Захар Баскаков був серед перших добровольців, який поїхав воювати на Донбас.
"Після того, як закінчився Майдан, почалися великі розбої на донецькому та луганському напрямках. І Крим у нас почали забирати. Я зрозумів, що не можу сидіти вдома і змушений щось робити", — пригадує Захар.
Із солдата Захар став командиром роти, а згодом і офіцером. Відповідав за життя своїх бійців.
"До того, я був добровольцем, простим солдатом. Війна, стрілянина. Товариш упав біля мене. Це все ставало стандартними речами. Але коли бійців, у яких я був впевнений, на яких я покладав надію, по шматках порозкидувало по позиціях. Це дуже неприємно", - каже військовий.
Втрати хлопець брав близько до серця, але й перемоги теж.
"Мене завжди гордість переповнює, якщо хтось із моїх підлеглих щось зробив, і воно принесло користь", — ділиться він.
Захар — танкіст. За освітою він банкір, родом з Львова. Через свою освіту на службі Захар має позивний "Банкір". Хоч хлопець і сумує за друзями вдома, на службі він знайшов побратимів.
"Я зрозумів, що я не один. Що нас таких багато вар'ятів, які люблять свою країну і ладні віддати за неї життя", - розповів він.
Захар каже, що полону не боїться.
"Ми були всі переконані в тому, що ми би до полону не дожили. Нас би ще при транспортуванні "завалили". Та й по суті, якби ми вже воювали, то воювали б до кінця", - підкреслив військовий.