Війна в Україні, ситуація на Близькому Сході та в Судані — серед основних тем для обговорення на Раді із закордонних справ Європейського Союзу, що проходить у понеділок, 14 жовтня, у Люксембурзі.
Про це міністри закордонних справ країн ЄС розповіли журналістам перед початком зустрічі.
“Україна та Близький Схід. В обох випадках ситуація погіршується. В Україні експорт зерна знову став проблемою. Росія спалює кораблі — у трьох випадках кораблі, що перевозили зерно, були атаковані росіянами. Ми повинні збільшити нашу підтримку. Це єдине можливе рішення з нашого боку”, — сказав Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель.
Він додав, що на зустрічі продовжиться обговорення, як розблокувати виплати за європейськими фондами, як збільшити внутрішній простір і пропускну спроможність.
“Ми повинні покінчити з цим циклом. Вони (росіяни — ред.) руйнують — ми ремонтуємо. Треба не допустити руйнування. Зима наближається. Енергосистема продовжує бути під ударом, а війна триває. Українці чинять опір, але вони потребують більшої підтримки”, — сказав Боррель.
Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевічс відзначив, що важливо не тільки зменшити вхідний російський бюджет, який є тіньовим, але й доступ до технологій, які, не знають кордонів.
“Інша підтримка України, про яку йдеться — це надання іншого пакету підтримки енергетичному сектору”, — додав Рінкевічс .
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна у розмові із журналістами також відзначив необхідність створити режим санкцій для тих, хто організовує гібридні атаки в Європейському Союзі проти країн Європейського Союзу, а також проти третіх країн. Він наголосив, що Естонія була однією з країн-лідерів за кількістю гібридних атак минулого року.
“Ми заарештували фактично більше 10 осіб через це, і всі ці люди були пов'язані з російськими спецслужбами. Але ми також знаємо, що такого роду гібридні атаки відбуваються по всій Європі, і дуже важливо, що ми змогли створити новий режим санкцій, і я сподіваюся, що ми будемо дотримуватися цього режиму проти конкретних осіб та організацій, які вчинили гібридні атаки на території Європейського Союзу”, — сказав міністр.
Коментуючи підтримку України, Тсахкна згадав рішення на політичному рівні, на рівні лідерів, що Європейський Союз надасть Україні кредит — близько 35 мільярдів євро, використовуючи російські заморожені активи як гарантії.
“Як ви знаєте, це частина рішення “Великої сімки”, і дуже важливо, що Європейський Союз може зробити свій внесок. Здебільшого, це більша частина, і США також можуть долучитися до цього в майбутньому. Ми обговорюємо це і сьогодні”, — сказав глава МЗС Естонії.
Він наголосив, що Україна потребує підтримки до зими, тому що Україні потрібні інвестиції, енергія, інфраструктура, а також підтримка на оборонному рівні
Тсахкна також заявив, що для Естонії важливо підтримувати й надалі Україну. Він зазначив, що Естонія відповідає за мирний план президента Зеленського з 10 пунктів, зокрема за пункт №5, разом з Аргентиною.
“Це територіальна цілісність. Не може бути жодної мирної ініціативи без України, а також без європейських країн, тому що ми створюємо фактично архітектуру безпеки і для Європи”, — заявив міністр.
Кредит Україні у 50 млрд доларів від G7 та ЄС
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну закордоном виявили заморожені активи Банку Росії на майже 280 млрд євро — понад дві третини з них в Євросоюзі.
Бельгійська компанія Euroclear тримає близько 191 млрд євро, що належать російському Центробанку, яка у 2023 році заробила на них близько €4,4 млрд, пише Financial Times із посиланням на фінансовий звіт Euroclear.
Представниця Мінфіну США заявила, що Україна не зможе одразу отримати всю суму у разі конфіскації заморожених російських активів. Проте союзники Києва заявили, що знайдуть спосіб їх використання.
У липні 2024 року лідери країн G7 та ЄС домовилися використати відсотки від заморожених російських активів для виділення Україні 50 мільярдів доларів. Проте США вимагають від ЄС чітких гарантій, що кредит для України можна буде повністю "погасити" активами в ЄС, оскільки спливає термін санкцій Євросоюзу проти Росії.
Згодом у Вашингтоні заявили, що не розблокують російські активи, допоки Москва не виплатить Києву репарації в повному обсязі.
Наприкінці липня 2024-го єврокомісар з економіки Паоло Джентілоні заявляв, що G7, ймовірно, завершить рамкову угоду про надання Україні кредиту в розмірі 50 мільярдів євро у жовтня цього року.
