Мінський міський суд засудив 12 людей, обвинувачених у справі про підрив російського літака А-50 на аеродромі Мачулищі під Мінськом. Їх позбавили волі на строки від 2 років і 3 місяців до 25 років.
Про це повідомила Генеральна прокуратура Білорусі 4 жовтня, пише DW.
За даними правозахисного центру "Вясна", вироки семи обвинуваченим були винесені заочно.
Десятьом особам було пред'явлено обвинувачення у тероризмі, умисному приведенні в непридатність повітряного транспорту, державній зраді, агентурній діяльності та інших злочинах. Ще двох фігурантів звинуватили у фінансуванні тероризму та участі в екстремістському формуванні. Загалом обвинуваченим інкримінували 11 статей кримінального кодексу.
Головним обвинуваченим на процесі, який проходив з 19 серпня в закритому режимі, був громадянин України Микола Швець. Його заочно засудили до 25 років позбавлення волі: у червні Швець повернувся з ув'язнення на батьківщину, оскільки його обміняли на митрополита Тульчинського і Брацлавського Іонафана (у миру — Анатолія Єлецьких), засудженого в Україні на п'ять років.
Інших, згідно з офіційним повідомленням, "співучасників" справи про вибух на аеродромі в Мачулищах засудили на строки від 15 до 25 років позбавлення волі, а "іншим обвинуваченим у справі" призначили від 2 років і 3 місяців до 15 років. Конкретні вироки кожному з фігурантів, окрім Швеця, не були оприлюднені.
Російський військовий літак дальнього радіолокаційного виявлення і управління А-50 був підірваний на військовому аеродромі в Мачулищах під Мінськом 26 лютого 2023 року внаслідок атаки безпілотників. Об'єднання колишніх білоруських силовиків BYPOL тоді заявило, що операцію здійснили білоруські партизани, які встигли покинути країну. Однак незабаром у Білорусі були затримані понад 30 осіб.
Що відомо про пошкодження розвідувального літака А-50 у "Мачулищах"
Уранці 26 лютого "Гаюн" написав, що поблизу аеродрому спостерігалась активність представників Державтоінспекції та Внутрішніх військ Білорусі. ДАІ зупиняло машини, перевіряло багажники та документи водіїв. Було помічено рух МАЗів Внутрішніх військ до аеродрому, а також біля місцевого відділення МВС стояли співробітники у бронежилетах та з автоматами.
При цьому місцеві жителі повідомляли, що вранці в районі 8:00-9:30 чули кілька звуків, схожих на вибухи. За іншою інформацією, вибух чули й уночі.
"За попередніми даними, метою ранкової/ночі атаки був літак ДРЛС А-50 ПКС РФ, який міг отримати деякі пошкодження", — йдеться у повідомленні групи.
Згодом це припущення підтвердили представники ініціативи BYPOL.
"Унаслідок 2-х вибухів постраждали передня та центральна частини літака, пошкоджена авіоніка та радіолокаційна антена", — зазначається в дописі.
Чим важливий літак А-50 для армії РФ
Як повідомляє Telegram-канал "Моніторинг", який відстежує активність російської бойової авіації, літак А50У має велику дальність дії та може виявляти позиції ППО з висоти, що робить його дуже ефективним засобом збору інформації про військові об'єкти.
"Така інформація може бути використана для підготовки ракетної атаки на українські об'єкти та засоби протиповітряної оборони, або для забезпечення більш ефективного захисту російських літаків під час проведення бойових дій на території України", — йдеться у повідомленні.
Відтак знищення літака А50У та втрата інформації про позиції українського ППО можуть позбавити Росію важливих переваг у проведенні військових дій на півдні та на сході України, допоки росіяни не знайдуть альтернативу, наприклад використання іншого літака в інших локаціях біля державного кордону, зазначається в дописі.
А-50 — радянський і російський літак далекого радіолокаційного виявлення та управління. Створений на базі військово-транспортного літака Іл-76 на авіаційному Таганрозькому науково-технічному комплексі ім. Г. М. Берієва спільно з НВО “Вега” (Московський науково-дослідний інститут приладобудування), на заміну застарілому на той момент літака Ту-126. Разом з радіотехнічним комплексом “Джміль”, встановленим на ньому, утворює авіаційний комплекс радіолокаційного дозору та наведення А-50.
А-50 може застосовуватися для виявлення та супроводження повітряних та надводних цілей, оповіщення командних пунктів автоматизованих систем управління видів Збройних Сил про повітряну та надводну обстановку, застосовуватися для управління літаками винищувальної та ударної авіації при їх наведенні на повітряні, наземні та морські цілі, а також служити повітряним командним пунктом.
Прийнятий на озброєння у 1989 році. У 2003 році почалася модернізація А-50.
Крім робіт з радіотехнічного комплексу, було вдосконалено систему управління та комплекс зв'язку. Модернізовано робочі місця членів тактичного екіпажу літака, інформація стала відображатися на рідкокристалічних індикаторах. Високих технічних характеристик РЛС вдалося досягти за рахунок введення наскрізного каналу цифрової обробки радіолокаційної інформації та модернізації приймального і передавального пристроїв; наростити можливості функціонального програмного забезпечення дозволила заміна бортової обчислювальної машини на нову, яка побудована на сучасних цифрових обчислювальних машинах з більшою продуктивністю та швидкодією. Модернізації піддана також система відображення на робочих місцях операторів.
