В Івано-Франківську відбувся фестиваль-переберія міських культур "Межа". За словами співорганізаторки заходу Людмили Лінник, переберія – український відповідник слову "карнавал". Фестиваль поєднав у собі різні епохи, культури та людей.
10-11 жовтня на двох основних локаціях – у Палаці Потоцьких та малій сцені між скверами Міцкевича і Руської Трійці – виступали музичні колективи та театри, відбувалися лекції, майстер-класи та костюмована хода.
До участі у дійстві долучилися актори та музиканти зі Львова, Києва та Закарпаття. Частину заходів, через карантин, провели онлайн.
"Ми хотіли представити культуру українського міста, тому що ми дуже добре знаємо наші традиції хліборобські – земля, селяни, весілля, але ми зовсім не знаємо нашої міської культури. А це дуже важливо. Тому, власне, цим фестивалем ми хотіли представити незаслужено непоцінований, незнаний зріз культури", - каже координаторка і співорганізаторка фестивалю Людмила Лінник.
У перший день свята на малій сцені у середмісті виступали театрали. Серед них – і "МІМ Театр IF". За словами одного з керівників Артура Гулька, планували запросити гостей з інших країн. Через карантин все скасували. Для фестивалю підготували інтерактивний виступ-взаємодію з глядачами. Вперше у своїх виступах розділили сцену на чотири локації. Серед цікавинок виступу – персонажі людини-селфі та барбера-стиліста.
Своїм виступом актори хочуть не тільки розважити глядачів, каже Артур Гулько: "Поза межею – якось так воно мало б виглядати. Хочеться, щоб люди прийшли, подивилися. Може хтось пережив якісь емоції: хороші, погані, щось для себе нове відкрив".
Своєї мети актори досягли, каже один з глядачів Сергій Максим’юк. Під час виступу хлопця потішив барбер-стиліст, бо він найбільше взаємодіє з людьми, а також робив зачіску його сестрі. Загалом Сергій любить творчість мімів.
"Чим міми мене приваблюють? Тим, що вони виводять зі стану звичайного, стану рівноваги. Вони в якісь незручне становище тебе вводять. Ну, і оця реакція твоя – ти сам від себе інколи не очікуєш її", - ділиться Сергій Максим’юк.
У Палаці Потоцьких молодь ввечері розважали музичні гурти, серед яких "Luiku", "Пирятин" та "ROCK-H". Звідси ж увечері 11-го жовтня на завершення фестивалю стартувала костюмована хода. Участь у ній взяли актори драмтеатру та театру ляльок, Івано-Франківський оркестр Національної гвардії України та пересічні жителі міста.
Серед останніх – Наталя Маланюк з 4-річною донечкою. Жінка приїхала з Богородчан. Каже, дітей треба змалку привчати до прекрасного та розповідати про історію рідного краю. Костюми, каже Наталя, створили швидко.
"Капелюшок подарувала знайома. Вона каже: ти такі речі любиш. Відповідно, і мені, і донечці, а сукню шила одна наша хороша кравчиня", - каже учасниця костюмованої ходи Наталя Маланюк.
Долучився до ходи й актор театру ляльок Тарас Винник, який озвучив неофіційний символ фестивалю: ляльку Пинтю Хороброго – опришка, який жив на межі XVI-XVII століть.
Пинтя Хоробрий під час фестивалю несподівано з’являвся на різних локаціях та розповідав цікаві історії. Тарас Винник пригадує, чому символом зробили саме цю ляльку.
"Колись в давнину люди де збирались? Збиралися на площах, на базарах, спілкувалися. На цих площах які розваги в людей були? Розваг, в принципі, ніяких не було, а от виступали такі актори, з такими ляльками-петрушками, найпростішими ляльками. Розповідали кумедні історії, висміювали тогодішню владу. І таким чином ми вирішили, що саме Пинтя мав би гарно влитися в фестиваль", - пояснює актор театру ляльок Тарас Винник.
Завершили костюмовану ходу на площі Бастіон.
"Світло на межі" – учасники вишикувалися на кордонах старовинної фортеці, запалили свічки і ліхтарики. За словами комунікаційної менеджерки заходу Ольги Реги, таким чином хотіли показати поєднання різних епох, поколінь і стилів.
