Убивство, яке змінило Америку: вибори в США на тлі протестів Black Lives Matter. Спецрепортаж

Убивство, яке змінило Америку: вибори в США на тлі протестів Black Lives Matter. Спецрепортаж

Ексклюзивно
Убивство, яке змінило Америку: вибори в США на тлі протестів Black Lives Matter. Спецрепортаж Наталя Гуменюк

Убивство білим поліцейським беззбройного афроамериканця Джорджа Флойда в Міннеаполісі викликало найбільші протести в сучасній історії США. І якщо демократи підтримали рух Black Lives Matter, прихильники Трампа навпаки приходять на свої мітинги з гаслами “Поліцейські життя мають значення”. Президент США на зустрічах зі своїми прихильниками захищає правоохоронців і лякає тим, що його опонент скоротить поліцію, хоча Джо Байден це і заперечив. 

Як саме ці події впливають на вибори президента США? Що відбувається з рухом Black Lives Matter? У завершальні дні виборчих перегонів Суспільне зустрілося з рідними Джорджа Флойда, активістами руху Black Lives Matter і журналістом, який першим опублікував матеріал про вбивство, що змінило Америку.

“Справа Джорджа не лише про справедливість для нього, не про расизм, а про людяність. Що можна сказати, подивившись на те, як хтось помирає в наручниках, благаючи про допомогу впродовж 8 хвилин і 46 секунд. Він помирав у стражданнях, казав “я не можу дихати”, але останні слова, що звучать в моїй голові  “мамо...мамо”... Мама – це моя рідна сестра. Вона померла до того, але він кликав, звертаючись до неба”, – говорить тітка Джорджа Флойда Анжела Гаррісон.

Анжела Гаррісон, тітка Джорджа Флойда. Міннеаполіс, США, листопад 2020 рокуНаталя Гуменюк

Анжела Гаррісон, тітка Джорджа Флойда. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

У вітальні її невеличкої квартири у передмісті Міннеаполіса бюст Флойда. Це подарунок, але він їй не дуже подобається. Для неї Джордж Флойд – племінник, жива людина, якої більше немає, а не символ. Анжела згадує і його чесноти, і його вади, але саме людське хочеться зберегти, і хоче, щоб інші за гаслами пам’ятали про людину. 

Репортер кримінальної хроніки найбільшої газети Міннесоти “Стар Трібьюн” Лайбор Дженні першим опублікував статтю про смерть Флойда. Це міг бути “черговий матеріал” про вбивство поліцейськими беззбройного афроамериканця. За даними Міністерства юстиції США, у темношкірих вдвічі більше шансів загинути від рук поліції. Тієї ночі Лайбор не міг уявити, що пише про події, які викличуть найбільші протести в історії сучасної Америки. У пресрелізі від поліції було написано, що “померла людина через “медичне нездужання”, те саме повторили на пресконференції. Але в соцмережах поширювалися інформація про те, що свідок зафіксував – усе було не так. Відео дуже відрізняється від версії правоохоронців, поліцейський колінами душив чоловіка.

Лайбор Дженні, репортер кримінальної хроніки найбільшої газети Міннесоти “Стар Трібьюн”. Міннеаполіс, США, листопад 2020 рокуНаталя Гуменюк

Лайбор Дженні, репортер кримінальної хроніки найбільшої газети Міннесоти “Стар Трібьюн”. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

“Так, у США піднімають питання, що поліція частіше зупиняє, застосовує зброю проти афроамериканців, корінного населення і людей іншого кольору шкіри, і частіше застосовує зброю. Гадаю, до цього додала пандемія, фінансова скрута, втрачені роботи,  ну й вибори — найбільш роз’єднуючі за всі роки. Смерть Джорджа Флойда стала іскрою”, – розмірковує журналіст, чому саме ця подія вивела на вулиці за різними підрахунками від 15 до 25 мільйонів людей у США та за межами. 

Гостра стадія протестів у Міннеаполісі тривала три доби – одразу після убивства, 25 травня 2020-го. У місто ввели Національну гвардію. Впродовж наступного місяця до мирних виступів під гаслами Black Lives Matter додалося мародерство й арешти сотень людей.

Уже в жовтні влада штату висунула підозру за розстріл поліцейського відділку в Міннеаполісі члену праворадикальної антиурядової організації “Булагу Бойз”, котрий приїхав з Техасу.

Центр протестів

Перехрестя 38-ї вулиці в Міннеаполісі заставлено барикадами, на заправці поряд –саморобна назва “Площа Джорджа Флойда”. На місці убивства намальовано графіті людини, що лежить на землі, довкола квіти, іграшки. Усе під шаром снігу. Надворі – мінус чотири. 

Місце убивства Джорджа Флойда, перехрестя 38-ї вулиціНаталя Гуменюк

Місце убивства Джорджа Флойда, перехрестя 38-ї вулиці. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

Люди гріються біля вогнища. Це місце стало і меморіалом, і центром різного роду протестів. Тут роздають чай і маски. Усі учасники – із закритими обличчями. У штатах, як Міннесота, де більше демократів, в умовах пандемії зазвичай на вулицях ходять в масках. Тут це також є елементом протесту проти чинного президента Трампа, який старається з’являтися на публіці без маски. “Свободу політв’язням! Свободу політв’язням”, – скандують учасники.

У цей день вимагають свободи Майону Бюрелу – темношкірому хлопцю, який з 15 років відбуває довічне ув’язнення. 

“Йому було 15 і йому дали 99 років. Увесь цей час я намагаюсь довести його невинуватість. Кілька років тому журналістське розслідування довело, що це не він”, – говорить батько Майона Майк Туссон. Справа знову на слуху ще й тому, що під час виборчої кампанії, коли політики змагалися за право стати кандидатом в президенти, Емі Клобучар – сенаторка від Демократичної партії й в минулому прокурорка Міннесоти, використала історію хлопця у своїй передвиборчій кампанії, але як приклад своєї жорсткості щодо поширення насильства. 

Майк Туссон, батько Майона БюрелаНаталя Гуменюк

Майк Туссон, батько Майона Бюрела. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

Мітинги – лише видима частина того, що відбувається в Міннесоті. Елайза Дерріс — 32-річний колишній в’язень, відсидів за звинуваченням, яке вважає несправедливим, і став активістом Американської спілки громадських свобод. Після убивства Флойда він вимагає змін в законодавстві. Але тут прийшов на протест “Свободу Майону Бюррелу”. 

“Протест просто заряджає енергією, для того, щоб працювати. Це жахливо, що таку базову річ як "Чорні життя мають значення" треба доводити, це питання освіти, охорони здоров’я і судової системи”, – обурюється Елайза. 

“Балотуйтеся! Замініть владу у ваших громадах. Досить скиглити. Підведіть свої дупи і йдіть голосувати. Постукайте по плечу і своїх знайомих, щоб і вони йшли. А зараз я повторю: чорні голоси мають значення!”,  – вигукує тричі ще один чоловік. 

Мітинг за свободу політв'язнівНаталя Гуменюк

Мітинг за свободу політв'язнів. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

Джон Томсон займається коучингом та вирішенням конфліктів. А нині ще й балотується в палату представників. Його підтримали кілька чинних політиків: “Мітингів замало, наша сила – наші голоси", – каже він. Ми не можемо змінити Вашингтон, але можемо змінити Міннесоту. Лупати цю скалу, починаючи з камінців тут. Життя для афроамериканця тут жахливе. Нашим дітям тут нічого робити”.

“Джордж Флойд, Джамар Кларк, Бріона Тейлор…”. Виголосивши промову чоловік крокує до автівки дорогою, на якій упродовж кількох сотень метрів написані імена американців, котрі загинули від рук поліцейських за суперечливих обставин, зокрема, коли поліція перевищила силу. Один з перших написів на асфальті, на які ступає нога Томсона – ім’я його друга Філандо Кастійо. У 2016-му його зупинив на дорозі і убив поліцейський. Кастійо їхав з дружиною і дитиною, коли діставав документи, щоб показати правоохоронцю, зауважив, що має при собі зброю, якщо раптом є таке питання. Поліцейський вистрілив 7 разів. 

У всіх випадках головна вимога – справедливість. Окрім самих смертей, людей обурює те, що справи проти поліції аж ніяк не розслідуються, а правоохоронці уникають навіть дисциплінарних покарань. 

Після вбивства Флойда чотирьох поліцейських звільнили і заарештували. У жовтні Дарека Шовіна, який, власне, задушив чоловіка, відпустили під заставу у мільйон доларів. Також суддя дозволив виїхати йому в інший штат “з метою безпеки”. 

Поліція Міннеаполіса колишніх колег не виправдовує. Пообіцяла, але так і не надіслала Суспільному перелік реформ, зроблених після вбивства Джорджа Флойда. Журналіст кримінальної хроніки Лайбор Дженні уточнює, що після протестів, місцеві поліцейські не охоче спілкуються з пресою, хоча реформи мали місце. Скажімо, тепер поліції заборонено застосовувати прийом удушення – саме від цього помер Джордж Флойд. Поліцейських зобов’язали втручатися, коли бачать, що їхній напарник порушує процедури. 

“Це важливо, бо наші поліцейські відділки — це парамілітарні ієрархічні установи, тож молодші співробітники боялися підняти голос, а тепер їх зобов’язали”, - додає Лайбор. “Усе це – результат перемовин за участі державних розслідувань прав людини, внутрішніх розслідувань. Але активісти скажуть, що цього замало, треба прибирати  корені проблеми.

Некіла Ліві Армстронг – юристка, правозахисниця активістка й обличчя Black Lives Matter, до якого долучилася ще у 2013-му, після вбивства Тревора Мартіна (з цього починається відлік руху). У 2017-му балотувалася в мери Міннеаполіса, але програла. Після протестів 2020-го з’явився шанс отримати системні зміни. 

Організація Black Lives Matter – це горизонтальна спільнота, яка складається з великої кількості різноманітних ініціатив, деякі з них афілійовані з рухом і користаються назвою, інші - ні. Скажімо, у містах-супутниках Міннеаполісі і Сент-Полі після загибелі Флойда, два рухи Black Lives Matter розділилися – один продовжує так називатися, інший взяв назву “Defund the Police”, що добивається змін щодо фінансування поліції.

Некіла Ліві Армстронг, юристка, правозахисниця, активістка й обличчя Black Lives MatterНаталя Гуменюк

Некіла Ліві Армстронг, юристка, правозахисниця, активістка й обличчя Black Lives Matter. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

Некіла перераховує зміни, яких вони вимагають: ”Поліції Міннеаполіса було все дозволено і вони застосовували зброю непропорційно і переважно проти афроамериканського населення. Але злочини поліції розслідує сама поліція. Ці справи про убивства зазвичай нічим не закінчуються. Тож ми вимагаємо, щоб були створені структури, підзвітні цивільним, які б розслідували такі справи. У нас досі працює кілька поліцейських, які вбили людей за вкрай суперечливих обставин. Їм навіть не було винесено догани”. Ще одна вимога – щоб поліцейські жили в тому ж місті, де працюють. За словами Некіли, 92 % поліцейських Міннеаполіса не живуть в громадах, які патрулюють, і це породжує брак довіри. 

Ще одне велике питання –  кошти на допомогу людям з психічним розладом. Жінка пояснює: коли викликають службу порятунку, якщо в людини психічний розлад, то приїздить поліція і, швидше за все людину, вбивають. Поліцію не тренують, як гасити напругу в якийсь інший спосіб окрім як стріляти.  

У день нашої розмови у Філадельфії родина викликала 911 через психічні проблеми Валтера Воллеса, приїхала поліція і застрелила чоловіка, бо той мав ножа. Це викликало протести у місті, 30 жовтня в Філадельфію було введено національну гварідію. 

Режисер Ді Ей Буллок знімає фільм про протести в Міннеаполісі. Говорить про те, що місцева влада була готова змінити статут міста, щоб мати департамент в поліції, який би розслідував злочини. Однак багато людей в міській раді протистоять змінам, тоді як місцева поліція просто залишила громади: “Вони перестали приїжджати на виклики. Зайняли захисну позицію, мов образилися, що їхній авторитет підірвали. Тож в громадах виникли ініціативи, щоб люди самі слідкували за порядком. В когось є зброя, в інших – ні. Американським законодавством це дозволено.”

Ді Ей Буллок, режисерНаталя Гуменюк

Ді Ей Буллок, режисер. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

Ми зустрічаємося в Північному Міннеаполісі біля невеликого скейтпарку і мистецького центру, яким опікується Ді Ей. Він також працює з молоддю, й говорить, що та перестала вірити в поліцію і цей авторитет не повернути зброєю. Сам же каже, що почувається безпечніше в комунікації з поліцією, але насамперед тому що постарів, тоді як до молоді поліція ставиться з підозрою. 

“Це таки було пробудженням, білі люди побачили скільки злості, болю і травм в громадах. Я певен, що через кілька десятків років ми дивитимемося на це, як на переламний момент в історії. Але є й острах, що все це просто мине, момент буде втрачено, бо такі вбивства і далі відбуваються”, – розмірковує журналіст Лайбор Дженні.

І журналіст Лайбор Джанні, і активістка Некіла Ліві Армстронг, і режисер Ді Ей – темношкірі. Некіла і Ді – афроамериканці. Запитую, як протести змінили біле населення міста. Усі погоджуються, що нарешті саме білі люди звернули увагу на те, що відбувається. Некіла уточнює, що часом це більш дієво, коли треба достукатися до влади, і від імені руху комунікують білі. 

“Коли білі люди тримають плакати “Black Lives Matter”, це дає мені надію, – каже тітка Джоржа Флойда. І загалом, я сподіваюся на справедливість. Справи, які були закриті, зараз переглядають. Про расизм говорять відкрито, не заперечують, не залишають без уваги”. Запитую, а що значить расизм в сучасній Америці. Анжела Гаррісон говорить про щоденний страх, і про те, що треба постійно прораховувати: “Здається це дрібниці, але дивись, у магазині я не можу довго стояти і обирати щось на полиці, не можу обирати щось дороге і не купити. Якби я була білою, на мене б не дивилися так, наче я збираюся щось вкрасти. Расизм — це коли вас зупиняє поліцейський і не можна робити різких рухів, тільки переконати його, що дістаєте свої водійські права. З вами поводяться, як з громадянами другого сорту. А все тому, що 400 років тому ми були власністю, і в чомусь лишилися громадянами другого сорту“. 

Проводжаючи мене й виходячи з квартири Анжела пошепки говорить: ”Я досі не можу повірити, що мого племінника немає тут. Його обличчя – повсюди. Але тут його немає. Всюди, але більше не вдома. Це дуже дивне відчуття”

Імена інших убитих на дорозі неподалік місця вбивства Джорджа ФлойдаНаталя Гуменюк

Імена інших убитих на дорозі неподалік місця вбивства Джорджа Флойда. Міннеаполіс, США, листопад 2020 року

Один з заключних передвиборчих мітингів 2 листопада Дональд Трамп мав провести у місті Кеноша (штат Вісконсин), де в серпні поліцейський 7 разів вистрелив у афроамериканця, що викликало протести. У своїй виборчій кампанії Трамп повсякчас захищає поліцію і говорить про “радикалів з антифа”, які буцімто на неї нападають.

Остання зустріч Джо Байдена пройшла у Філадельфії, куди через протести проти вбивства поліцією іншого афроамериканця Вальтера Воллеса за 10 днів до виборів було введено нацгвардію. І хоча Black Lives Matter критичні до Трампа – чимало з учасників руху не можуть пробачити Байдену ухвалених у 1990-ті законів щодо посилення кримінальної відповідальності, що ніби призвели до несправедливих вироків і великої кількості ув’язнень, насамперед, серед темношкірих людей. 

На перший погляд, може видатися, що це саме те, що роз’єднує американців. Та за даними центру досліджень “П’ю”, 70% громадян США обурило вбивство Джорджа і вони погодилися, що расизм у США – проблема. 

Читайте також

Як Україна опинилася в центрі американських виборчих перегонів. Спецрепортаж із Вашингтона

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди