Цього вересня вчені презентували універсальну групу крові для переливання, перший непрофесійний астронавт вийшов у космос за власний кошт, до Землі ненадовго приєднався другий супутник, описано нові види акули та хамелеона, схвалили вакцину, яку можна бризкати собі самому. Також людський генетичний матеріал записали на мільярди років. І це ще не все — читайте наукові новини місяця в добірці Суспільного.
Перший комерційний політ у космос
41-річний американський мільярдер Джаред Айзекман оплатив експедицію Polaris Dawn (схід Полярної зірки). Він став першим в історії непрофесійним астронавтом, який вийшов у відкритий космос.
12 вересня двоє астронавтів із капсули SpaceX на орбіті Землі здійснили перший у світі комерційний, а не науковий вихід у відкритий космос. Вони були прив’язані до космічного корабля Crew Dragon та перебували у вакуумі космосу. Усі їхні маневри транслювали в прямому ефірі на сайті компанії.
Вихід у відкритий космос мав тривати близько 30 хвилин, процедури підготовки до нього та безпечного завершення тривали 1 годину 46 хвилин. 15 вересня учасники повернулися на Землю. Їхня капсула приводнилася біля узбережжя Флориди в США.
У Землі буде другий супутник. Але тільки на 2 місяці
З 29 вересня по 25 листопада в Землі буде другий мінісупутник, окрім основного й постійного Місяця. Це невеликий астероїд 2024 PT5, який потрапить у гравітаційне поле Землі. Він належить до поясу астероїдів Арджуни, вторинного поясу астероїдів, що складається з космічних каменів, орбіти яких схожі на орбіти Землі. Після короткого перебування навколо Землі астероїд продовжить обертатися навколо Сонця як частина свого сімейства астероїдів. Він навіть не встигне зробити повний оберт навколо Землі.
Його можна буде побачити лише з професійного телескопа. Такі "міні Місяці" були й раніше, але не всіх їх помічали. Деякі навіть повертаються: до прикладу, астероїд 2022 NX1 вже був на наземній орбіті у 1981 році, а потім у 2022-му. А цей астероїд 2024 PT5 повернеться у 2055-му.
Перебірливість у їжі — це генетика
Перебірливість дітей у їжі — це спадкова ознака. Саме генетика є причиною, що діти хочуть їсти лише невеликий асортимент продуктів або не бажають пробувати нові. Про це пише CBC із посиланням на дослідження, оприлюднене на сайті британської Асоціації психічного здоров'я дітей та підлітків.
Вчені дослідили 4804 близнюків, народжених у Великій Британії, яким від 16 місяців до 13 років. Порівнюючи однояйцевих і різнояйцевих близнюків, автори виявили, що генетика значною мірою пояснює індивідуальні відмінності в харчових уподобаннях у будь-якому віці. Генетичні особливості пояснювали 60% випадків перебірливості у віці 16 місяців, а у віці 3-13 років ця частка зростала до 74-84%.
Це має полегшити психологічний стан батькам, які переймаються та відчувають провину, нібито це вони якось не так виховують дитину й не додають їй потрібних речовин через їжу.
Під час вагітності мозок жінки зазнає нейронних змін
Згідно з пілотним дослідженням, опублікованим у журналі Nature Neuroscience, магнітно-резонансна томографія (МРТ) 38-річної жінки протягом її вагітності показала значну реструктуризацію її мозку.
Нейробіологиня Елізабет Храстіл пройшла 26 МРТ. Перше зробила за 3 тижні до того, як завагітніла за допомогою екстракорпорального запліднення (ЕКЗ), а останнє — через два роки після пологів.
Мозок складається з двох типів матеріалу — сірої та білої речовини. Коли дослідники переглядали МРТ Храстіл, помітили зменшення сірої речовини — зморшкуватого зовнішнього шару мозку. Водночас відбулося збільшення білої речовини, яка розміщена глибше в мозку і складається з мережі нервових волокон, що дозволяють частинам мозку спілкуватися між собою.
Багато які показники повернулися до норми після пологів, проте деякі, як-от обсяг і товщина кори, залишалися зміненими й через 2 роки.
П’ята група крові та універсальна кров для переливання
Як повідомляє Nauka.ua із посиланням на публікації в журналах Blood та Proceedings of the National Academy of Sciences, цього вересня генетики відкрили нову групу крові — вона притаманна лише 0,1% населення Землі — у цьому разі в крові людини є антиген AnWj на поверхні еритроцитів. За такою класифікацією люди можуть мати або AnWj-позитивну, або AnWj-негативну групу крові. Більшість — позитивні. Наявність цього антигена на поверхні еритроцитів залежить від того, чи є в його мембрані білок Mal, який допомагає підтримувати структуру еритроцитів та забезпечує транспорт речовин у клітині.
Крім того, вчені виявили, що цю групу крові можна набути протягом життя внаслідок захворювань крові, тоді як класичні групи — генетично обумовлені. Цю п’яту групу крові вперше виявили у вагітної жінки у 1972 році, але пояснили тільки нині.
Біоінженери також створили універсальну кров, яку можна переливати будь-якій людині, незалежно від її резус-фактора і групи. Еритроцити не будуть злипатися, кров не буде відторгуватися організмом. Усе завдяки тому, що еритроцити донора покривають аморфним кремнеземом нанорозміру (SARNAS). При цьому "модернізовані" кремнієм еритроцити зберігають мембранну і структурну цілісність, нормальні клітинні функції (наприклад, метаболізм, здатність переносити кисень), підвищують стійкість до зовнішніх стрес-факторів тощо.
До 2050 року смертність через інфекції може зрости на 70%
Кількість загиблих через інфекції, стійкі до антибіотиків, може зрости майже на 70% до 2050 року. Від так померти можуть понад 39 млн людей. Про це повідомляє CNN, посилаючись на дослідження в The Lancet.
Дослідники оцінили смертність і захворювання, пов’язані з резистентністю до антибіотиків для 22 патогенів, 84 комбінацій патоген-препарат і 11 інфекцій у 204 країнах з 1990 по 2021 роки.
Виявили, що смертність з причини стійкості інфекцій до антибіотиків (AMR) знизилася більш ніж на 50% серед дітей молодше 5 років, але зросла більш ніж на 80% серед дорослих, людей літнього віку, оскільки вони можуть бути більш сприйнятливими до важких інфекцій.
Всесвітня організація охорони здоров’я назвала AMR "однією з головних глобальних загроз громадському здоров’ю та розвитку", яка спричинена зловживанням і надмірним використанням антибіотиків серед людей, тварин і рослин, що можуть допомогти патогенам адаптуватися до них.
Перша вакцина для самостійного введення, перше щеплення проти мавпячої віспи
13 вересня Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) схвалила першу вакцину проти мавпячої віспи (mpox) від виробника Bavarian Nordic.
Вакцину MVA-BN можна вводити людям старше 18 років — 2 дози з перервою в 4 тижні. Вона не ліцензована для неповнолітніх, але її можна використовувати не за призначенням для немовлят, дітей і підлітків, а також вагітних і людей з ослабленим імунітетом. І якщо в якійсь місцевості зафіксовано спалах хвороби, а постачання вакцин обмежено, дозволяється й одноразове введення препарату. Попередньо, одна доза дає 76% ефективності, 2 дози — 82%.
ВООЗ зазначила, що введення MVA-BN вже зараженому мавпячою віспою пацієнту менш ефективна, ніж вакцинація до контакту з mpox.
А 20 вересня Управління з контролю за якістю харчових продуктів і медикаментів США схвалило першу вакцину для самостійного введення. Це назальний спрей FluMist компанії AstraZeneca. Вакцина створена проти грипу.
FluMist схвалили для людей віком від 2 до 49 років задля профілактики захворювання на грип, який спричиняють віруси підтипів А та В. Препарат продають за рецептом.
ШІ навчився проходити тест "Я не робот" на сайтах
Швейцарські науковці навчили штучний інтелект у 100% випадків обходити блокування від ботів, відоме як CAPTCHA — це тест, коли вам потрібно ввести цифри і символи, показані викривлено, або ж обрати всі квадратики зі світлофорами чи мостами.
Швейцарські вчені з Федерального інституту технологій (ETH Zurich) працювали з моделлю ШІ для обробки зображень You Look Only Once (YOLO). Для цього використали колекцію з 14 тисяч маркованих фотографій вулиць. Їх показували YOLO й врешті навчили його розпізнавати об'єкти. Навіть якщо пройти тест не вдавалося з першого разу (людині інколи теж не вдається), штучний інтелект проходив його з другого.
Якщо ШІ вміє обходити CAPTCHA, це тривожний дзвіночок для кібербезпеки, кажуть вчені. CAPTCHA має запобігати проникненню зловмисних ботів, які можуть спамити, створювати несправжні облікові записи здійснювати DDoS-атаки. Науковці передбачають, що кібербезпека зреагує на розвиток ШІ та змінить підхід до таких перевірок.
Наприклад, можна стежити, наскільки швидко та якісно людина друкує та прокручує текст, поки проходить тест-головоломку. Або можна поєднати кілька різних типів тестів.
Прозорі миші
Науковці досягли того, що в живих мишей тимчасово можна побачити внутрішні органи без оперативного втручання. Вчені використали для цього водний розчин харчового барвника тартразину, який робить шкіру, м’язи та сполучні тканини прозорими у живих гризунів. Метод тестували як з гідрогелями, що імітують тканини, так і з біологічними тканинами ex vivo. А ще в такий спосіб вдалося відстежити моторику кишківника мишей.
Дослідники кажуть, що з цим методом можна буде оглядати структури, активності та функції тканин, які розташовані глибоко в організмі, і при цьому не застосовувати хірургічні операції.
Нові види хамелеона та акули
Туристи на східному узбережжі Мадагаскару помітили маленького хамелеона — це виявився раніше не відомий вид. Його дослідили науковці з Технічного університету Брауншвейга в Німеччині й назвали Brookesia nofy. Рід Brookesia — це мініатюрні хамелеони кольору опалого листя. Це перший листовий хамелеон, знайдений у прибережних або літоральнихДілянка берега, яка затоплюється під час припливу тропічних лісах, а ще кілька років тому ті ліси понищила пожежа.
А в океанських водах біля Австралії та Нової Зеландії виявили новий вид акул — Harriotta avia. Його описали дослідники з Національного інституту дослідження води та атмосфери Нової Зеландії (NIWA). Раніше вважалося, що ці акули — частина одного глобально поширеного виду, проте дослідження показали, що він генетично та морфологічно відрізняється. Вони живуть глибоко, до 2600 м під водою біля дна, що ускладнює їх вивчення. В акули витягнута, вузька і вдавлена морда, довгий і тонкий тулуб і великі очі.
Доктор Бріт Фінуччі назвав акулу на честь своєї бабусі: "Avia" латиною означає "бабуся". Я хотів віддати їй належне, бо вона підтримувала мене на шляху моєї наукової кар'єри. Цей вид також є досить давніми родичами — бабусями і дідусями — риб, і я подумав, що назва добре підходить".
Геном людини в кристалі, який зберігатиметься мільярди років
Науковці Саутгемптонського університету Великої Британії зберегли повний геном людини на 5D-кристалі пам’яті. Ці кристали можуть зберігати до 360 терабайтів інформації без втрат протягом мільярдів років. Кристал витримує температури до 1000°C, прямий удар силою до 10 тонн на кв см і не змінюється під впливом тривалого впливу космічного випромінювання.
У ці кристали можна закодувати геноми не лише людей, а й рослин і тварин. Перший людський геном зберігається в архіві "Пам'ять людства" — спеціальній капсулі часу в соляній печері в Гальштаті, Австрія.
Вчені припускають, що з геномів, збережених на кристалах, колись у майбутньому можна буде відновити цілі організми. На сьогодні неможливо синтетично створювати людей, рослини і тварин, використовуючи лише генетичну інформацію, але синтетична біологія розвивається. Наприклад, у 2010 році вчені створили синтетичну бактерію.
