пише DW, 62-річний Джорджеску, інженер-аграрій за професією, формально безпартійний, у минулому входив до ультраправого націоналістичного "Альянсу за об'єднання румунів". Довгий час він практично не фігурував у соцопитуваннях, а перед виборами йому пророкували від чотирьох до семи відсотків. Напередодні голосування він став популярним завдяки відеороликам у TikTok, які широко поширилися в мережі.
"Ультраправий політик, православний фундаменталіст, який захоплювався Путіним так само, як і румунськими фашистами з "Руху легіонерів", який діяв у період між двома світовими війнами, та який скептично висловлювався щодо членства Румунії в НАТО, закликаючи переглянути політику з надання допомоги українцям", — характеризує Джорджеску DW.
Джорджеску не проводив справжньої виборчої кампанії, за ним немає жодної політичної партії чи організації, і про нього майже не повідомляли традиційні медіа.
У Румунії у другий тур президентських виборів вийшли ультраправий політик Келін Джорджеску та ліберальна проєвропейська кандидатка Елена Ласконі, яка випередила чинного прем’єра Марчела Чолаку на 0.03 відсотка, що становить близько 2700 голосів виборців.
За результатами підрахунку 100% голосів виборців, Джорджеску у першому турі отримав 22,94% голосів. Ласконі має 19,18%
У неділю, 24 листопада, у Румунії відбулися президентські вибори. На посаду лідера держави претендували 13 кандидатів. Всього було відкрито майже 19 тисяч виборчих дільниць.
За даним соцопитувань, лідирували прем'єр-міністр Румунії Марчел Чолаку та голова опозиційної ультраправої партії AUR Джордже Сіміон, якого підозрюють у зв'язках з РФ.
Чинний президент Клаус Йоганніс перебуває на посаді вже дві каденції, тож не міг брати участь у виборах.
Для перемоги одразу у першому турі необхідно було набрати понад 50% голосів. Окільки в першому турі жодний кандидат не набрав більшості голосів, другий тур буде призначений на 8 грудня.
Президент Румунії – глава держави та головнокомандувач збройних сил країни. Він обирається на 5 років і має значні повноваження у питаннях національної безпеки та зовнішньої політики.
