На початку листопада в США відбудуться вибори президента. Дональд Трамп і Джо Байден уже провели фінальні дебати, під час яких неодноразово згадали Україну. Суспільне поговорило з послом України в США Володимиром Єльченком про вплив скандалів в американській політиці на імідж України та співпрацю з США після обрання нового президента. Також ми запитали про те, на яку допомогу очікує наша країна, як Україна має реагувати на санкції проти депутата Андрія Деркача та ексспівробітника посольства України в США Андрія Теліженка та як в умовах пандемії українці можуть приїхати у Штати.
Чого чекати українцям у разі обрання президентом кожного з двох головних кандидатів?
Я думаю, що українцям немає чого переживати, тому що у обох партій існують платформи. У республіканців це платформа 2016 року, яку вони фактично не оновлювали і в ній є частина про зовнішню політику і Україну. У демократів це нова платформа чи програма, яка була схвалена цього літа. В обох випадках ідеться про продовження та розширення допомоги Україні, перш за все, у протистоянні проти агресії РФ і в питанні Криму. Це санкції, збільшення обсягу допомоги.
Тобто, кого б не обрали на виборах в США, це абсолютно не поміняє ставлення до України. Тим більше, що в нас є потужна двопатрійна і двопалатна підтримка у Конгресі. Таким чином, незалежно від результатів виборів, рівень цієї підтримки не зміниться й аж ніяк не зменшиться. Він може тільки зрости.
Можливо на персональному рівні Байден більше знає Україну в силу того, що він шість чи сім разів відвідував нашу державу, знає особисто багатьох політиківі має досвід роботи на чолі Комітету у закордонний справах. Просто він особисто має більше досьє про Україну.
Президент Трамп, можливо, рідше говорить про це, але всі структури Білого дому і Конгресу мають чудове уявлення про те, що таке Україна і яку боротьбу ми ведемо проти російської агресії. Отже, нікому нічого не треба пояснювати, ця політика (підтримки, – ред.) буде продовжуватися.
Під час цієї кампанії дуже часто згадується Україна. Які запитання щодо України журналісти ставлять найчастіше?
Ці питання здебільшого стосуються суті наших відносин і, в першу чергу, допомоги США. Набагато менше вони стосуються тих скандалів, які були 2-3 роки тому. Всі розуміють, що той хвіст, який тягнеться за Україною, перш за все, пов’язаний з попередньою владою.
Я говорю це не до того, щоб критикувати попередню владу, а до того, що за це не може нести відповідальність президент Зеленський, новий уряд тощо. Тому більший інтерес проявляється до сучасного стану наших відносин, а його можна охарактеризувати як дуже міцне партнерство. Я б навіть сказав, що воно переходить в дружні відносини.
Якщо говорити про безпекову сферу, то співробітництво між США і Україною мабуть навіть на щабель вище, ніж з деякими іншими членами НАТО, хоча Україна не є членом організації. Американська сторона доклала зусиль, щоб отримали статус особливого партнерства і таким чином, починаючи вже з цього року, Україна може отримувати рівень допомоги майже як член НАТО. Це стосується і передачі інформації у чутливих сферах, і продажу зброї.
У чому полягає ця допомога?
Наприкінці минулого року нам були передані перші два військові кораблі типу “Айленд”, які вже працюють в Одесі. Зараз я відвідав верф у Балтіморі, де триває ремонт і підготовка до передачі Україні ще трьох кораблів цього типу. Один із них майже готовий, другий – на 50 відсотків, третій рухається з острова Гуам до Балтімору. Усі ці кораблі на початку або впродовж наступного року будуть передані Україні.
Друге – це продовження передачі партії “Джавелінів”, які Україна купила через Міноборони. Це якраз один з прикладів, що Україна у відносинах із США наближається до статусу члена НАТО або, принаймні, просунутого партнера. Американське законодавство не дозволяє просто так продавати зброю, для цього треба мати спеціальні відносини, і все це в України є.
Кілька американських підприємств, які виробляють зброю іншого типу, працюють, щоб надати нам чергові партії такої зброї. Ідеться про гранатомети, деякі види приборів нічного бачення, розвідки.
Третє – це спільні військові навчання, чисто американсько-українські. Перші були на Яворівському полігоні, другі у Чорному морі. І звичайно, допомога полягає і в посиленні антиросійських санкцій, останні з яких були днями, й чергове розширення кола суб’єктів, які беруть участь у добудові Північного потоку-2. Цього разу американці розширили санкції ще й на компанії, дотичні до ремонту або обслуговування суден, що теоретично можуть обслуговуватися для прокладки труб і завершення будівництва Північного потоку.
Колесо санкцій закрилося повністю, я вже не бачу, що ще можна зробити. Це стосовно Північного потоку-2. Я не кажу про санкції по Криму та цілий пакет щодо хакерства.
Днями шестеро російських ГРУшників були включені до списків за те, що вони мали відношення до втручання у вибори у Франції та до комп’ютерної атаки на електромережі України, яка поставила під загрозу нормальний режим енергопостачання в нашій державі. Це робиться для того, аби Росія не спала спокійно, а отже, ніхто і ніщо не забуте.
Чого ми чекаємо далі?
Ми чекаємо на продовження військової допомоги. На цей рік її обсяги затверджені Конгресом, на наступний є заявка й до весни цей процес теж завершиться. Зараз Конгрес активно займається виборами, а всі інші питання відкладені.
Була посада Курта Волкера, який займався саме врегулюванням конфлікту на Сході, його посади вже немає. Якою є роль США в цьому врегулюванні, окрім військової допомоги?
Американська сторона чудово знає нашу позицію з цього приводу. Ми просимо їх відновити й призначити людину на цю посаду. Не тому що ми відчуваємо якийсь вакуум щодо участі США в цих процесах, а тому що, як нам здається, це б покращило рівень координації між різними американськими відомствами щодо українського питання. Також це дозволило б американцям детальніше займатися мирними процесами, в яких ми та вони беруть участь, або не беруть, але спостерігають: це і Нормандський процес, і Мінська контактна група і навіть двосторонні переговори на треках між Україною, Німеччиною, Францією та РФ.
На сьогодні ці функції виконує перший заступник Держсекретаря Стівен Біган. Він повністю веде українське досьє. Також пан Джордж Кент, мені здається, ще більше став займатися Україною. Зараз йому трошки "заважає "Білорусь, Нагірний Карабах і Киргизстан – це також його портфель. Але в нього є потужний відділ у Держдепі США, який повністю веде ці питання.
У свою чергу, пан Біган в розмовах і з президентом, і з попереднім та нинішнім міністрами закордонних справ, запевняв нас у тому, що з часом ця посада буде заповнена, просто зараз вибори і пандемія, через що роль такої людини все одно була б мінімальною, оскільки фактично зараз ніхто не подорожує. У Держдепартаменті США ми чуємо, що треба почекати. І якщо не наприкінці цього, то на початку наступного року така людина буде призначена.
Одне з завдань посольства – просувати імідж України, але ми пам’ятаємо, скільки разів звучало слово "корупція" в контексті України під час слухань щодо імпічменту Трампа, а також скандал із сином Байдена в Україні. Як ви на це відповідаєте?
Моя відповідь дуже коротка і проста: ніхто не говорить, що в Україні корупції немає. Так, вона є і, на жаль, висока. І з нею ми боремось. Це довгий процес, тому нам треба багато чого зробити самим. З боку інших країн можуть бути тільки підказки, що й так відбувається, але основний тягар цієї боротьби лежить на Україні та українцях.
Стосовно ж ролі Байдена та його сина – це питання внутрішньоамериканські. Будь-які коментарі з цього приводу були б зайвими і, можливо, сприймалися б як втручання в їхній виборчий процес. Якщо б Байден не був кандидатом – це інша справа.
Коли деякі політики, і в США, і у нас, на жаль, намагаються привнести питання корупції в площину виборів, збираючи компромат на одного з кандидатів або просто згадуючи Україну, це, звичайно, неприємно, але факт. Нікуди ми від нього не подінемось. Але я сподіваюсь і, навіть, впевнений, що після виборів це питання зійде зі шпальт ЗМІ і на цьому буде поставлена крапка. Я думаю, що наше керівництво обрало правильну лінію, особливо не коментуючи це. Це внутрішнє питання США, вони самі з цим розберуться.
Мінфін США у вересні впровадив санкції щодо українського політика Андрія Деркача. Ішлося про його зв’язки з РФ. Згодом було скасовано візу до США експрацівнику посольства, громадянину України Андрію Теліженку. CNN пише про його зв’язок з Росією. Яка реакція України?
Ці питання коментувати доволі важко з точки зору етики та коректності. У той же час, я вважаю, що, мабуть, підстави для таких рішень були. Ми знаємо, як чітко працюють американська правоохоронні й розвідувальна системи. І якщо вони знайшли якісь факти… знов таки, я не хочу коментувати. Але в це можна вірити. І треба вірити.
Стосовно конкретних осіб, мені здається, що Теліженко трохи загрався. Найбільше дивує, коли його постійно називають колишнім українським дипломатом. Він, чесно кажучи, дипломатом став випадково. Провів тут, якщо я не помиляюсь, лише кілька місяців та почав коментувати все і вся. Хай коментує інші речі, на яких він, можливо, більше роозуміється. Якщо він хотів на цьому зробити кар’єру – він глибоко помилився.
Щодо Деркача. Чи можете ви пояснити, що має відбуватись, якщо в країні-партнері українського депутата називають агентом РФ? Ви отримуєте цю інформацію?
По-перше, американська сторона традиційно не розкриває деталі рішення, пов’язані з санкціями чи зі скасуванням візи. Ви пам’ятаєте, що спочатку ця інформація з’явилась у пресі, а потім вже її офіційно оприлюднили. На тому етапі ми отримали інформацію, що таке рішення є та невдовзі воно буде оголошене. Суть причин чи звинувачень не є компетенцією посольства, в Україні є відповідні органи – СБУ та Генеральна прокуратура. Якщо вони вважатимуть за потрібне щось до цього додати чи зрозуміти, то, напевне, вони це будуть робити.
Як в умовах пандемії українцям подорожувати в США?
США ввели обмеження на приліт до країни тих людей, які прямують з Шенгенської зони та Великої Британії. Отже, якщо українець полетить, умовно, до Лондона, а звідти у США, то він цього зробити не зможе. Проте України немає в списках територій, з яких не можна влітати до Сполучених Штатів. На додаток до цього, в деяких аеропортах є обов’язковий замір температури, але тести необов’язкові. Загалом, це рекомендаційно. Також є рекомендація і для іноземців, і для американців, що повертаючись в свою країну, провести двотижневу самоізоляцію, але це необов’язково. Це вже на совісті кожної людини.
Читайте також
Україна, Росія, коронавірус. Про що говорили Трамп і Байден на фінальних дебатах
