"Зіньківська ковбаса" з Хмельниччини занесена до енциклопедії гастроспадщини України

"Зіньківська ковбаса" з Хмельниччини занесена до енциклопедії гастроспадщини України

"Зіньківська ковбаса" з Хмельниччини занесена до енциклопедії гастроспадщини України Фото: Сергій Зисько

"Зіньківська ковбаса" (чорна) з Хмельниччини занесена до енциклопедії гастрономічної спадщини України. Така інформація з'явилася на сайті Українського центру культурних досліджень.

Центр культурних досліджень, наразі, працює над першою українською енциклопедією "Гастроспадщина України: традиції гостинності та культура приготування страв", до якої уже увійшло близько десяти страв з різних регіонів України.

"Характерною особливістю "Зіньківської ковбаси" є чорний колір і неповторний аромат, а секрет ковбаси – у ретельному замішуванні", - повідомляють у центрі культурних досліджень.

Також "Зіньківська ковбаса (чорна)" у 2019 була віднесена до Хмельницького обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.

Характерною особливістю "Зіньківської ковбаси" є чорний колір і неповторний аромат. Фото: Сергій ЗиськоФото: Сергій Зисько

Характерною особливістю "Зіньківської ковбаси" є чорний колір і неповторний аромат. Фото: Сергій Зисько

Технологія приготування страви:

Потрібно ретельно видалити всі плівки й прожилки, а нарізати м’ясо краще середніми шматками. На 14 кілограмів м’яса додати дві склянки (по 80 г) солі, перцю – 2 пачки по 20 грамів (краще щойно змеленого), часнику – щонайменше 750 грамів. Води долити на "око", але щонайменше – півлітри. Слідкувати, щоб фарш не був рідким, і не зовсім густим.

Вимішувати потрібно довго й ретельно, м’ясо має триматися купки, як фарш. Набивати добре очищені, тонкі свинячі кишки-ковбасянки слід туго й у жодному разі не колоти голкою. Якщо в ковбасянці буде хоча б малесенька дірочка, весь сік через неї витече.

Набивати начинку в кишки туго, щоб ковбаса не тріснула у процесі приготування. Перев’язувати ковбаси ниткою і коптити так само як і м’ясо (4-5 годин) у комині або у спеціальних діжках. В процесі декілька разів змащувати кров’ю. Але кров не повинна бути густою, адже тоді шкірочка на ковбасі полущиться. Можна розвести її водою.

Коли на вулиці сира погода, то ковбасу краще не вудити, адже тоді колір її буде нерівномірним. У процесі тричі змащувати кров’ю. Потім розпалювати у печі, витягувати жар, стелити солому і допікати ковбасу, намагаючись не пересушити.

Готову ковбасу виймати і розкладати на рівній поверхні. Накривати і повільно охолоджувати.

Читайте також

  • У Кам'янці-Подільському ботанічному саду Подільського Державного аграрно-технічного університету розцвіла екзотична рослина - "фуркрейя селло", яка квітне лише один раз за життя
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди