4 серпня президент Володимир Зеленський підтвердив, що винищувачі F16 прибули в Україну. Про значення цих літаків Суспільне поговорило з Джеффрі Фішером — полковником військово-повітряних сил США у відставці, за плечима якого — сім місій в Іраці, Афганістані й на Балканах, а також — високі посади у Пентагоні, в американських дипломатичних місіях у Європі й штаб-квартирі НАТО. Про те, чого чекати від F16 в Україні, чому кількість літаків — це не завжди про перевагу в небі та чим відрізняються американські винищувачі від російських — Фішер в інтервʼю Суспільному.
Президент Зеленський підтвердив, що F16 вже в Україні. Як ви сприйняли цю новину?
Я давно виступав за те, щоб адміністрація Байдена надала їх Україні. Припускаю, поки їхня кількість замала, але з іншого боку, це ж не автівка. Ти не можеш завезти 50 машин, і щоб всі швиденько отримали водійські права. І справа не лише в цьому. Для обслуговування одного літака потрібно близько десятка людей. Тож окрім пілотів потрібен і технічний персонал. Словом, поки я обережно-оптимістично налаштований.
В липні Володимир Зеленський заявив, що Україні потрібно 128 літаків — саме стільки нібито допоможуть змінити ситуацію на полі бою. Чи цього вистачить?
Ми тут розходимося у питанні щодо кількості. Певний час тому, коли одна з країн Бенілюксу пообіцяла Україні 30 винищувачів, я сказав, що вам потрібно 300. Але насамперед маємо знати вимоги. Тоді вирішувати, скільки літаків потрібно, щоб їх задовольнити.
Я рахував так: якщо хочете досягти переваги в повітрі над територією України, вам потрібно орієнтовно 300 літаків. Якщо вимога Зеленського — контролювати небо лише над зоною бойових дій і мати можливість роботи це ще й над частиною російської території (поблизу лінії фронту — ред), тоді, можливо, потрібна саме та кількість, що він озвучив.
Що можна сказати про технічні можливості F16 і ту перевагу, яку вони потенційно принесуть Україні?
F16 надають унікальні можливості на багатьох рівнях. Перший: цей літак розроблявся як багатоцільовий винищувач. До того більшість подібних літаків проєктувалися для ракет типу "повітря-повітря" або "повітря-земля". А F16 ніс ракети обидвох типів. Також він може знищувати протиповітряну оборону противника високошвидкісними протирадіаційними ракетами AGM-88. А ще — на нього можна встановити систему націлювання HARMАмериканська високошвидкісна протирадіолокаційна ракета з дальністю понад 100 км. Отже, це щось на кшталт літака для всього.
По-друге, F16 створювався за філософією, яку ми в США називаємо петлею OODAObserve, orient, decide, act loop: орієнтуйтесь, спостерігайте, вирішуйте, дійте. Якщо можете виконувати ці етапи швидше за ворога, йому буде складно протидіяти. Інформація, яка потрапляє в кабіну F16, перевершує ту, що надходить до МіГ-29, Су-27, Су-30, Су-57. Тож пілоти F16 ухвалюють рішення швидше.
Ми не знаємо, чи F16 відправили в Україну з тактичними лініями передачі даних. Вони дозволяють літакам AWACSAirborne Early Warning & Control — авіаційний комплекс радіолокаційного виявлення і наведення і Rivet JointЙдеться про Boeing RC-135 — сімейство великих, стратегічних розвідувальних літаків, які використовуються ВПС США для збору, обробки та передавання розвідувальної інформації, системі управління повітряним боєм, і навіть радіолокаційному локатору ЗРК Patriot, створювати повну картину того, що відбувається у повітрі та передавати її в кабіну F16. При цьому винищувач навіть не повинен вмикати радар. Це величезна перевага.
Як партнери можуть обмежити Україну у використанні F16?
В Україні конвенційна війна. Двома останніми такими війнами для Заходу були операції "Буря в пустелі" в Іраку, та "Союзна сила" в Сербії. Авіація там зіграла величезну роль. У війні в Сербії навіть чобота західного військового не було на землі, і при цьому Мілошевич здався. Отже, повітряні сили можуть розтрощити супротивника так, що зрештою військові здадуться, незалежно від того, скільки їх. Але тоді коаліція за три місяці зробила приблизно 30 тисяч вильотів. Для цього було потрібно багато винищувачів. Тож, вважаю, F16 не треба обмежувати в кількості для України, бо десяток літаків тут не зарадить.
Але водночас важливо, щоб потрібна кількість надійшла за короткий проміжок часу?
Так. Найоптимальніша кількість літаків, яку я можу назвати — хай буде 60. Але конкретно зараз переміщувати стільки винищувачів в Україну безглуздо, якщо ви можете обслуговувати та керувати лише десятьма. Тоді решта стануть цілями. Отже, розумніше поступово нарощувати потенціал.
В одному з ваших нещодавніх інтерв’ю ви казали, що в Україні не більше 15-20 підготовлених пілотів для F16. Чи можете пояснити цю цифру?
По-перше, Україна не може відправити геть усіх бойових льотчиків на навчання, бо вони воюють. По-друге, там, де вони тренуються за кордоном, мають бути доступні слоти для цього. Наприклад, підтримка з боку уряду Сполучених Штатів у підготовці пілотів F16 для України розчаровує. Її мало бути більше.
Одна з ідей, яку я вважаю цікавою — це Іноземний повітряний легіон. Є тисячі пілотів F16 на пенсії. Вони, ймовірно, все ще могли б пілотувати ці літаки. І це стосується не лише американців. F16 були в Греції, Туреччині, Єгипті, в країнах Бенілюксу, Норвегії, Японії. Тож може бути міжнародний легіон іноземних пілотів з усього світу.
Чи є інші способи пришвидшити процес підготовки українських пілотів? Бо навчання одного пілота може коштувати до 3 мільйонів доларів й тривати до двох років. Це забагато для України.
Так, але якщо взяти пілота МіГ-29 або Су-27, який побував у боях, на його навчання знадобиться лише чотири місяці. Про це заявляли американські інструктори, які оцінювали українських колег, що прибули на навчання до штату Аризона.
Я був розлючений на уряд США через пілота на позивний Nomad. Він роками літав на МіГ-29. Його прийняли в програму обміну — це підвищення кваліфікації. Ця людина щодня виконувала бойові завдання, а їй довелося опановувати гвинтовий винищувач T6 Texan поруч з тими, хто тільки вчився літати. Інструктори казали: цей хлопець нам не треба. Мовляв, він навчає нас, тямить у літаках краще за нас, брав участь у боях.
При цьому його навички на Міг-29 почали розмиватися. На жаль, після того, як він повернувся, у нього був один чи два вильоти на МіГ-29, а тоді його збили. Для уряду США було б набагато цінніше якби він, наприклад, почав навчати російської тактиці у школі TOPGUN. Або якби вчився польотам на F-16. Але тоді бюрократи у Вашингтоні не хотіли змінювати політику.
Уточню, що це була спеціальна програма підготовки іноземних пілотів з різних країн. Це окрема історія від школи навчання на F16, яку зараз проходять українські пілоти на базі національної гвардії у Тусоні.
В одному з інтерв’ю ви також згадували, що спершу F16 допоможуть Україні домінувати тільки в окремих зонах. Що це за зони?
Перше, що маєте зробити — знищити наземну протиповітряну оборону Росії. Прибрати усі їхні ЗРК С-300 або С-400. Отже, перші місії будуть тим, що ми називаємо SEAD або DEAD. Це абревіатури, які означають придушення або знищення ворожої ППО. Тоді ви рухаєтеся далі. Вашому винищувачу доведеться здійснити те, що називається наступальним протиповітряним ударом. Воювати з російськими ВПС. В ідеалі, протистояти їм на відстані, знищувати ракетами. Якщо цього не зробити, почнуться ближні повітряні бої.
Щойно досягнете цих двох речей, зʼявиться перевага у повітрі. Тоді можете відносно спокійно використовувати розвідувальні засоби, оцінювати російські сили на землі, створювати "пакети цілей" — вибивати росіян на землі, примушувати їх відступати, бо в них не буде чим захищатися від ударів з повітря.
Чим кардинально відрізняється F16 від російських винищувачів?
Я не любитель порівнювати літаки. Протиставляти їх, мовби це боксерський поєдинок. F16 не задумувався як такий, що має воювати поодинці. Для нього є багато допоміжних речей. Ми отримуємо розвіддані, обʼєднуємо їх, створюємо цілісну картину повітряного простору. Щойно F16 увімкне дисплей та системи, бачитиме усе поле битви.
Але відмінності такі: у Росії, приміром, теж є літак, що збирає інформацію в тому числі для винищувачів — А-50 Mainstay, подібний на наш AWACS. Але попри все, вони примудряються збивати своїх же. Це божевілля, коли екіпаж місії A-50, хлопці, які керують повітряним простором, самі себе збивають. Дивовижний талант.
Те, як Захід вправляється з F16 — це золотий стандарт. Росії ніколи не вдавалося такого. РФ хоче влізти в те, що ми називаємо "візуальною ареною". Йдеться от про що: винищувач може пустити ракету в ціль на великій відстані. Ви навіть не бачите її візуально, все відбувається на радарі. Якщо промахнулися, можете почати переслідування цілі й зрештою потрапите на ту саму візуальну арену. Російські літаки у таких ближніх боях сильніші та маневровніші. Але до того, як F16 вступить у бій в полі видимості з російським літаком, той уже з десяток разів зганьбиться.
Окрім F16, також обговорюється передача Україні винищувачів Mirage-2000 із Франції, й, можливо, Griphen зі Швеції. Як всі вони будуть співпрацювати?
Складно отримати достатню кількість пілотів і техніків, які обслуговуватимуть тільки F16. А тут йдеться про різні літаки. Тож, що більше різних типів винищувачів прибуває, то важче буде.
Однак, на жаль, проблема в тому, що нинішня адміністрація США гальмує процес з F16, і я не бачу, щоб це змінювалося. Франція готова надати винищувачі, Швеція каже: якщо хочете запускати наші Gripen аж до Москви — давайте. Тож, розумію, чому це виглядає привабливо для президента Зеленського.
Але усі ці літаки мають різні характеристики. Отже, треба більше часу змусити їх працювати разом. Одна з тактик, яку, ймовірно, використає Україна, це те, що робили США у В’єтнамі під час "Операції Боло". Тоді противник не підіймався у повітря, коли літали наші F4, але чекав на F-86, бо вони повільніші і їх було легко перемогти. Тож одного разу F4 знялися у повітря, використовуючи позивні F86. Щось подібне може трапитися і в Україні — ви будете маскувати F16 за літаками типу МіГ-29 або Су-27. 90% перемоги в повітрі залежить від того, як саме ви заходите у бій.
Чи можна передбачити момент, в який ми зрозуміємо, що F16 справді змінили ситуацію на полі бою?
Найперша точка на цьому шляху — 6 листопада, вибори президента США. Те, як вони завершаться, матиме значення для того, як буде продовжуватися підтримка України. Якщо вибори не змінять істотно ситуації, вам знадобиться шість-сім місяців, щоб отримати певний рівень переваги в повітрі.
І я говорю про обмеженість географією та часом. Бо можливо, буде, скажімо, так: я хочу досягти переваги в повітрі від 18:00 до 06:00. А вдень буду відкликати літаки, бо мені не вистачає ресурсу витримати 24 години. У міру того, як кількість літаків зростатиме, буде збільшуватися і час, або територія.
