Росія перейшла на використання сухопутних маршрутів для постачання своєї лінії фронту після неодноразових атак України на Керченський міст, який з’єднує материкову Росію з тимчасово окупованим Кримом.
Про це пише The Independent.
За даними аналітиків українського приватного розвідувального агентства Molfar, аналіз супутникових знімків показує, що на мосту, який Росія побудувала після анексії Криму у 2014 році, практично відсутній рух транспорту, і тому він більше не може бути ефективною військовою мішенню для української армії.
Зображення, зроблені супутниковими фахівцями Maxar, які були проаналізовані Molfar і надіслані The Independent, показують, що майже жоден військовий вантажний потяг не курсував залізничною лінією мосту протягом трьох місяців.
У цей період 29 лютого по мосту було помічено лише один російський вантажний потяг, який перевозив близько 55 вагонів пального.
У березні та квітні, за даними Molfar, на мосту не було жодного руху за участю російських військових. Агентство використовувало для аналізу комбінацію зображень Maxar, підрахунків вагонів та ідентифікації вантажу.
Використання мосту Росією значно скоротилося після того, як 17 липня 2023 року Україна атакувала його за допомогою безпілотників і підірвала ділянку дороги та залізничне полотно, зазначається в аналізі.
Після цього президент України Володимир Зеленський назвав Керченський міст "законною військовою ціллю".
Генеральний директор Molfar Артем Старосєк заявив, що рішення російської влади припинити використання Кримського мосту для поповнення запасів російських сил припало на різке зростання вантажних перевезень через Тамань у Ростовській області.
"Києву тепер варто зосередити свою увагу на Мелітополі, Бердянську та Маріуполі, де Росія прокладає нові залізничні лінії, щоб зв'язати ці окуповані українські регіони з Кримом і материковою Росією", — сказав Артем Старосєк.
Нову залізничну лінію, яка йде від Якимівки в Мелітополі та тягнеться до Бердянська та Маріуполя, перш ніж досягти Ростова в Росії, ймовірно, використовуватимуть російські війська для нового наступу.
На думку Старосєка, Україна могла б отримати вигоду, націлюючись на ці сухопутні маршрути, а не витрачаючи свої ресурси на Кримський міст.
"Саме ці шляхи становлять наразі серйознішу загрозу, ніж непридатний залізничний шлях Кримського мосту. Західна допомога також має надаватися таким чином, щоб вона могла покрити потребу України у завданні ударів по цих активних точках із російськими боєприпасами", — зазначив Артем Старосєк.
Що відомо про атаки на Кримський міст
Лише за минулий рік в окупованому Криму було щонайменше 184 атаки Сил оборони на військові об’єкти росіян, зокрема на авіабази, центри звʼязку, засоби ППО, кораблі та Кримський міст.
Для ураження Керченського (Кримського) мосту СБУ вперше — в жовтні 2022-го — використала складну схему доставки на переправу 21 тонни вибухівки. Тоді просто під час руху вибухнула вантажівка. Також полум'я перекинулося на потяг, який саме віз цистерни з пальним.
Вдруге, у липні 2023 року, задіяли ще одну вітчизняну розробку дрони "Морський малюк" (See Baby). Тоді було зруйновано одну секцію мосту, ще одну пошкодили. Загинула сімейна пара з Бєлгородської області РФ.
У березні голова Служби безпеки України Василь Малюк заявив, що в України є потенціал для повного знищення Кримського мосту, але "усьому свій час". Наразі окупанти вже не постачають боєприпаси цим мостом.
