Головне управління розвідки Міноборони України повернуло з окупованих територій двох українських військових та одного російського. Спецоперація ГУР відбулася у 2023 році і тривала протягом кількох місяців.
Про це розповів під час пресконференції представник відомства Андрій Юсов, передає кореспондентка Суспільного.
Разом із ним на заході були присутні військовослужбовець Десантно-штурмових військ (ДШВ) “Чопа” та Дмитор — в минулому російський армієць, а нині боєць Легіону “Свобода Росії”, що воює на боці України.
Як розповіли учасники пресконференції, на початку 2022 року двоє українських військовослужбовців ДШВ з позивними “Чопа” та “Малий” отримали поранення та потрапили до лікарні. Це сталося на Луганщині. Згодом чоловіків прихистили місцеві жителі.
“Коли я був там. Мені допомагало багато людей. Особисто для мене це є ознака, що наших людей там багато. Людей, які чекають нас”, — розповів “Чопа”.
У 2023 році через проєкт “Хочу жить” до Координаційного штабу з питань поводженням з військовополоненими звернувся російський армієць Дмитро. Він висловив бажання переїхати до України разом із родиною та воювати проти Росії.
“Так ми об’єднали дві ідеї в одну спецоперацію “Прапор”. Це була складна багаторівнева операція, про яку колись і книги напишуть, і фільми. Дмитро був старшим прапорщиком в російській армії. Це і послужило назві спецоперації. Він вийшов сам, а також вивів двох військовослужбовців, які були поранені і перебували на окупованій території рік і сім місяців”, — пояснив Юсов.
Також він додав, що завдяки Дмитру українським армійцям вдалося зробити підроблені документи. Дмитро так само знайшов і форму армії Росії для них. Саме в такому вигляді троє чоловіків перетнули 18 блокпостів. Проте всіх деталей наразі відкривати не можна.
Зараз “Чопа” та “Малий” продовжують службу в ДШВ, а Дмитро, який долучився до Легіону “Свобода Росії”, наразі проходить навчання на полігонах.
“Перша повістка мені прийшла у грудні 2022 року. Я тоді не пішов. І в березні 2023 року вдруге вручили. Вони хотіли мобілізувати або контракт. Я обрав контракт. Не хотілося воювати на боці Росії. Завдяки проєкту “Хочу жить” вдалося перейти на цей бік і зробити щось хороше. Процес був довгим, але у процесі підготовки мене запитали,, чи я зможу забрати з собою двох людей, я відповів “так”, — поділився спогадами Дмитро.
Нині вся його родина в Україні. На запитання, чи багато охочих серед його побратимів перейти на бік України, Дмитро відповів, що більшість із них навіть не знає про таку можливість. Крім того, на фронті часто немає інтернету. Ще одна проблема — це чат-боти.
“Ти пишеш, виявляється, що це не той проєкт, а його клон і через пару годин приїздять забирають тебе російські спецслужби. Я теж боявся, але ризикнув”, — розповів чоловік.
За словами Юсова, через проєкт “Хочу жить” нині отримали 35 тисяч заявок від росіян. 260 із них “вдалося реалізувати в життя”. Не всі люди охочі йти воювати за Україну, але якщо ухвалюють відповідне рішення, каже посадовець, мають статус полоненого, аби уникнути проблем в майбутньому, коли захочуть повернутися додому.
