Волонтерка з Тернополя Христина Феціца присвятила життя ближнім. Вона допомагає українським військовим на сході, їхнім дітям та родинам. На згадку українські бійці дарують їй прапори своїх підрозділів чи особисті шеврони.
За словами Христини Феціци, шевронів у неї вже назбиралося вже понад сто.
Про кожен жінка може розповісти історію.
"Якось на початку бойових дій на сході, перед Різдвом, ми приїхали в Мар'їнку. Я привезла скатертинку гарну, привезла гарну свічечку. Сестричка з мамусею зробили відеречко голубців пісних, вареників. Я накрила на стіл, але ми кілька разів не могли через обстріли сісти вечеряти".
Також Христина Феціца має колекцію прапорів. Їх теж подарували захисники.
"Коли мені чи важко, чи сумно, я починаю розгортати кожен прапор і це настільки гріє душу. У мене їх майже 30. Чимало підписаних саме для мене, але я не вважаю, що вони власне мої. Вони належать усім, хто допомагає нашим бійцям. Буває, що передаю їх в інші країни, звідки надходить грошова чи матеріальна допомога", – розповіла волонтерка.
Для Феціци кожен прапор цінний і значимий. Але є ті, які особливо береже - це прапори з передової та з бойової техніки.
"На початку війни, приїжджаючи на схід, саме завдяки прапору ми розуміли, чи це наші позиції, чи не наші. Тоді в 2014-2015 році прапори – це було надважливо. Прапор - це важливо завжди, він наша сила і честь".
Жінка вважає своїм обов'язком не лише допомагати ближнім, а й берегти пам'ять про загиблих.
"Щоразу, коли я приходжу в Тернополі до пам'ятника Героям Небесної Сотні, я собі згадую "Плине кача" і для мене це дуже болюче. Намагаюся приходити сюди не лише на державні свята чи в пам'ятні дні. Пам'ять про тих, хто загинув за Україну, має бути повсякчасною".
У поняття "гідність" волонтерка вкладає: "Моральне визначення людини. Це є основним поняттям Конституції України. Це є внутрішнім бажанням до самоствердження. До того, що ти українець і в тебе цього ніхто не забере".
Читайте також
- Волонтери Тернопільщини передали допомогу військовим.
