Іран готовий розпочати ядерні перемовини на полях Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, якщо "інші сторони виявлять бажання".
Про це заявив міністр закордонних справ країни Аббас Арагчі, повідомляє Reuters.
"Я залишуся в Нью-Йорку на кілька днів довше, ніж президент (Ірану, — ред.), і проведу більше зустрічей з різними міністрами закордонних справ. Ми зосередимо наші зусилля на початку нового раунду переговорів щодо ядерного пакту", — сказав він.
За словами іранського міністра, через Швейцарію відбувся обмін повідомленнями та видано "загальну декларацію про готовність", але попередив, що "поточні міжнародні умови роблять відновлення переговорів складнішим і важчим, ніж раніше".
Аракчі заявив, що не буде зустрічатися з держсекретарем США Ентоні Блінкеном.
"Я не вважаю, що буде доцільно вести такий діалог. Такі зустрічі вже були, але наразі для цього немає відповідної основи. Ми ще далекі від ведення прямих переговорів", — сказав він.
28 серпня Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї оголосив уряду країни, що готовий відновити переговори зі США щодо питання іранської ядерної програми, оскільки "нічого не заважає" спілкуванню з "ворогом".
Що відомо про санкції проти Ірану та ядерну угоду
Санкції проти Ірану — міжнародні торговельні обмеження, які забороняють експорт до Ірану атомної, ракетної і значної частини військової продукції, прямих іноземних інвестицій в газову, нафтову і нафтохімічну промисловість Ірану, експорт продукції тонкої нафтопереробки, а також будь-які контакти з Корпусом вартових Ісламської революції, банками та страховими компаніями, фінансові транзакції та співпрацю з морським флотом Ірану.
Санкції були запроваджені США після ісламської революції 1979 року в Ірані та розширені у 1995 році переліком фірм, контрольованих іранським урядом. У 2006 році Радбез ООН ухвалив резолюцію з вимогою припинити програму зі збагачення урану.
У 2015 році Іран, США, Росія, Китай, Німеччина, Франція та Велика Британія підписали Спільний всеосяжний план дій щодо іранської ядерної програми (СВПД), так звану ядерну угоду. Її мета запобігти створенню Тегераном ядерної зброї.
17 січня 2016 року США та ЄС заявили про зняття санкцій з Ірану і розблокування близько 100 млрд доларів в міжнародних та закордонних фінустановах. Іран заявив про готовність експортувати 500 тис. барелів нафти на добу з подальшим збільшенням експорту до 1 млн барелів.
У 2018 році за президента Трампа США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди і знову запровадили масштабні санкції проти Тегерана.
Переговори про повернення дотримання умов ядерної угоди розпочалися в столиці Австрії у квітні 2020 року, але зайшли у глухий кут після обрання президентом Ірану у 2021 році прихильника жорсткої лінії у відносинах із Заходом Ібрагіма Раїсі. Тим часом Тегеран продовжує збільшувати запаси урану рівнів, що перевищують узгоджені в ядерній угоді.
У червні 2021-го МАГАТЕ повідомляла, що Іран накопичив та зберігає у 16 разів більше збагаченого урану, ніж це передбачається ядерною угодою 2015 року.
27 вересня 2021 року прем'єр-міністр Ізраїлю Нафталі Бенет пригрозив Ірану наслідками через подальше розгортання ядерної програми.
Організація атомної енергії Ірану (ОАЕІ) 1 серпня 2022 року запустила кілька сотень центрифуг для збагачення урану.
