Паровоз, якому понад 70 років, приїхав у Черкаси зі станції Шевченка. Така машина на ходу лишилася одна в Україні, розповів Суспільному голова ГО "Асоціація збереження історії залізниць України" Володимир Бердніков.
Ще три таких паровози є на постаментах у інших містах. А цей, робочий щороку з нагоди Дня залізничника "проганяють" коліями Черкащини. Дійство відбувається за ініціативи Асоціації збереження історії залізниць України. Цього року через пандемію коронавірусу потягу курсувати довелося без пасажирів. Охочі побачити раритетну техніку чекали на пероні. Зустрічала паровоз і знімальна група Суспільного.
На станцію "Черкаси" паровоз прибув о 12 годині дня. У цей час на прогулянку з півторарічним сином Кирилом вийшла місцева жителька Руслана Гриб. Жінка приходить на залізничну станцію мало не щодня, щоб споглядати з малюком потяги. Справжній паровоз вони бачать уперше:
"Сьогодні ж День залізничника, тож ймовірно, із цієї нагоди, запустили його, щоб люди мали змогу побачити. Я навіть сфотографувала дитину біля нього напам'ять. Ми такого паровоза не бачили, у наших діток тільки фото буде", – розповіла Руслана.
Із нагоди професійного свята зробила фото на згадку черкащанка Ольга Шевченко. Жінка працює інженеркою.
"Я років 5 тому на ньому їздила в кабіні, і бачила весь процес, як його запускають, і навіть, пібікала", – розповіла Ольга Шевченко.
Це – єдиний в Україні пасажирський паровоз, який зберігся у робочому стані, зауважив голова ГО "Асоціація збереження історії залізниць України" Володимир Бердніков.
"Паровоз цей 49-го року. А взагалі машини цієї серії будувалася із 1925-го по 51-й рік. Побудовано близько 2,5 тисяч таких паровозів. В Україні на ходу лишився один. Ще три на постаментах є".
Поїздки цим паровозом за ініціативою Асоціації проводять щороку 4-го листопада із нагоди Дня залізничника, – розповів Володимир Бердніков. Цьогоріч щоправда, приїхали без пасажирів.
"Ми кожен рік проводимо поїздки до Дня залізничника, зазвичай із вагонами. Цьогоріч через пандемію вимушені були тільки обкатку паровоза зробити щорічну", – повідомив Володимир Бердніков.
Уперше перевіряв паровоз на придатність колега Володимира Берднікова Вячеслав Семененко. Аби техніка рушила з місця, її топили вугіллям шість годин:
"Це не так, що кнопку натиснув і все завелося. Його постійно треба підтримувати, підкидувати пальне, підкачувати воду. Тиск – 15 кг на сантиметр квадратний, і температура пару – 190 градусів, а він ще й перегрівається, тому десь до 300 градусів пар іде в циліндри".
Наостанок Вячеслав Семененко перевірив ходову паровоза, аби вирушити назад у депо.
Авторка Наталія Старинець
