На Хмельниччині залишки старовинної фортеці археологи досліджують у сільських городах

На Хмельниччині залишки старовинної фортеці археологи досліджують у сільських городах

На Хмельниччині залишки старовинної фортеці археологи досліджують у сільських городах Фото: Суспільне Поділля

У селі Маначин Волочиського району археологи разом з працівниками культурної спадщини та землевпорядниками досліджують городище і замок XIV-XVII століть. Про це Суспільному розповів заступник директора з питань охорони культурної спадщини Хмельницького науково-методичного центру культури і мистецтва Сергій Шпаковський.

За його словами, залишки дерев’яно-земляної фортеці, а згодом укріпленого міста, розташовані на подвір’ях і городах жителів нинішнього села.

У Віри Рибчинської вал замку йде на території її городу. Відповідний пам’ятний знак встановили на подвір’ї у 1971 році, каже жінка.

"На подвір’ї нічого не знаходили, а на городі дуже багато черепків. Прямо відрами виносили. Весною виходимо саджати, і виносимо відрами, черепки. Дочка тут копійки знаходила різні", - говорить жінка.

За словами Віри Рибчинської, більш ніж на пів метри вглиб на городі копати заборонено. Доводилося і чорних археологів відганяти, додає жінка.

Відповідний пам’ятний знак встановили на подвір’ї у 1971 році. Фото: Суспільне ПоділляФото: Суспільне Поділля

Відповідний пам’ятний знак встановили на подвір’ї у 1971 році. Фото: Суспільне Поділля

Сергій Шпаковський розповідає, що на цьому місці і справді знаходиться пам'ятка археології місцевого значення, а саме городище датоване ХІІ-ХІІІ століть. Пізніше на цьому місці був збудований середньовічний замок XIV-XVII століть.

"Історично звісно склалося, що на давньому археологічному культурному шарі проходила містобудівна діяльність і частково тут живуть місцеві жителі, є городи", - говорить Сергій Шпаковський.

Фото: Суспільне ПоділляФото: Суспільне Поділля

Фото: Суспільне Поділля

За його словами, городище і замок за попередніми даними має 2 кілометри в довжину і до 400 метрів в ширину.

"Наразі ми встановлюємо межі території цієї пам’ятки археології. Тут не буде заборони проведення сільськогосподарських робіт. Сільськогосподарські роботи, традиційні будуть проводитися місцевими жителями. Але, якщо це буде, наприклад, нове будівництво якихось господарських споруд, чи будинків, звісно ж потрібно буде проводити археологічні дослідження", - каже Сергій Шпаковський.

Використовуючи рельєф між річками Грабаркою та Брудною, люди з землі та дерева збудували фортецю, каже археолог Володимир Захарь’єв.

"Тут була супер укріплена фортеця, яка оберігала жителів Надзбруччя в XV-XVI столітті й пізніше і в XVII. Шляхом того, що природа створила чудові умови. Потім поділили на шматки та зробили окремим таким підрозділом, який в цілому ніс славу Маначина, а про це навіть писав Ерік фон Вердум та інші дослідники по всій Європі", - розповідає археолог.

Дослідження проводяться за допомогою дрону, каже інженер-землевпорядник Валентин Панчук. За його словами, було відзнято 500 фото.

"Робота полягає в картографуванні пам’яток археології, для подальшого виготовлення документації по встановленню меж самих пам’яток і її охоронних меж". каже Валентин Панчук.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди