"Це людина, яка швидко згоріла, але була дуже яскравою". Про Героя України Володимира Лободюка СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

"Це людина, яка швидко згоріла, але була дуже яскравою". Про Героя України Володимира Лободюка СУСПІЛЬНЕ | ЛЮДИ

Володимир Лободюк загинув 16 грудня 2022 року на війні з Росією. Військовому було 22 роки, він був командиром мінометної батареї 128 окремої гірсько-штурмової бригади та мав позивний "Дикий". Останнє, що сказав перед смертю: "Я прийняв бій на себе". Троє хлопців, що з ним були, залишилися живими. 24 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський надав йому звання Героя України.

Суспільне Івано-Франківськ поспілкувалося з його бабусею, тіткою, вчителями, побратимами і друзями.

У дитинстві Володимира виховували бабуся та дідусь: батьки розлучилися та створили нові сім'ї. Мав здібності до математики, був дуже самостійним.

"Коли помер дідусь, він одразу подорослішав. Отак у 15 років він став дорослим. Володя зрозумів, що несе відповідальність за все. Коли дід помер, він став за ґазду коло хати", — розповідає тітка Оксана Афанасьєва.

Володимир мріяв про військову кар'єру: закінчив військову академію імені Петра Сагайдачного і як взірцевий студент міг обрати собі бригаду. Пішов у 128 гірсько-штурмову, що базувалася на Закарпатті.

У 2021 році Володимир Лободюк брав участь в ООС. Він служив старшим офіцером артилерійського підрозділу. У перший день великої війни боєць вже був у Запорізькій області. Брав участь у визволенні Херсона. Очолював Влітку мінометну батарею із 80 бійців — там були старші за нього чоловіки 40-50 років, але Лободюку вдалося справно командувати. Він загинув у бою з росіянами, прикривши побратимів.

"Багато є хлопців, які добре воюють. Але мені здається, що тут навіть без розмов можна погодитися, що він заслуговує на звання "Герой України". Це — молодий рішучий офіцер, який загинув у бою. Це — людина, яка швидко згоріла, але була дуже яскравою", — сказав про побратима боєць Геннадій Кобаль.

На початок