Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя Гєза

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя Гєза

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя Гєза Суспільне Суми

Катя Гєза створює керамічний посуд власноруч у себе вдома. Кожен виріб - неповторний. Також вона виготовляє прикраси ручної роботи, керамічні картини, скульптури та музичні інструменти - окаріни. Як відбувається перетворення глини на мистецькі вироби, наскільки це складний процес, а також як вона взагалі опинилася в Сумах, Катя Гєза розповіла в інтерв'ю Суспільному.

Гончарна майстерня у Вас облаштована вдома? Що для цього знадобилося?

Моє місце роботи і місце проживання співпадають. Це не дуже зручно. Мені б хотілося, щоб у мене була майстерня десь неподалік. Можна було б там влаштувати площу для майстер-класів, щоб можна було відразу багато людей запрошувати на ці майстер-класи. Але немає такої можливості. Це все гроші. Моя піч споживає багато електроенергії. Матеріали - це теж кошти. Багато часу іде на творчі вироби.

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Яким є оцей процес - перетворення глини на готовий посуд чи інший виріб?

Багатоетапні ці процеси. Перший раз цей творчий процес включається, коли ти гончариш цю річ, форму надаєш. Потім ти маєш виріб без декору. І цей момент мені найбільше подобається. Ти не знаєш, що зараз буде, але щось тебе підштовхує, починаєш так чи інакше його декорувати. Я можу зануритись в якісь дрібні візерунки, а можу щось зробити масштабніше. Дуже багато технік і мені подобається оця різноманітність. Взагалі я займаюсь цією справою, тому що вона мені не набридає. Така різноманітність технік, що вистачить на все життя. І ти не засумуєш (посміхається).

Це поетапна робота. Спочатку я гончарю багато виробів, складаю їх в поліетиленові мішечки, щоб вони надто швидко не сохли. Потім беру по одному виробу і щось з ним роблю. Декорування тієї партії може займати тиждень, може і два тижні. Потім я ставлю на поличку і воно підсихає. Тиждень. Треба створити такі умови, щоб воно висихало поступово. Бо якщо швидко, може тріснути. Дуже багато нюансів. Коли воно все висохло, я відношу в майстерню, де в мене піч, складаю, і воно там обпалюється. Десь сім годин. А потім ще добу охолоджується. Ще покриваю поливами, що теж займає різний час. Однотонні - швидше, різнокольорові поливи - багато часу.

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Я не можу зробити якесь замовлення швидко. Я не можу одну тарілку зробити швиденько, поставити в пічку, обпалити і видати клієнту. Ні. В пічку доцільно ставити багато, бо сім годин вона буде жерти електроенергію.

Окрім посуду Ви ще створюєте й інші керамічні вироби. Розкажіть про них.

Я роблю багато всього різного. Коли мені набридає робити посуд, я можу робити біжутерію, кулони, сережки - кульчики, чи як їх називають. Можу робити навіть музичні інструменти - окаріни. В мене зараз немає жодної окаріни, але є свистулька. Але свистулька - то дитяча така забавка, а коли ми робимо камеру більше, з боків - дирочки, то це вже музичний інструмент. Його можна настроїти, щоб він був придатний для справжньої музики. Декілька музикантів в Сумах користуються моїми окарінами і задоволені дуже їх звуком.

Картинки ще можуть бути - реальні трави я прокатую в глину, вона застигає, і потім вже ми маємо таку картинку, а можуть бути й такі картинки, які я пензликом видряпую.

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Дуже важко визначити, скільки часу я витрачаю, тому що деякі вироби простіші, а деякі - складніші. Можу зануритись в щось.

Ще я роблю скульптури невеличкого формату, бо в мене піч не дозволяє робити якісь більші речі. Я б хотіла мати більшу піч для таких цілей. Цей напрямок цікавить мене більш за все.

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Ви не так давно живете в Сумах. Розкажіть, як опинилися в нашому місті?

Я народилась в Києві, закінчила школу. У мене в 19 років народився старший син. Я займалась різними справами художніми, займалась мозаїкою, викладала мозаїчні панно. Коли в мене народились доньки, відразу дві, в мене з'явився бізнес-план. Ми переїхали жити до Криму, на гору, жили на дачі, там поруч був кар'єр, в якому можна було копати глину. Залишалось тільки купити муфельну піч, і можна вже щось робити. У мене до того був досвід: ще в юності я була в керамічній майстерні у знайомих і спробула різні техніки в кераміці. Тому, коли ми переїхали, ми почали копати цю глину, замочувати її, проціджувати, все вручну. Потім в мішках сушили її на деревах. Вона висихає і досягає такої консистенції, коли з неї вже можна щось ліпити. І спочатку вручну ліпили, але швидко стало зрозуміло, що це дуже довго. Тому ми почали робити гіпсові форми, в них вже можна заливати рідку глину. Потім, після такої форми, виріб потрібно було якось ще доробити. І можна вже потім сушити. Якийсь час я працювала так. А потім мені захотілось навчитись справжньому гончарству. І я замовила у харківського майстра круг електричний і почала навчатись.

Переїхали ми в Суми тому що закінчилась оренда тієї дачі і треба було її або купувати або залишати. Вона була в такому жалюгідному стані, що купувати її не було ніякого сенсу. І я розуміла, що дітям до школи буде далеко ходити звідти. Тому ми переїхали в Суми, в будинок моїх бабусі і дідуся, яких вже немає, з такими намірами, щоб його продати, і переїхати назад до Криму. Але як тільки ми сюди переїхали, розпочався Майдан, потім Крим захопили. Так я й залишилась в Сумах, бо вже не було можливості вертатись в Крим, хоч мені там дуже подобалось.

Тепер я живу в Сумах. Спосатку це було нелегко, тому що я не знала нікого тут взагалі, жодної людини. Цілий рік в ізоляції прожила. А потім моя київська подруга дала номер телефона сумчанина, сказала, що він любить спілкуватись, подзвони. Так вже якось з'явилось "древо знайомств". Від цієї людни я познайомилась з іншими і так вже є велике дерево, я вже тут всіх знаю.

Спочатку було важкувато, бо я звикла до великого числа подій, в Києві. Потім я вирішила для себе, що в мене все одно немає часу, як в Києві, далеко їздити, щоб відвідувати якісь події. А тут я живу в центрі маю можливість не тільки відвідувати, а й створювати події, це досить цікаво. Мене влаштовує жити тут.

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Хто купує у Вас керамічні вироби?

Замовляють звідки завгодно. Я надсилаю поштою свої вироби. У сумчан є можливість прийти і вибрати, все роздивитися, не віртуально, а вживу. Є люди, які постійно купляють в сім'ю, тому що їм приємно саме з посуду ручної роботи їсти. Я підтримую, мені теж приємно. І діти в мене люблять істи з мого посуду, а не фабричного. Тут є якась теплота, є за що зачепитись оку, і їжа виглядає діже красиво в такому посуді... Можна фоткати, в Instagram викладати (сміється).

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Я намагаюсь якомога менше дивитись, що роблять інші люди. Не лізу за натхненням в Pinterest чи в інші якісь сервіси. Саме тому, що я не хочу, щоб на мене впливали чиїсь ідеї. Мені подобається цей творчий процес, коли ти береш, і намагаєшся відчути, що ти з ним зараз зробиш. І потім береш, і робиш. І ти ніколи не знаєш, що буде потім.

Є бізнес-модель, коли ти зробив щось, в тебе швидко купили, ти зрозумів, що це підходить для продажу і можна наробити багато такого однотипного і добре його продавати, але мені це не цікаво. Художник в мені перемагає бізнесмена.

Створює керамічний посуд, прикраси та музичні інструменти. Катя ГєзаСуспільне Суми

Це дуже важка робота і є ж багато ризиків, що щось не вийде, так?

Ця справа для маньяків (сміється). Тільки справжні творці-маньяки можуть займатись цією справою. Це, дійсно, важко, але дуже цікаво. Не всі витримують, не всі. Це і хімія, і фізика, і алхімія, як воно там все пеертворюється. Ти ніколи не знаєш, як воно все відбудеться.

Є дуже багато ризиків. Може вспучитись глазур, може закипіти, може все прилипнути до тієї ліщатки, на якій воно випалюється. Ризикована професія.

Але просто вона приносить задоволення. І люди отримують задоволення від того, що ти робиш, і це приємно.

Звичайно, посуд б'ється. Але в Японії є такі чашки, які 600 років служать і передаються з покоління в покоління. Це все від сталення теж залежить. Мені приємно, бо я роблю такі речі, які, теоретично, можуть проіснувати тисячоліття. Це не щось таке швидкоплинне. Теаретично, потім будуть проводити десь розкопки і знаходити черепки, які колись я зробила (сміється).

Авторки - Альона Гайдукова, Маргарита Марченко, Анна Скрипняк

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди