"Відчули, що стали біднішими": як вплинула пандемія на Хмельницький речовий ринок

"Відчули, що стали біднішими": як вплинула пандемія на Хмельницький речовий ринок

"Відчули, що стали біднішими": як вплинула пандемія на Хмельницький речовий ринок Фото: Суспільне Поділля

14 тисяч приватних підприємців працює на Хмельницькому речовому ринку. Такі цифри наводить начальник міського фінансового управління Сергій Ямчук. За його словами, до міської казни від роботи ринку за 2019 рік надійшло понад 34 мільйони гривень.

Михайло Яцюк працює на ринку 15 років. Має власну торгову точку, де продає товар українського виробництва. Додає, розпочав працювати на базарі через скорочення на роботі.

"Де діватися було? А діти маленькі були. Та й мусив йти. Китайські такі костюмчики були. Їх тут давали всім підряд. Так і починали потихеньку", - каже чоловік.

22 роки на хмельницькому речовому ринку працює Олена Заржицька. Перед зайняттям торгівлею жінка 10 років працювала медиком. Змінити сферу діяльності вирішила через низьку зарплатню.

"Склались такі життєві обставини, потрібно було якось виживати, на медичну зарплатню це було не можливо. І довелось повісити білий халат і вийти на ринок і таким чином вижити", - розповідає Олена Заржицька.

Хмельницький речовий ринок виник у місті відкрився за радянських часів – у 1987 році. Та розвитку набув у 90-их. Саме речовий ринок став для хмельничан порятунком від тотального безробіття та безгрошів’я після розпаду радянського союзу, каже колишній міський голова Іван Бухал.

"Там багато працює людей. Якщо сказати за цифри економічні, то 15 відсотків від приватних підприємців, які там працюють, у бюджет Хмельницького дає ринок. Він був, є і повинен бути. І якщо сконцентрувати зусилля всіх – влади і громади – то його треба відновити, зробити і можна переплюнути всі ринки, які є у світі", - каже Іван Бухал.

І Михайло Яцюк, і Олена Заржицька зізнаються, один із найбільших ринків України не приносить той прибуток, який був ще кілька років тому. Скоротились обсяги торгівлі. У 2020 році збитків фінансам завдала всесвітня пандемія.

"Знизилась купівельна спроможність людей, і від того наші прибутки знизились. Плюс, підвищились податки. Особливо після карантину ми всі відчули, що стали набагато біднішими", - розповідає Олена Заржицька.

Підтверджують скорочення фінансових надходжень і у профільних управліннях. Так, за розрахунками у 2020 році до міської казки надійде не більше 31 мільйона гривень. Це на 3 мільйони менше, аніж минулого року.

Аби допомогти приватним підприємцям, котрі працюють на речовому ринку, на час карантину навесні цього року їх звільнили від сплати податку та оренди землі на один місяць, каже Сергій Ямчук. Це завдало збитків міському бюджету.

"Надання цих пільг, відповідно, зменшило надходження. Пільги, які надала міська рада, це розрахунково, до 4,5-5 мільйонів гривень", - пояснює Сергій Ямчук.

Приватна підприємиця Олена Заржицька каже, конкуренцію роботі на речовому ринку складають і торговельні центри: "дуже відчуваємо конкуренцію, я не можу змагатися з депутатами, які тримають магазини. Зрозуміло, що всі магазини, які в нас в місті побудовані, всі торговельні центри та орендні площі, які вони здають це не є власність простих людей".

Олена додає, якщо ситуація з торгівлею на речовому ринку не покращиться, підприємницьку діяльність полишить.

Читайте також

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди