Що таке газ хлорпікрин, який росіяни використовують на війні? Чи зможе Росія підняти експорт газу після західних санкцій? Як російські засоби радіоелектронної боротьби воюють з німецькими розвідувальними системами? Читайте щотижневий огляд іноземних медіа від Суспільного.
Штучний інтелект проти російських РЕБ
Німецький Handelsblatt опублікував колонку Флоріана Зайбеля, генерального директора Quantum Systems — це німецька технологічна компанія, яка виробляє малі безпілотні літальні апарати. В координації з міністерствами оборони Німеччини та України вона поставила Києву понад 300 розвідувальних систем "Вектор", і планує надати ще кілька сотень. ЗСУ випробували "Вектор" на полі бою у травні 2022 року.
Завдяки електрооптичним та інфрачервоним сенсорам ця система може надавати розвіддані для артилерії навіть у найгірших умовах видимості. Але російська армія адаптується та навчилася глушити системи "Вектор". Українські військові вже зверталися до виробника з проблемами навігації.
Зайбель робить висновок, що майбутнє успішної війни — у використанні штучного інтелекту. Системи на основі ШІ пропонують можливість працювати автономно і менш схильні до збоїв. "Інтеграцію штучного інтелекту у війну неможливо зупинити. Він пропонує вирішальні переваги з погляду ефективності, оперативності та стратегічної гнучкості. Війна в Україні показує, що інновації мають вирішальне значення", — каже гендиректор Quantum Systems.
Росія використовує хімічну зброю часів Першої світової
У лютому Генштаб ЗСУ заявив, що Росія з початку повномасштабного вторгнення 815 разів застосовувала боєприпаси з хімічними речовинами. З них лише за січень 2024 року — 229 випадків. France24 опублікувала матеріал про хімічну зброю, яку РФ використовує у війні проти України.
Йдеться про хлорпікрин — сльозогінний та задушливий газ, використання якого заборонено міжнародним правом. Під час Першої світової війни, у 1916 році, росіяни застосували цю речовину першими з учасників протистояння, уже за ними — Франція та Німеччина. Тоді хлорпікрин використовували, щоб змусити ворожих солдатів зняти протигази — пояснив у коментарі France24 Роб Чілкотт, керівник відділу токсикології Університету Гартфордшира. Після на солдатів спрямовували іприт, більш небезпечну хімічну зброю.
Хлорпікрин подразнює очі, ніс і горло, викликає дезорієнтацію і блювоту. Він може призвести до набряку легень, а у великих концентраціях — до смерті. Токсиколог Річард Парсонс говорить, що від хлорпікрину немає протиотрути. Після потрапляння газу на відкриті частини тіла потрібно їх промити, а в легені — надати джерела кисню.
Мета хлорпікрину в російсько-українській війні, пише видання, — "викурити" українських бійців з окопів.
"Для Росії, яка перебуває під жорсткими економічними санкціями, виготовити хімічну зброю відносно легко, кажуть опитані експерти. Виявити сліди хлорпікрину в лабораторії теж легко. Якщо доведуть, що українські солдати зазнали впливу хлорпікрину, Росія стане єдиною великою державою, яку спіймали на гарячому із забороненою зброєю", — підсумовує видання.
Росія не компенсує великі прибутки, які отримувала з експорту газу в Європу
Вийшов матеріал The Economist, де аналізують перспективи російського газового бізнесу. В ньому ідеться, що російський "Газпром" і далі імовірно втрачатиме прибутки. Раніше він багато постачав до Європи, а у 2022 році припинив. Тепер Росія намагається кудись перенаправити 180 млрд кубометрів газу — 80% від загального експорту у 2021 році. Зараз є два варіанти, пише The Economist — будівництво трубопроводів до Китаю або експорт скрапленого природного газу (СПГ). Обидва вони навряд допоможуть.
Щодо Китаю — РФ вже постачає йому газ через трубопровід "Сила Сибіру", а в планах збудувати масштабнішу "Силу Сибіру 2". Проте Китай вагається щодо другої лінії, сторони не погодили фінансування проєкту та ціну на газ.
На перешкоді може стати й те, що Китай залишить інші джерела газу, зокрема з Центральної Азії. КНР також може почекати до 2025-26 років, коли на ринок надійде багато СПГ з Америки та Катару. Або наростити свої потужності з відновлюваних джерел енергії й узагалі відмовитися від газу. Якщо ж економіка Китаю впаде, країна, скоріше, повернеться до вугілля.
Варіант з СПГ. The Economist пише, Росія прагне збільшити експорт СПГ до 100 млн тонн до 2030 року порівняно з 31 мільйоном у 2023-му. Проте для цього треба будувати СПГ-заводи та решту інфраструктури. Виробництво потребує західних товарів, недосяжних через санкції. Наприклад, японські інвестори, які мали допомагати Росії з проєктом Arctic lng 2, вийшли з угоди. Експерти вважають, РФ, по-перше, не вдасться виробляти більше скрапленого газу, по-друге — доведеться продавати його бідним країнам.
