Перейти до основного змісту
Рада зареєструвала проєкт про захист боржників. Що заборонять колекторам

Рада зареєструвала проєкт про захист боржників. Що заборонять колекторам

Рада зареєструвала проєкт про захист боржників. Що заборонять колекторам
. Unsplash.com

У Верховній раді 21 жовтня зареєстрували законопроєкт №4241, який передбачає захист прав боржників при врегулюванні простроченої заборгованості. Так, у разі його ухвалення, колектори будуть зобов’язані дотримуватися вимог етичної поведінки, а за порушення на них накладатимуть санкції.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що до кредитодавців, включно з колекторськими компаніями, при врегулюванні простроченої заборгованості планується встановлюватиметься ряд вимог.

Хто такі колектори

Колектор – це працівник колекторської компанії, який спеціалізується на роботі з проблемними боржниками. Великі банки мають спеціальні відділи по роботі з боржниками, а маленькі фінансові компанії зазвичай одразу звертаються за послугами до колекторських компаній. Колектори застосовують різні способи впливу на боржників та їх поручителів, чи контактних осіб, і досить часто не зовсім законні.

Колекторські компанії зазвичай реєструються, як Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ), діяльність яких визначається, як послуги спілкування з боржниками та досудового врегулювання та стягнення боргів.

Читайте також: Як захиститися від погроз колекторів. Пояснює НБУ

Як часто українці скаржаться на колекторів

Національний банк з 1 липня 2020 року здійснює нагляд за небанківським фінсектором. За липень цього року регулятор отримав 535 скарг громадян на дії небанківські фінансові компанії.

Що зміниться у роботі колекторів

Як повідомили в НБУ, відповідно до законопроєкту в Україні з'явиться публічний Реєстр колекторських компаній, який вестиме НБУ. Усі колекторські компанії повинні будуть зареєструватися у ньому.

Також нагляд за колекторами та їх поведінкою стосовно споживачів здійснюватиме НБУ. Нацбанк контролюватиме дотримання колекторами законодавства, встановлюватиме додаткові вимоги до взаємодії зі споживачами, захищатиме права споживачів, розглядатиме звернення громадян. Також НБУ зможе накладати штрафні санкції чи виключати порушника з Реєстру.

Крім цього, банки та фінансові компанії ще на етапі підписання договору про кредит повинні будуть попереджати клієнта про можливість залучення колектора у випадку прострочення платежів. Кредитодавець також муситиме публікувати інформацію про колекторську компанію на своєму вебсайті.

Законопроєкт установлює виключний перелік способів дозволеної взаємодії колектора зі споживачем фінпослуг та встановлює обмеження максимальної частоти такої взаємодії. За порушення передбачено відповідальність: від штрафів до виключення з Реєстру колекторських компаній.

Що можна і що не можна буде робити колекторам

Згідно з проєктом документу, колектори зможуть контактувати з боржниками за допомогою телефонну, відеопереговорів, або при особистих зустрічах. Під час першої взаємодії зі споживачем, представник колекторської установи повинен буде назвати своє ім'я та прізвище, а також озвучити правову підставу взаємодії.

Також колекторській компанії під час здійснення врегулювання простроченої заборгованості забороняється обробляти персональні дані третіх осіб, які не надали згоду на їх обробку. Також колектори отримають право фіксувати своє спілкування із боржниками за допомогою аудіо-, фото- чи відеотехніки та зберігати ці записи.

Крім цього, представники небанківських установ зможуть контактувати з боржниками не частіше двох разів на день та виключно в період з 8 ранку до 20 вечора. Їм також забороняється:

  • здійснювати дії, що посягають на права, свободи та власність споживача або його сім'ю чи поручителів, використовувати погрози, шантаж, здійснювати незаконні або неправомірні дії та/або ображати особисту гідність.
  • вводити споживача в оману відносно розміру, характеру та підстав виникнення простроченої заборгованості;
  • за власної ініціативи взаємодіяти зі споживачем;
  • використовувати функцію (сервіс) автоматичного "додзвону" до споживача протягом більше ніж 60 хвилин на добу;
  • будь-яким чином повідомляти третіх осіб про заборгованість споживача;
  • вимагати від близьких осіб споживача взяти на себе зобов’язання стосовно простроченої заборгованості;
  • вимагати погашення заборгованості в інший спосіб, ніж це передбачено законом або договором.
Топ дня
Вибір редакції
На початок