Кабмін запровадив в Україні "карантин вихідного дня", який діятиме з 14 листопада і щонайменше до 29 листопада. Наскільки таке рішення є конституційним та які політичні наслідки воно може мати, в ефірі Українського радіо розповів аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний.
За словами експерта, запровадження нових обмежень не входить до компетенції Кабінету міністрів.
"Конституція каже, що кожен орган державної влади має діяти в межах порядку та способу, визначених законом. У Кабінету міністрів немає за законом жодних повноважень встановлювати такі обмеження. Більше того, наприклад, регулювання графіку роботи закладів харчування – це компетенція органів місцевого самоврядування, наших міських та селищних рад. На додачу до цього, деякі права, як свобода підприємницької діяльності, свобода пересування, є захищені самою Конституцією. Вони можуть бути суттєво обмежені виключно в режимах надзвичайного або воєнного станів. Такий режим в нас не введений, тому з правової точки зору уряд видав постанову, яка не відповідає Конституції", – переконаний Назар Заболотний.
За його словами, люди, які постраждають через карантинні обмеження, зможуть позиватися до держави.
"Припустимо, поліція буде фактично припиняти проведення весілля у вихідні дні, але постраждалі від дій поліції особи можуть звернутися із позовом до держави про відшкодування шкоди, завданої незаконним її рішенням, каже експерт. Залишається лише чекати таких випадків", – вважає Заболотний.
При цьому експерт зазначає, що уряд може змінити якісь положення постанови перед самим судом і так уникнути відповідальності. Однак зміна постанови не виключатиме можливості фінансової відповідальності держави за шкоду, завдану її рішенням.
"З іншого боку, ми бачимо, що місцева влада подекуди, прекрасно розуміючи нелегітимність такого рішення, користується нагодою і каже, що не буде його виконувати", – каже Назар Заболотний.
Зокрема, мер Львова Андрій Садовий заявив, що місто не вводитиме карантин вихідного дня. Більше того, Львівська міська рада буде оскаржувати в суді рішення Кабінету міністрів. Міський голова Черкас Анатолій Бондаренко також не підтримує карантину вихідного дня. Він вважає, що всі підприємці міста мають право працювати з дотриманням протиепідемічних норм.
"Глобальніша проблема, ніж порушення закону – те, що центральна влада від таких необдуманих дій втрачає будь-яку легітимність. Люди, вочевидь, це не підтримують. Тому держава мала діяти або через жорсткі заходи – запровадження надзвичайного стану та карантину – або через дуже м’які. Те, що нам пропонується, – це якась дуже чудернацька середина", – зауважує Назар Заболотний.
Експерт зауважує, що політичні наслідки запровадження надзвичайного стану залежатимуть від застосовуваних обмежень. Фінансові наслідки, за словами Назара, будуть такими ж, як від карантину без введення надзвичайного стану, тому що в багатьох випадках пандемія є сама по собі обставиною непереборної сили, що веде до форс-мажору.
Що відомо
- Кабінет міністрів запровадив в Україні загальнодержавний "карантин вихідного дня" 11 листопада.
- Головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявив в інтерв'ю Суспільному, що Міністерство охорони здоров'я ініціює введення "карантину вихідного дня" вже найближчими вихідними — 14-15 листопада.
- Кабінет міністрів не планує запроваджувати в Україні суворого карантину, оскільки країна не може його собі дозволити. Водночас продовжував розглядатися варіант введення "карантину вихідного дня".
- Президент Зеленський підтримав запровадження "карантину вихідного дня".
- Міністерство культури та інформаційної політики та комітет Верховної ради з питань гуманітарної та інформаційної політики виступили проти "карантину вихідного дня".
- У Києві під будівлею Кабінету міністрів проходить акція протесту, учасники якої вимагають від уряду скасувати "карантин вихідного дня".