Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що звільняє міністра оборони країни Йоава Галланта. Таке рішення, за його словами, прийнято на тлі відсутності взаємної довіри.
Про це повідомляє The Times of Israel, посилаючись на заяву очільника уряду Ізраїлю.
"На жаль, хоча в перші місяці війни була довіра і була дуже плідна робота, протягом останніх місяців ця довіра дала тріщину між мною та міністром оборони", — сказав Нетаньягу.
Прем'єр Ізраїлю пояснив, що вони з Галлантом "не дійшли згоди щодо управління війною", і що той приймав рішення та робив заяви, які суперечать рішенням Кабінету міністрів країни.
"Я робив багато спроб подолати ці прогалини, але вони продовжували розширюватися. Вони також стали відомі громадськості у неприйнятний спосіб, і що ще гірше, вони стали відомі ворогу. Наші вороги насолоджувалися цим і отримали від цього багато користі", — сказав Нетаньягу й додав, що більшість членів уряду погоджуються з ним.
Як пише видання, на посаді Йоава Галланта замінить міністр закордонних справ Ізраель Кац. Міністр без портфеля Гідеон Саар очолить замість Каца ізраїльське Міністерство закордонних справ.
Сам Галлант коротко прокоментував своє звільнення з посади очільника Міноборони й написав у соцмережі X, що безпека Ізраїлю "була і завжди залишатиметься місією мого життя".
The Jerusalem Post зазначає, що звільнення Галланта набуде чинності через 48 годин. Призначення Каца і Саара вимагає схвалення уряду, а потім Кнесету (парламент Ізраїлю).
У березні 2023 року Нетаньягу оголошував про звільнення Галланта. Тоді міністр оборони розкритикував урядові судові реформи, заявивши, що вони загрожують національній безпеці. Сотні тисяч ізраїльтян вийшли на вулиці на знак протесту проти звільнення Галланта, і тоді це рішення так і не ухвалили.
Вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликав цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, Армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.
28 травня ізраїльські танки зайшли в центр Рафаху вперше за час війни Ізраїлю проти ХАМАСу.
16 червня Армія оборони Ізраїлю оголосила про запровадження щоденних "локальних тактичних пауз" у військових діях у Секторі Гази. Паузи в боях діятимуть з 8:00 до 19:00 щодня "до особливого розпорядження" в південній частині Сектору Гази на шляху від перехрестя Керем-Шалом до дороги Салах-ед-Дін і на північ.
Загострення конфлікту на Близькому Сході
Восени 2024 року загострився конфлікт на Близькому сході. Спершу — вибухи пейджерів, рацій та радіоприймачів "Хезболли". Потім — ураження Ізраїлем понад 100 ракетних установок угруповання на півдні Лівану та удар по Бейруту, де загинув Ібрагім Акіл та інші командири "Хезболли", а також цивільні. "Хезболла" відповідає запусками ракет по Ізраїлю.
28 вересня Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) офіційно заявила про загибель лідера і одного із засновників "Хезболли" Хасана Насралли під час удару по Бейруту 27 вересня. Згодом угрупування підтвердило загибель лідера.
1 жовтня Армія оборони Ізраїлю розпочала наземну операцію "Стріли півночі" на півдні Лівану. Там почалися рейди проти обʼєктів та інфраструктури угрупування "Хезболла". Згодом Ізраїль неодноразово заявляв про обстріл ліванської столиці Бейрут.
